Соцмережі
13 Вересня 2019
1 074

Олександр Бевз: Що таке “спліт”

Що потрібно знати про новий розподіл фінансових регуляторів

Найголовніше про ухвалений сьогодні проект закону 1069-2 або наша улюблена рубрика “СПЛІТ – не спрут”. Отже.

На сьогодні в країні є три фінансових регулятори: Національний банк, Нацкомісія з цінних паперівта фондового ринку та Нацкомфінпослуг. Після реалізації “спліту” залишиться перших два.

Принцип поділу повноважень – НКЦПФР регулюватиме ринки капіталу і забирає пенсійні фонди та фонди фінансування будівництва, а НБУ – всі інші фінкомпанії.

НБУ стає регулятором страхових, лізингових, факторингових компаній, кредитних спілок, ломбардів та інших фінансових компаній. Це понад 1 500 установ.

Новий розподіл повноважень починається з 1 липня 2020 року. До 30 червня 2020 Нацкомфінпослуг – регулятор з усіма повноваженнями.

Всі, всі, всі ліцензії видані Нацкомфінпослуг залишаються чинними. Переліцензування тільки тому, що змінився регулятор, – не буде.

Нормативні акти НКФП та Ліцензійні умови Кабміну залишаються чинними, допоки НБУ не ухвалить нові документи.

В НБУ передача функцій планується за функціональною моделлю (нагляд, ліцензування, фінансовий моніторинг, виїзні перевірки, методологія) на відміну від структури комісії, де департаменти створені за критерієм піднаглядних установ. Це додатковий інструмент уникнення конфлікту повноважень.

Нацбанк має бачення підходів до регулювання і воно викладене у Білій Книзі.

Якщо ліньки читати, то стисло ось: Фінансовий ринок (крім ринків капіталу) можна умовно поділити на три блоки: (1) кредитні установи (ті, хто кредитують за залучені кошти, включаючи банки); (2) страхові компанії; (3) фінансові компанії. Перші дві групи компаній несуть ризик кредитора, бо залучають кошти з ринку, інші – працюють на власному капіталі. Так от, регулювання та нагляд мають бути ПРОПОРЦІЙНИМИ ризику установ. Там, де ризик мінімальний, – регулювання мінімальне, і навпаки.

Принципи, які на думку НБУ, мають бути універсальними для всіх гравців – прозора структура власності, бездоганна репутація компаній (їх власників та керівників) та дотримання законодавства про фінансовий моніторинг (у тому числі, чистота формування капіталу фінустанов). Інші норми – залежно від типу установ та пропорційно.

Ефективне регулювання фінсектору – це в першу чергу, про захист прав споживачів, тож чекаємо прийняття у другому читанні законопроекту №1085. У НБУ вже створений спеціалізований підрозділ під цю функцію. Його керівник – чарівна Olga Lobaichuk.

Найближчим часом на сайті НБУ з’явиться спеціальний розділ «СПЛІТ», де будуть публікуватись всі новини на цю тематику, подробиці передачі функцій, документи та корисні посилання.

Ми в НБУ переконані, що побоювання добросовісних гравців небанківського ринку про перехід під нагляд до НБУ, марні. І неправдою є те, що НБУ «зневажає» небанківский фінсектор і створюватиме неконкуретні переваги для банків порівняно з небанками. Це абсолютно не так. Ми чудово розуміємо і цінуємо роботу всіх небанківських компаній. Простий приклад – подивіться динаміку кількості небанківських компаній, які вже регулює НБУ, їх стає більше з кожним роком. НБУ – за прозору конкуренцію. Більше гравців – якісніші послуги – довіра споживача.

НБУ дуже потрібна допомога ринку та експертів для підготовки якісних та ефективних регуляцій та напрацювання пропорційних наглядових підходів. Будь ласка, долучайтесь.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

 

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram