Бiзнес
23 Квітня 2021
295

Нова екомода: Як виробники одягу намагаються покінчити із забрудненням навколишнього середовища

Investory News дізнавалися про секрети переробки старих речей та альтернативні матеріали для виготовлення нових

Останнім часом все більше світових компаній стають екосвідомішими та ставлять собі за мету бути більш відповідальними за стан нашої планети. Зокрема це стосується й виробників одягу.

Погодьтеся, у шафі кожного з нас ховається така купа непотрібних речей (деякі давно вже не в моді, інші не підходять за розміром, решта — перестали подобатися), що рано чи пізно їх потрібно позбуватися. Саме на цьому етапі варто згадати про такий напрям у виробництві, як переробка.

Відомі бренди H&M та IKEA вже давно мають програми з приймання одягу чи інших виробів. Користувачі можуть без проблем прийти до пунктів збору, віддати старі речі та обміняти їх на нові. І навіть поспостерігати за процесом переробки текстилю, як от, наприклад у стокгольмському магазині H&M, де розташовано спеціальну для цього машину. Так, за $16 і п’ять годин часу можна отримати новий шарф, светр або навіть дитячу ковдру.

Як все відбувається

Одяг, який потрапляє на переробку, як правило, знаходиться не в найкращому стані. Насамперед його сортують: речі, що мають гарний вигляд відправляють у різноманітні благодійні організації, фонди чи магазини, усі інші — під прес.

Кожна компанія налагоджує цей процес по-своєму. Хтось користується допомогою посередників. H&M, наприклад, напряму співпрацює із заводом I:CO у німецькому Вольфен. Послугами заводу користуються 60 ритейлерів з 65 країн, серед партнерів — The North Face, Levi’s, Vagabond і Forever 21. Інші відправляють всі здані речі на накопичувальні станції, а вже звідти вони потрапляють на спеціальні заводи.

На перший погляд, у даному процесі немає нічого складного. Насправді це не зовсім так, бо весь одяг потрібно розподілити не тільки за типом тканини, а й за кольором. А ще обов’язковим етапом є робота з фурнітурою, бо якщо пропустити хоча б одну заклепку (мають здатність висікати іскри), на виробництві може статися пожежа.

Цікаво, що фурнітура також не викидається за просто так. Її можуть використовувати під час ремонту речей, що знаходяться у кращому стані та відправляються з благодійною метою. Або передають у дитячі будинки, аби діти мали змогу займатися та розвивати дрібну моторику.

Речі з бавовни або з його високим вмістом (понад 70%) розрізають на прямокутники та пресують. Такі стоси закуповують друкарні, шиномонтажі або інші підприємства, які потребують матеріалів з поглинаючим ефектом. Подрібнену вторинну бавовну можуть змішувати з первинною сировиною, і з цієї суміші крутити волокна, які потім використовуються під час виробництва різноманітних щільних бавовняних тканин.

Речі зі 100%-го поліестеру або нейлону можуть перероблятися у той самий поліестер або нейлон. Для цього їх перемелюють, під впливом високої температури й тиску знову полімеризують і з цього розплаву витягують нові волокна.

Найскладніші у переробці тканини — сумішеві типи, особливо денім з еластином. Розв’язувати проблему роботи з ними взялися в H&M Foundation і Гонконгському науково-дослідному інституті текстилю (HKRITA), де розробили нову технологію, яка дозволяє відокремити фарбу та волокна — натуральні від синтетичних. Незабаром вона буде доступна й у промислових масштабах для всіх охочих.

Як правило те, що непридатне до переробки, за даними I:CO це близько 1% речей, можуть спалювати заради вироблення енергії. А от відновлену текстильну сировину використовують для виробництва не тільки нового одягу, з неї виробляється найрізноманітніша продукція.

Це можуть бути наповнювачі для ковдр, подушок, матраців й іграшок; матеріали, що використовуються в будівництві для шумоізоляції, компоненти теплого лінолеуму та руберойду; устілки для взуття, пакувальний текстиль для тендітних речей або ж аксесуари чи допоміжні матеріали.

Для чого це компаніям?

Як зазначають в H&M, глобальна мета — замкнути виробничий цикл і перейти на 100%-ве безвідходне виробництво. До речі, двічі на рік компанія випускає колекцію Conscious Exclusive, що створена з органічних і перероблених матеріалів.

В ІКЕА також намагаються зменшити кількість відходів, які потрапляють на полігони. Їх планують активніше використовувати для виробництва власних товарів, наприклад, м’яких меблів. Раніше компанія мала тільки сервіс з прийому постільної білизни для повторного використання та переробки. З часом асортимент виробів, які можна здати, розширився: від гардин, тюлей, скатертин, тканинних серветок, декоративних наволочок до рушників та халатів.

До екоініціатив нещодавно приєднався й американський бренд The ​​North Face, презентувавши проєкт зі сталого розвитку “Дослідження без компромісу”. Протягом наступних декількох років у компанії планують створювати верхню частину одягу зі 100% перероблених матеріалів. До 2023 року бренд перейде на нейлонові тканини, а до 2025-го — повністю відмовиться від пластику.

Альтернативні матеріали

Загалом текстильна індустрія протягом десятиліть була одним із основних чинників, які сприяли активному забрудненню навколишнього середовища пластиком. Наразі чимала кількість компаній переглянули свої позиції та вирішили остаточно покінчити зі сміттям такого роду.

Нещодавно Adidas в колаборації з некомерційною організацією Parley for the Oceans випустили колекцію, створену з океанського пластику. Вони займаються збором таких відходів на пляжах і вздовж берегів. До колекції увійшов верхній одяг, стійкий до різних погодних умов. Усі речі виконані з матеріалу Primeblue, який на 50% складається з океанського пластику, зібраного Parley for the Oceans. А також шорти, футболки й джоггери, водостійка парка MyShelter Parley та кросівки для хайкінга FreeHiker Parley.

Ще одна незвичайна колекція була представлена восени минулого року американським стартапом Allbirds — футболка з викинутих панцирів крабів, а також кардиган, джемпер і пуховик з вовни овець-мериносів. Компанія оцінила потік відходів і вдвічі більше уваги приділила використанню екологічно чистих матеріалів, таких як рослини, перероблені пластикові пляшки та панцири крабів.

Останнім часом активно використовується й Orange fiber — матеріал, що за своїми властивостями та способом створення нагадує віскозу. Однак у цьому випадку целюлозу для створення волокон отримують не з деревини, а макухи, яка залишається після виробництва апельсинового соку. Цим матеріалом давно вже зацікавився бренд Salvatore Ferragamo і створив капсульну колекцію на основі тканин з апельсинового волокна, а H&M використовували його для колекції Conscious Exclusive 2019 року.

Віскозоподібні волокна можна робити з будь-яких рослинних відходів — неважливо, що буде джерелом целюлози. Компанія Circular Systems розробляє схожі тканини на основі бананової шкірки, залишків цукрового очерету, рисових стебел і не тільки. Головне, що перевагою створення таких тканин є рослинне сміття, яке добре розкладається та не виробляє додатково парникових газів під час гниття, а значить — зменшується загальний вплив промисловості на клімат.

Серед інших цікавих матеріалів — шкірозамінник із грибів, який вирощується як плівка на поверхні живильного середовища, а потім висушується та виробляється. А також — риб’яча шкіра. Найчастіше у виробництві одягу та взуття використовують шкіру лососевих риб, нерідко — зубатку, форель, тілапію та навіть окуня.

За структурою вона відносно тонка, м’яка і з шорсткою поверхнею, легко піддається фарбуванню. Тому найчастіше з неї шиють невеликі аксесуари — гаманці, ремені, клатчі, іноді використовують у виробництві взуття. Наприклад бразильський дизайнер Оскар Метсават для свого бренду Oskar працює зі шкірою гігантської арапайми — великої риби, що живе в Амазонці. З неї виходять навіть великі сумки та куртки.

Фото: сумка Oskar зі шкіри арапайма

А що у нас? 

В Україні також все більше брендів починають усвідомлювати, що екологічний підхід до створення одягу має велике значення. Серед компаній, які з відповідальністю ставляться до виробництва власних колекцій можна відзначити бренд Buro26, який намагається зупинити тенденцію fast fashion і надає речам друге життя. У компанії створюють одяг із перероблених речей, а кожен виріб випускається в одному екземплярі.

Нестандартно до проблеми підійшли й розробники upcycling-проєкту Oversized Studio. На їхньому сайті так і зазначається — це проєкт для тих, хто любить моду, але понад усе цінує ресурси планети й усвідомлене споживання.

У компанії в жодному разі не використовують нові тканини. Усі речі створені з вінтажних костюмів, жакетів, штанів або сорочок, які збирають у всьому світі: у секондах, аутлетах, ресейл-майданчиках. Цікаво, що робота ведеться виключно з предметами чоловічого гардероба, який трансформують у жіночий.

Серед відомих брендів і Bettter, заснований стилісткою та редакторкою відділу моди Voque Україна Юлією Пеліпас разом зі співзасновником monobank Дмитром Дубілетом. Компанія створює нові колекції, використовуючи за сировину старий одяг, який купується на секонд-хендах. Для безпеки речі очищують і ремонтують.

Головна ідея проєкту — налагодження безвідходного виробництва й покликання людей бути більш свідомими.

Джерело: Fast Company, Blueprint, The-Village, CNBC, Esquire

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram