Думки
18 Березня 2021
1 679

Олена Мошенець: Ініціативи проти корупції

Як Україна виконує міжнародні антикорупційні зобов’язання?

На фото: Олена Мошенець

У суспільстві є чіткий запит на ефективну боротьбу з корупцією. Така боротьба потребує належного законодавчого забезпечення, дієвої системи антикорупційних органів, формування та реалізації антикорупційної стратегії. Інституційну систему неможливо створити без підтримки міжнародного антикорупційного руху.

Україна стала частиною цього руху на початку 2000-х, ратифікувавши низку міжнародних угод. Зокрема, Конвенцію ООН проти корупції (ратифіковано нашою країною 2006 року), Цивільну конвенцію про боротьбу з корупцією (2005), Кримінальну конвенцію про боротьбу з корупцією (2006), Додатковий протокол до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (2006). Спільно з Інформаційно-дослідницьким центром Верховної Ради України ми проаналізували, як Україна співпрацює з міжнародними антикорупційними організаціями.

Група держав проти корупції (GRECO). З набранням для України чинності Цивільної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією з 1 січня 2006 року Україна стала сороковим членом Групи держав проти корупції (GRECO).

Ця організація спостерігає за дотриманням Керівних принципів боротьби з корупцією, які ухвалив Комітет міністрів Ради Європи 6 листопада 1997 року, а також — за впровадженням міжнародних законодавчих документів, ухвалених відповідно до Програми боротьби з корупцією. Допомагає виявити недоліки в національній антикорупційній системі країни та пропонує необхідні законодавчі, інституційні чи оперативні заходи щодо їх усунення. Надає майданчик для обміну найефективнішими рішеннями щодо викриття та запобігання корупції.

Моніторинг GRECO містить: “горизонтальну” процедуру оцінювання (усіх членів GRECO оцінюють у межах Оцінного туру), після проведення якої надають рекомендації, спрямовані на подальші необхідні законодавчі, інституційні та практичні реформи; процедуру дотримання, призначену для оцінювання заходів, що їх вживають члени GRECO для реалізації рекомендацій.

GRECO працює циклами: раунди оцінювання, кожен з яких охоплює певні теми. В Україні Група держав проти корупції провела чотири раунди оцінювання. Зокрема, спільні перший і другий раунди оцінювання України було проведено у 2000–2006 роках , третій — у 2007–2011 роках, четвертий — у 2012–2019 роках. Було підготовлено відповідні звіти за результатами оцінювання, а також звіти про виконання рекомендацій.

Протягом першого раунду оцінювання основну увагу було зосереджено на питаннях незалежності судової гілки влади; другий раунд було присвячено питанням державного управління; третій стосувався запобігання корупції в контексті фінансування політичних партій. Четвертий раунд оцінювання було присвячено питанням “запобігання корупції серед народних депутатів, суддів та прокурорів”.

26 березня 2020 року GRECO оприлюднила Звіт про виконання Україною рекомендацій за результатами оцінювання в межах четвертого раунду. Документ ухвалено 6 грудня 2019 року під час 84-го пленарного засідання GRECO в Страсбурзі (Франція). Україна виконала 5 із 31 рекомендації GRECO, 15 рекомендацій виконані частково і 11 не виконані. Позитивом GRECO вважає ухвалення низки законів, запропонованих Президентом України Володимиром Зеленським, які мають важливе значення для боротьби з корупцією. Зокрема, це закон про перезавантаження Національного агентства з питань запобігання корупції, криміналізація незаконного збагачення, зміцнення правової основи для захисту викривачів корупції та запуск роботи Вищого антикорупційного суду.

• Серед частково виконаних рекомендацій GRECO, зокрема: посилити прозорість, незалежність та підзвітність НАЗК; вжити необхідних заходів для забезпечення ефективного контролю за декларуванням; встановити чіткіші правила щодо подарунків, які приймають народні депутати, судді та прокурори, зокрема через зниження порогу вартості подарунків; підготувати рекомендації щодо виконання Закону “Про запобігання корупції” політиками, суддями, прокурорами; запровадити правила стосовно швидких законодавчих процедур у парламенті; вжити заходів для запобігання зайнятості народних депутатів у бізнесі; посилити безпеку суддів, зробити їх менш вразливими до зовнішнього тиску та корупції; зробити прозорішим процес призначення суддів та чіткіше визначити завдання й повноваження Громадської ради доброчесності; забезпечити право оскарження рішення стосовно відводу судді; детальніше регламентувати підвищення / кар’єрне просування прокурорів; запровадити в законодавчому порядку періодичне оцінювання діяльності прокурорів; доповнити новий кодекс етики для прокурорів ілюстрованими вказівками; заохотити прокурорів відмовлятися від справи, коли виникає потенційна упередженість; забезпечити для всіх прокурорів спеціальні регулярні тренінги та консультації стосовно етики й доброчесності, запобіганню конфліктів інтересів та корупції, підвищити обізнаність прокурорів у зазначених питаннях.

• Серед невиконаних рекомендацій: розробити, ухвалити та оприлюднити кодекс поведінки народних депутатів; впровадити правила контролю за взаємодією народних депутатів з лобістами; посилити контроль над доброчесністю в парламенті та розробити дієві внутрішні механізми підвищення обізнаності народних депутатів стосовно питань доброчесності; скасувати кримінальне правопорушення “Винесення завідомо несправедливого вироку, рішення, ухвали чи наказу судді”; оцінювати роботу суддів на основі заздалегідь установлених єдиних та об’єктивних критеріїв і чіткіше визначити дисциплінарне правопорушення стосовно поведінки судді; підвищити професійність і незалежність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії; впровадити систему випадкового розподілу справ між окремими прокурорами на основі суворих і заздалегідь установлених критеріїв; підвищити ефективність дисциплінарних проваджень.
Чергове, п’яте оцінювання виконання Україною рекомендацій GRECO заплановане у 2021 році.

 ОЕСР. Ще однією платформою співпраці в питаннях запобігання та протидії корупції є Організація економічного та соціального розвитку (ОЕСР/OECD) і, зокрема, її Антикорупційна мережа для Східної Європи та Центральної Азії. У межах роботи ОЕСР у 2003 році представники урядових делегацій Вірменії, Азербайджану, Грузії, РФ, Таджикистану та України схвалили Стамбульський план дій з боротьби проти корупції Антикорупційної мережі для Східної Європи та Центральної Азії.

Основні принципи Стамбульського плану дій — це розвиток ефективної та прозорої системи державної служби, посилення боротьби з хабарництвом та забезпечення чесності в бізнесі, підтримка активної участі громадськості в реформах.

Україна, долучившись до Стамбульського плану протидії корупції, взяла на себе певні зобов’язання: розробляти ефективні та прозорі системи державної служби; розбудовувати сприятливий бізнес-клімат; підтримувати активну участь громадськості в реформі державних структур та відомств. Після кожного раунду проводиться моніторинг та оцінювання виконання рекомендацій, ухвалених протягом попереднього раунду. Особливо важливим складником є оцінювання реалізації заходів боротьби проти корупції. Звіти з моніторингу мають містити три основні компоненти: антикорупційна політика та інститути; криміналізація корупції та правоохоронна діяльність; запобігання корупції (державна служба, публічні закупівлі, фінансовий контроль та аудит, політична корупція, корупція судової гілки влади).

Моніторингова група Стамбульського плану дій Антикорупційної мережі ОЕСР у 2016 році завершила четвертий раунд оцінювання стану законодавчого врегулювання сфери запобігання та протидії корупції в Україні, за результатами якого надано відповідні рекомендації. Загалом з наданих ОЕСР ще 2017 року 26 рекомендацій отримано оцінку “прогрес” у виконанні Україною 15 рекомендацій та “значний прогрес” у виконанні 3 рекомендацій. Рекомендації щодо кращої практики у сфері внутрішнього контролю, етики та забезпечення дотримання законодавства (підтримка імплементації антикорупційних стандартів у приватному секторі) потребують подальшого вдосконалення. Протягом 2020–2024 років триває 5-й раунд моніторингу, тепер показники ефективності будуть уніфіковані для всіх держав. Раніше ефективність оцінювали індивідуально для кожної держави окремо порівняно з її власними попередніми показниками.

EUACI. Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні (EUACI) є наймасштабнішою програмою підтримки ЄС щодо питань боротьби з корупцією в Україні. З 2017 року її реалізовує Данська агенція з міжнародного розвитку (DANIDA). Програма складається з трьох компонентів: підтримка новостворених антикорупційних органів; надання міжнародної експертизи антикорупційному комітету ВРУ; посилення спроможності органів місцевого самоврядування, організацій громадянського суспільства та журналістів-розслідувачів у залученні до процесу боротьби з корупцією.

“Східне партнерство”. Не можна не згадати участь України і в зовнішньополітичній ініціативі держав-членів ЄС “Східне партнерство”, яку було започатковано 2009 року, щоб створити необхідні умови для пришвидшення процесу політичного об’єднання й подальшої економічної інтеграції між Європейським Союзом та зацікавленими країнами-партнерами. Східне партнерство охоплює шість країн: Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну. “Східне партнерство” ґрунтується на двосторонній співпраці Європейського Союзу з державами-партнерами та багатосторонній взаємодії. У 2020 році завершилася дія “20 ключових досягнень “Східного партнерства” до 2020 року”, які визначали конкретні цілі та завдання функціонування цієї ініціативи ЄС. Можна сперечатися щодо успіхів “Східного партнерства” з урахуванням того, які несхожі за політичними системами країни входять до нього. Робота над баченням подальшої співпраці в межах “Східного партнерства” після 2020 року вже розпочалася. Улітку 2020-го, під час відеоконференції лідерів “Східного партнерства”, вони домовлялися провести цей саміт у березні 2021-го. Чи лишилися досі ці плани, поки що невідомо.

Наведені приклади засвідчують, що для України співпраця з міжнародним антикорупційним рухом є суттєвим поштовхом для здійснення важливих реформ та покращення інвестиційного клімату.

Автор: Олена Мошенець,
Народний депутат України,
Заступник голови Комітету ВРУ з питань антикорупційної політики

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram