Народний депутат України про роковини підриву росіянами греблі Каховської ГЕС, екоцид та міжнародне право
6 червня 2024 – роковини підриву росіянами греблі Каховської ГЕС на Херсонщині. Унаслідок цього загинули десятки людей і десятки тисяч тварин. Орієнтовна сума збитків, завданих довкіллю, становить понад 146 млрд грн, постраждало 1144 господарств, а площа підтоплених лісів перевищила 64 тис. га. Детальну статистику дає ресурс “ЕкоЗагроза”.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш назвав підрив Каховської ГЕС монументальною гуманітарною, економічною та екологічною катастрофою, а Президент України Володимир Зеленський влучно визначив заподіяне “екоцидом”, закликавши світ притягнути рф до відповідальності.
Екоцид — це злочин масового руйнування довкілля. Термін не новий, існує в українському законодавстві з 2001 року, відколи ВРУ прийняла нову редакцію Кримінального кодексу України (що замінив Кримінальний кодекс Української РСР 1960 року).
Стаття 441 КК України визначає кримінальну відповідальність за екоцид у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років, за “масове знищення флори чи фауни, отруєння атмосфери чи водних ресурсів, а також інші дії, які можуть спричинити екологічну катастрофу”.
Більш явного доказу екоциду, аніж руйнування Каховської греблі російськими військами важко уявити! Та чи легко притягнути винуватців до відповідальності за статтею 441 КК України?
Склад злочину “екоцид” містить надто багато оцінювальних понять, що не знайшли свого відображення ні в чинному КК України, ні у правових позиціях Верховного Суду України. Це стосується й поняття “масове знищення рослинного або тваринного світу”, адже невідомо на якому етапі завдання шкоди, згідно із КК України, рослинний чи тваринний світ можна вважати знищеним? Яка цінність виду, що зникає? Скільки коштує площа зруйнованого водосховища? Якою є економічна цінність набору екосистемних послуг, що, можливо, втрачені назавжди через підрив Каховської ГЕС? Яка вартість сотень тисяч гектарів, що деградували через руйнівні воєнні дії рф? Також не визначено кількісного критерію, який давав би можливість встановити масовість знищень довкілля.
Питання відповідальності за екоцид під час воєнних дій сьогодні скоріше є винятком, аніж правилом не лише для України, а й для світу. Зокрема, для компенсації шкоди довкіллю та інших збитків, що заподіяв Ірак внаслідок збройної агресії проти Кувейту (1990-1991 роки) ООН створила у 1991 році спеціальний орган — Компенсаційну комісію The United Nations Compensation Commission (UNCC), що працювала 31 рік — до 2022-го. Комісія здійснила реєстрацію, оцінку та присудила компенсацію за очищення та відновлення від шкоди, що була завдана ґрунтам, водам, прибережним екосистемам тощо. Утім, належними до розгляду Комісія визнала близько 6% від усіх випадків шкоди, завданої довкіллю Кувейту.
Юрисдикція Міжнародного кримінального суду передбачає лише чотири найсерйозніших воєнних злочини: геноцид, злочин проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії. І хоча МКС може порушувати судове переслідування за шкоду, заподіяну довкіллю внаслідок воєнних злочинів, його повноваження в цьому питанні вкрай обмежені, оскільки Суду заборонено тлумачити злочин за аналогією. Отже, прийняття екоциду, як п’ятого серйозного злочину для переслідування з боку МКС, є найбільш доцільним.
5 січня 2023 року було ухвалено Резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи “Вплив збройних конфліктів на довкілля”. Документ наголошує на необхідності кодифікації поняття “екоцид” як на національному, так і на міжнародному рівні. ПАРЄ висловила рішучу підтримку зусиль щодо внесення змін до Римського статуту шляхом доповнення його новим злочином – екоцидом. Відповідно до прийнятого тексту Резолюції, необхідно внести зміни до Римського статуту і включити в його текст екоцид, що виступатиме окремим видом злочину. У Резолюції проголошено, що держави-члени зобовʼязані здійснити всі необхідні заходи із заборони використання забороненої зброї під час збройних конфліктів. Така зброя непропорційно впливає на довкілля, завдаючи йому значної шкоди, а також, робить неможливим життя людей в зоні ведення бойових дій.
18 квітня 2024 року Парламентською Асамблеєю Ради Європи була ухвалена резолюція авторства української народної депутатки Юлії Овчинникової “На шляху до стратегій Ради Європи щодо здорових морів та океанів для протидії кліматичній кризі”. Документ закликає ухвалити Екологічний договір для України, що є складовою Формули миру Президента України.
16 листопада 2023 року на рівні Європейського Союзу ухвалено угоду, що стосується посилення відповідальності за шкоду, завдану довкіллю: нова Директива більш точно визначає екологічний злочин та додає нові види кримінальних порушень у сфері довкілля, замінюючи попередню Директиву щодо екологічних злочинів: 2008/99/EC.
Країни-члени повинні до 20 травня 2025 року адаптувати національні законодавства до нових правил. І деякі з них вже почали змінювати свої кримінальні закони. Франція у 2021 році Законом про клімат і стійкість визнала “екоцид” як правопорушення згідно з національним законодавством (стаття 231-3), що передбачає до 10 років ув’язнення за вчинення злочинів, що “завдають серйозної та довготривалої шкоди здоров’ю, флорі, фауні або якості повітря, ґрунту чи води”, хоча Громадська кліматична асамблея прагнула більш суворої класифікації цього злочину.
У лютому 2024-го Бельгія стала першою країною ЄС, що запровадила кримінальну відповідальність за екоцид у рамках перегляду Кримінального кодексу країни. Згідно з новим КК Бельгії, особи, які завдають серйозної та непоправної шкоди навколишньому середовищу (наприклад, розливи нафти в морі біля берегів Бельгії), можуть бути засуджені до ув’язнення на термін від 15 до 20 років, а компанії — оштрафовані на суму від €1,2 млн до €1,6 млн.
Бельгія також стала першою країною ЄС, яка визнала екоцид міжнародним злочином на рівні з воєнними злочинами, злочинами агресії, злочинами проти людяності та геноцидом. Новий кодекс набуде чинності через два роки та зробить Бельгію 12 країною у світі, що криміналізувала екоцид. Обговорення кримінальної відповідальності за екоцид наразі проводиться на парламентському та/або урядовому рівні ще принаймні у 23 країнах. А Інститут європейського права працює над відповідним визначенням для ЄС.
Важливо не лише покарати росіян за злочини екоциду, вчинені в Україні, але й змусити усіх сучасних та майбутніх агресорів компенсувати заподіяну війною екологічну шкоду. І в цьому плані підрив Каховської ГЕС — подія, що має стати ключовим фактором у формуванні на міжнародному рівні нового мислення щодо воєнних злочинів проти довкілля.
Закликаємо світову спільноту до рішучих дій у захисті нашого спільного довкілля та притягнення до відповідальності всіх винних у злочинах проти природи.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах