Щодо економічного становища в умовах воєнного стану та напрямів його покращення.
За два тижні в умовах війни економіка України не лише втратила значну частку потенціалу створення доданої вартості, але й зазнала суттєвих структурних змін.
По-перше, з позиції “праці”, вже близько 2,5 млн українців виїхало за кордон. Кількість громадян, яка перемістилася до Західної України також вимірюється мільйонами та постійно збільшується. Одночасно, в містах, де мають місце бойові дії, також знаходяться мільйони осіб (Маріуполь, Херсон, Миколаїв, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Харків, Суми, Чернігів, Київська агломерація).
Тобто кількість економічно активного населення, залученого до створення доданої вартості, різко зменшується.
По-друге, з позицій логістики:
А) відбувається морська блокада;
Б) зупинено залізничний рух на території ведення бойових дій;
В) зупинено авіаційних рух;
Г) автомобільні шляхи перевантажені біженцями на захід;
Д) актуальною залишається проблема “хаотичних” блокпостів.
По-третє, з позицій бізнесу:
(а) зменшилась можливість створення продукції та послуг через брак людських та матеріальних (фізичних) ресурсів;
(б) зменшення попиту в регіонах ведення бойових дій та прилеглих до них територій через відтік населення;
(в) фізична неможливість ведення бізнесу через бойові дії. Наприклад, це актуально для металургійного комплексу (Маріуполь), організація посівної на частині територій тощо.
(г) неможливість збути продукцію на експорт через логістичні проблеми.
На прикладі Києва вже зараз спостерігається зменшення продуктового різноманіття в ключових торговельних мережах.
Враховуючи проблематику — можна визначити наступні ключові проблеми для економіки України в умовах ВС:
– Суттєва зміна структури попиту та виробництва;
– Втрата ринків збуту;
– Втрата персоналу;
– Руйнування економічної зв’язності через порушення логістики та ланцюжків створення доданої вартості.
Необхідні кроки для запуску економіки, пропозиції аналітичних центрів:
Загальні:
1) Розмежування экономики на період ВС — гібридна модель.
З одного боку — планова економіка в частині військових потреб та військових товарів, а також, за потреби – життєво важливих товарів та послуг у тих місцях, де їх постачання обмежене.
З іншого — акцент на лібералізацію роботи бізнесу, саме він має зараз забезпечити потреби населення. Забезпечення потреб населення є вагомим елементом сталості суспільства, що вкрай важливо під час ВС.
2) Спрощення всіх регулювань, зокрема: а) суттєве спрощення Трудового законодавства (проєкт закону №5371); б) заміна фіскалізації всієї 2 та 3 груп ЄП на фіскалізацію виключно ризикових платників (зак-т Ради при ОП) в) суттєве спрощення ринкового нагляду (зак-т №5473) г) прибрати державне регулювання цін, окрім товарів спеціального призначення за окремим переліком.
3) Повернення до роботи електронної системи адміністрування ПДВ із автоматичним відшкодуванням, без блокування ПН.
4) Скасувати ввізні мита на сировину, яка потрібна для виробництва українських товарів, спростити проходження митного контролю такими товарами.
5) Посилити відповідальність за ринкові змови та зловживання монопольним становищем, надто щодо товарів та послуг першої необхідності.
6) Просування ідеї виділення ЄС та іншими партнерами (США, Канада, Японія) спеціальних додаткових квот для української продукції. Забезпечення просування тези “Купуй Українське у ЄС” з боку керівних органів ЄС.
7) Лібералізувати податкове законодавство — замінити податок на прибуток податком на виведений капітал (прибутків у підприємств все одно не буде, а бюджет наповнюватиметься за рахунок зовнішніх запозичень) та знизити навантаження на фонд оплати праці (варіант — скасувати ЄСВ).
8 ) Обмежити можливість відстрочок платежів за харчові продукти, реалізовані у торговельних мережах України, відповідно до європейського законодавства.
9) Розширювати поступово перелік товарів критичного імпорту, в першу чергу додавши у нього будь-яку сировину, з якої виробляються українські товари.
10) Відтермінувати впровадження КІК на один рік. Зменшити бюрократію при роботі з КІК.
11) Скоротити загальнодержавні видатки, в першу чергу за рахунок секторальних пільг та дотацій. Переглянути Держбюджет, збільшивши дефіцит та знайти джерела його покриття, перш за все за рахунок підвищення рентних платежів шляхом прогресивного оподаткування надприбутків.
Секторальні:
1) Аграрний сектор та металургія — терміново забезпечити можливість експортувати надлишки продукції залізницю, для цього розробити екстрений план забезпечення вагонами та коридорами до ЄС.
2) Експортні галузі. Врегулюванні питання призову до ЗСУ фахівців експортних галузей (в першу чергу, ІТ), з мобілізаційного та громадського резервів, тільки після повного закриття потреб ЗСУ з першої та другої черги оперативного резерву. Зараз практика масового призову громадян з мобілізаційного та громадянських резервів широко застосовується переважно на Західній Україні стосовно ІТ фахівців, які переїхали з інших регіонів, що створює загрозу для подальшого існування української експортної ІТ індустрії, а відповідно, зменшення обсягів валюти.
3) Мікробізнес, роздрібна торгівля — передбачити певну суму (грант) для підприємців, які втратили в окупованих чи напівокупованих містах активи, товари, щоб вони могли розпочати свій бізнес на Західній Україні.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах