Думки
30 Січня 2022
865

Олена Мошенець: В ПАРЄ оцінили реформи України у 2021 році

Моніторингова місія Асамблеї відзначила позитивні перетворення, що відбулися в Україні за 2021 рік, та надала рекомендації з продовження реформ

Україна входить до переліку країн, що, за результатами моніторингу Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), у 2021 році доклали найбільших зусиль до впровадження реформ. Про це йдеться в резолюції ПАРЄ “Прогрес моніторингу асамблеї (січень — грудень 2021 року)”, ухваленій 28 січня в межах зимової сесії ПАРЄ, що відбулась у Страсбурзі. Україні також надали рекомендації у сфері судової та антиолігархічної реформи, свободи медіа та захисту журналістської діяльності тощо. На ключових моментах моніторингу зосередила увагу під час свого виступу на дебатах в ПАРЄ народний депутат і член української делегації ПАРЄ Олена Мошенець.

Що таке моніторингова місія ПАРЄ?

Після вступу країни до Ради Європи ПАРЄ стежить за тим, як держава виконує зобов’язання щодо дотримання принципів і стандартів організації у сфері верховенства права та демократії. У 1997 році було створено Моніторинговий комітет ПАРЄ, який щороку готує загальну проміжну резолюцію з висновками про прогрес чи недоліки реформ у країнах — членах Ради Європи. Сьогодні 11 країн перебувають під процедурою моніторингу, серед них Україна, Азербайджан, Грузія, Молдова, Білорусь, Туреччина та інші.

Реформа правосуддя

Моніторинговий комітет ПАРЄ в цьогорічній резолюції відзначив низку позитивних перетворень, які відбулися в Україні за 2021 рік, а саме: перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя, які є важливими для успішної реформи судової системи та боротьби з поширеною корупцією. “Асамблея вітає постійні зусилля української влади щодо реформування судової системи, щоб забезпечити її незалежність та неупереджене здійснення правосуддя”, — йдеться в резолюції. Водночас у ПАРЄ закликали Україну подовжити судову реформу.

Серед пріоритетів на 2022 рік — сформувати нову Вищу кваліфікаційну комісію суддів та повністю перезавантажити Вищу раду правосуддя. На законодавчому рівні Україна надала значну підтримку цьому процесу, зокрема 12 червня 2021 року президент України Володимир Зеленський підписав указ “Про Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021–2023 роки”, що визначає пріоритети удосконалення законодавства щодо інститутів правосуддя, а також впровадження невідкладних заходів для покращення діяльності.

У липні 2021 року парламент ухвалив закон щодо створення Етичної ради для перевірки членів ВРП та зміни процедури дисциплінарного покарання суддів. Після того,  Етична рада запрацювала та ініціювала оцінювання одночасно 14 чинних членів Вищої ради правосуддя, більшість суддів ВРП заявили про готовність достроково скласти повноваження. 4 лютого 2022 року почали приймати документи в конкурсі на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Попри величезний опір системи, зроблено все для того, щоб судова реформа відбулася.

Антикорупційна реформа

У ПАРЄ привітали Україну з відчутними результатами антикорупційної п’ятирівневої структури (НАЗК, САП, НАБУ, ВАКС, АРМА).

Зокрема, ефективність демонструє Вищий антикорупційний суд (ВАКС).

Якщо 2019 року ВАКС виніс всього два вироки, то 2020-го їх було вже 22, а 2021-го — 34.

Протягом останніх років парламент здійснив зміни щодо підвищення ефективності ВАКС. У січні 2022 року ухвалено законопроєкт № 5490, що дозволив спеціалізованим судам (зокрема, і ВАКС) за неповагу до суду притягувати до відповідальності.

Водночас Асамблея порекомендувала збільшити кількість суддів ВАКС, яких сьогодні налічується 38. Лише торік клопотань, скарг та інших матеріалів на розгляд слідчих суддів ВАКС надійшло 8764, а на розгляді колегії суддів на початок 2021-го перебувало 233 кримінальні провадження, з яких 63 надійшли протягом року.

У ПАРЄ вважають, що процеси призначення на вакантні керівні посади в антикорупційних інституціях, а також ті, які незабаром будуть вакантними, стануть лакмусовим папірцем ефективності антикорупційних змін в Україні. Нещодавно Конкурсна комісія з обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) вкотре не змогла затвердити результати конкурсу, хоча меморандум між Україною та МВФ передбачав обрання нового керівника САП ще 2021 року.

Нарешті почали обирати кандидатів на посаду директора Національного антикорупційного бюро, бо повноваження чинного директора закінчуються у квітні 2022-го. Уряд уже розглядає пропозиції відповідних міністерств щодо зарахування трьох осіб до складу Комісії з проведення конкурсу на обіймання посади директора НАБУ.

Щодо статусу олігархів

Асамблея відзначила зусилля України в боротьбі з неправомірним впливом олігархів на державну політику в Україні через фінансування власних політичних сил або медіа. Проте закон про деолігархізацію — лише перший крок. Для ефективного процесу деолігархізації треба ухвалити низку законодавчих змін, зокрема зміни до антимонопольного законодавства (що допоможе провести реформу АМКУ), врегулювати діяльність з лобіювання, оновити законодавство для боротьби з політичною корупцією тощо. Ухвалення законодавства сприятиме демократизації суспільства та інформаційного простору. Чекаємо на висновки Венеційської комісії щодо закону.

 Реформа медіаринку

Моніторингова місія ПАРЄ відзначила співпрацю України в межах Платформи Ради Європи — для сприяння захисту журналістики та безпеки журналістів.

Через війну на Донбасі та анексію Криму перед Україною постала низка викликів в інформаційній сфері: викривлення, спотворення інформації, відверта дезінформація тощо.

Щоб протидіяти дезінформації та боротися в інформаційній війні, треба провести реформу медіаринку. Без реальних важелів впливу він є й залишатиметься відкритим для інформаційних атак, спрямованих на дезорієнтацію, негатив та конфронтацію.

Одним із пріоритетів у питанні журналістської діяльності в Україні на 2022 рік визначено боротьбу за безпеку журналістів. У межах цього парламент розглядає зареєстрований у грудні 2021 року законопроєкт № 6443, який пропонує збільшити санкції в статті 171 Кримінального кодексу України, внести зміни до статті 3451 Кримінального кодексу України для встановлення покарання не тільки за погрозу насильством щодо журналіста, а й за вчинення насильства в іншій формі, ніж нанесення побоїв. Комітет ВРУ з питань свободи слова ухвалив рішення до 1 березня напрацювати пропозиції змін до законів України щодо оновленого статусу журналіста. А українські об’єднання журналістів і далі співпрацюють з Міністерством внутрішніх справ України й Національною поліцією, щоб посилити гарантії захисту журналістів та убезпечити їх від протиправного поводження з ними.

 Кримська платформа

У ПАРЄ вітають проведення 23 серпня 2021 року інавгураційного саміту Кримської платформи, спрямованого на мирне відновлення контролю України над цією територією. Саміт мав широке міжнародне представництво на високому рівні, у ньому взяли участь представники 46 країн та міжнародних організацій.

Важливо, що місія ПАРЄ відзначила досягнення України в розвитку міжнародної співпраці щодо деокупації та запобігання ризикам регіонального й глобального масштабу, які несе окупація Криму.

Співпраця в межах Кримської платформи триває. Відзначено прогрес у забезпеченні Україною прав корінних народів. Торік в Україні ухвалили закон про корінні народи, завдяки якому країна долучається до положень Декларації ООН про права корінних народів. Це дає змогу підтримати громадян, які проживають на тимчасово окупованій території Криму, та несе важливий сигнал: держава-окупант проводить політику репресій, а Україна, навпаки, захищає та надає додаткові можливості для розвитку корінних народів …

Поправки до резолюції ПАРЄ

Українська делегація подала до підсумкової резолюції Асамблеї чотири поправки, дві з яких, що стосувались агресії РФ та окупації Криму, були підтримані:

• Асамблея висловила серйозну стурбованість нещодавнім зосередженням великої кількості російських військових уздовж кордону з Україною, що підриває безпеку та стабільність у регіоні, і закликає РФ якнайшвидше вивести війська.

• Асамблея вітає проведення інавгураційного саміту Кримської платформи, що відзначився широкою участю міжнародних партнерів на високому рівні та спрямований на мирне відновлення контролю України над цією територією.

Попри опір щодо деяких поправок української делегації, ключові аспекти таки підтримали. Готуємося до нових дебатів на весняній сесії ПАРЄ 25–29 квітня 2022 року.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram