Народний депутат України та член української делегації в ПАРЄ — про те, на чому сконцентрується Верховна Рада України у новому політичному сезоні, та чого чекати бізнесу від парламентарів у 2022 році
“Щоб виконати справді велику та важливу роботу, необхідні дві речі: чіткий план і обмежений час”, — слушно зауважив колись американський письменник Елберт Хаббард. Потрібна ще й третя складова: бажання усіх, хто залучений до роботи, працювати не “на публіку”, а на результат.
У 2021 році Верховна Рада України, попри пандемію та періодичні “перформанси” опозиції, працювала досить ефективно. За даними системи голосувань, народні депутати розглянули торік 5681 нормативно-правовий акт і проголосовано багато законопроєктів, ухвалення яких країна чекала десятиліттями. Зокрема, це закони:
• про деолігархізацію (або закон про олігархів чи антиолігархічний закон), ініційований президентом України Володимиром Зеленським для мінімізації впливу олігархів на політичні, економічні та соціальні процеси в країні та на ЗМІ;
• про медіацію, який дозволить українцям вирішувати конфлікти без судів — швидше та дешевше (його намагались ухвалити в парламенті 12 років);
• про адміністративну процедуру, який зменшить корупційні ризики у процесі надання адміністративних послуг та наблизить Україну до стандартів ЄС (його очікували 22 роки);
• про локалізацію, який за підрахунками експертів дозволить зберегти майже 200 тис. чинних і створити майже 62 тис. нових робочих місць і забезпечить зростання ВВП на 3,9% у п’ятирічній перспективі. Він також є важливим сигналом для інвесторів: держава підтримує українських виробників, тож є сенс вкладати кошти у наші підприємства;
• про цифровізацію публічних послуг, або так званий режим paperless, коли чиновники більше не вимагатимуть від громадян надавати паперові документи, посвідчення чи довідки;
• про інвестнянь, який створює новий підхід до державної підтримки інвестицій;
• про корінні народи України, спрямований на захист культурних, інформаційних та інших прав корінних народів, надання їм механізмів та інструментів роботи з державою.
Крім того, Верховна Рада ухвалила закон про статус НАБУ, спрямований на забезпечення гарантій незалежності цього важливого антикорупційного органу. Іноземні воїни-захисники України нарешті отримали на законодавчому рівні право на спрощене набуття українського громадянства, а українські лікарні, що борються з ковідом, змогли задовольнити покриття критичної потреби у кисневих станціях. Загалом парламент торік ухвалив чимало антиковідних законодавчих ініціатив, серед яких законопроєкт, який регулює окремі питання процедур банкрутства під час боротьби з COVID-19 та проєкт закону (в першому читанні) про посилення відповідальності за підробку сертифікатів про вакцинацію та ПЛР-тестів.
Перелік законодавчих ініціатив може продовжуватися, але він не вичерпався у 2021 році. Тож маємо мету — ухвалити у 2022 році не менше важливих законів, ніж торік. А якщо є мета, має бути й план щодо її реалізації. Нагадаю, вже третій рік Верховна Рада України працює за планом законопроєктної роботи — путівником, який дає розуміння того, куди парламент має рухатися далі.
Серед пріоритетів у роботі на 2022 рік законопроєкти: про місцевий референдум, про реформи — пенсійну, містобудування, децентралізації, Служби Безпеки України та інші. Ці законодавчі зміни призведуть до значного покращення соціально-економічного становища країни та зменшення корупційних ризиків. Наприклад, якщо будівельна сфера буде прозорою, повністю цифровізованою і за видачу довідок відповідатиме не місцева влада, а е-система, то й ризик вимагання хабарів суттєво зменшиться. Крім того, реформи цьогоріч очікують і сам парламент, діяльність якого має стати ефективнішою, прозорішою та більш зрозумілою суспільству. Йдеться про створення дослідницько-аналітичної служби, яка допоможе народним депутатам готувати якісніші законопроєкти.
У ВРУ також має з’явитись новий сайт і застосунок для смартфонів, що дозволить людям отримувати у месенджері чи на електронну пошту оперативну інформацію про розгляд законопроєктів. На часі й розгляд питання запровадження дистанційного голосування народними депутатами. Така практика застосовується в парламентах різних країн світу: Великої Британії, Словенії, Литви, Естонії, Князівства Монако, Узбекистану. Україні можливість онлайн-голосування потрібна для того, щоб в разі небезпеки (пандемії чи агресії з боку РФ) парламент міг здійснювати безперебійну діяльність.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах