Професор міжнародних відносин у Новій школі — про уроки кубинської ракетної кризи
Коли 1964 року радянського лідера Микиту Хрущова повалили, його колеги з Політбюро звинуватили його в тому, що він зробив СРСР слабким під час кубинської ракетної кризи. Але, на відміну від російського президента володимира путіна, Хрущову вистачило мудрості не розпочинати апокаліптичну війну просто для того, щоб зберегти обличчя.
Через шістдесят років після кубинської ракетної кризи світ знову зіткнувся із примарою ядерної конфронтації. Оскільки путін, схоже, програє війну в Україні, він продовжує посилювати свої загрози, стверджуючи, що йому, можливо, доведеться застосувати ядерну зброю для захисту росії, зокрема її нещодавно “анексованих” українських територій. Оскільки путін підводить світ до краю прірви, тепер питання полягає в тому, чи він відступить від неї, як це зробив радянський лідер Микита Хрущов у 1962 році.
Влітку, у відповідь на рішення Сполучених Штатів розмістити ядерну зброю в країнах НАТО, зокрема в Туреччині, і націлити її на радянські міста, Хрущов спробував зрівняти правила гри, наказавши таємно розмістити ядерні ракети середньої дальності на Кубі. Зброя також захистить кубинський режим від вторгнення США.
Коли президент США Джон Ф. Кеннеді дізнався про те, що зробив Хрущов, 16 жовтня, він розлютився. Мало того, що Союз встановив ядерну зброю недалеко від берегів Америки; вони тримали її там місяцями без США.
Протягом двох тижнів Кеннеді та Хрущов обмінювалися листами та публічними заявами. З точки зору Хрущова, відповідь Кеннеді показувала його недосвідченість, а радянський лідер намагався уникнути провокацій, не в останню чергу утримуючись від освітлення американських ракет у Туреччині. Хоча це могло бути йому на користь, зрівнявши моральні правила гри, це також могло спровокувати напад США на Кубу. Натомість Хрущов пояснив, що це було просто прагнення паритету, і він не збирався розміщувати ракети.
Але Кеннеді не відступав, тож Хрущов, не бажаючи ризикувати ядерною війною, скоригував свою стратегію. Було досягнуто згоди: СРСР виведе свою зброю з Куби, а США виведуть свої балістичні ракети “Юпітер” з Туреччини й не вдиратимуться на Кубу.
Варто зазначити, що про виведення США своїх ракет із Туреччини стало відомо лише через роки; Хрущов дозволив Кеннеді заявити про свою перемогу. Як зазначав у 1985 році покійний Михайло Горбачов, “обидві сторони та їхні лідери мали достатньо мудрості та сміливості, щоб ухвалити кілька дуже важливих рішень. Історія дуже цікава в цьому сенсі, коли намагаєшся винести з неї уроки”.
На жаль, небагато лідерів у наші дні намагаються винести уроки з історії. Вони, мабуть, вважають за краще чекати, поки історія покарає нас за невчені уроки, як зауважив російський історик ХІХ ст. Василь Ключевський. Ніде це не так очевидно, як у путінському кремлі.
Невдоволення, яке передувало вторгнення росії в Україну, перегукується з тим, що підштовхнуло Хрущова до рішення розмістити ядерну зброю на Кубі: очолювана США НАТО вдирається в те, що кремль вважає своєю сферою впливу, і оточує росію своїми системами озброєнь. І так само як Хрущов недооцінив Кеннеді, путін, схоже, недооцінив прихильність президента США Джо Байдена до допомоги Україні.
У цьому дві історії розходяться. Замість того, щоб переглянути свою стратегію, щоб уникнути катастрофи, як це зробив Хрущов, путін подвоює свої погрози, які затьмарюють час від часу запевнення кремля у тому, що він не планує застосовувати ядерну зброю.
Щобільше, якщо Хрущов і Кеннеді ніколи особисто не ображали один одного (попри гарячі публічні промови), діячі з обох боків не намагалися приборкати свою риторику. путін звинуватив Захід у всіляких гріхах — по суті, у “чистому сатанізмі”. Зі свого боку, Байден ефективно виступає за зміну режиму в росії, а Жозеп Боррель, Верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки, закликає до перемоги на полі бою для України.
Тим часом на відміну від 1962 року тут, схоже, немає залаштункової дипломатії. Усі мости для прагматичних дискусій, публічних чи ні, спалені — ще один урок кубинської ракетної кризи проігноровано.
Безумовно, Байден досі уникав пастки власних ядерних загроз. Натомість він наголосив на небезпеці, попередивши, що світ може зіткнутися з “Армагеддоном”, якщо путін застосує тактичну ядерну зброю в Україні.
Тому натомість путін змінив свій підхід до ескалації, звинувативши українців у плануванні застосування радіологічної “брудної бомби”, оскільки росія методично завдає ударів по цивільному населенню та цивільній інфраструктурі України за допомогою звичайних озброєнь. Враховуючи цей очевидний прийом, у нас просто немає підстав вважати, що про ядерну атаку для путіна не може бути й мови.
Для Хрущова, навпаки, було. 27 жовтня 1962 року, у так звану Чорну суботу, над Кубою всупереч наказу Хрущова було збито американський літак-розвідник U-2. Лідер Куби Фідель Кастро вимагав, щоб Хрущов ініціював негайний ядерний удар по США, щоб запобігти нападу на Кубу, в неминучості якого він був упевнений.
Звичайно, Хрущов не прислухався до заклику Кастро; він також не відповів, коли пізніше того самого дня інший U-2 помилково ненадовго увійшов до радянського повітряного простору. Натомість він дав важливий урок: коли йдеться про ядерну зброю, навіть невеликі аварії можуть мати жахливі наслідки. А коли напруженість висока, такий результат стає майже неминучим. Це спонукало його вести переговори щодо врегулювання кризи.
Коли 1964 року Хрущова скинули, його колеги з Політбюро звинуватили його у тому, що він виставив Радянський Союз слабким, вивівши свої ракети з Куби. Але в нього вистачило мудрості не розпочинати апокаліптичну війну просто для того, щоб зберегти обличчя. Краще домовитися про рішення, яке відповідає глибинним інтересам СРСР, зокрема захист союзника, виведення американської зброї масового знищення з Туреччини та початок розмови про ядерне роззброєння. путін не виявив такої мудрості.
Можливо, нас не повинно дивувати, що кремль нічого не навчився з подій 1962 року. Хрущов був політичним діячем. путін був і завжди буде офіцером КДБ середньої ланки.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах