Новини
20 Січня 2022
241

НБУ підвищив облікову ставку до 10% річних

Регулятор прогнозує — 2022 року інфляція сповільниться, але повернеться до цілі 5% лише 2023-го

Правління Національного банку України (НБУ) ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 10% річних. Реалізація значної кількості проінфляційних ризиків вимагає посилення монетарної політики НБУ для поліпшення інфляційних очікувань і забезпечення стійкого зниження інфляції до цілі 5%, повідомляє пресслужба регулятора.

Зазначається, що після проходження піку восени 2021 року інфляція знижувалася, але повільніше, ніж очікувалося, а фундаментальний інфляційний тиск навіть посилився.

“Наприкінці року інфляція знижувалася завдяки рекордним врожаям і корекції окремих світових цін на продовольство, ефектам від зміцнення гривні в попередні місяці, вичерпанню низької бази порівняння та посиленню монетарної політики”, — йдеться у повідомленні.

Додається, що стримували інфляцію також адміністративні рішення щодо фіксації тарифів на деякі житлово-комунальні послуги (ЖКП). Як результат — зростання споживчих цін сповільнилося з пікових 11% у вересні до 10% у грудні.

Водночас швидшому сповільненню інфляції завадили перенесення на вартість товарів і послуг подальшого зростання світових цін на енергоносії та тиск зі сторони інших виробничих витрат бізнесу, зокрема й на оплату праці.

“Також зберігався вплив стійкого споживчого попиту. Це, зокрема, мало наслідком подальше зростання базової інфляції до 7,9% на кінець року”, — додали в НБУ.

У Нацбанку прогнозують, що 2022 року інфляція сповільниться, але повернеться до цілі 5% лише 2023-го. Нацбанк погіршив прогноз інфляції на 2022 рік з 5% до 7,7%, зважаючи на реалізацію низки проінфляційних чинників.

“Зокрема, світові ціни на енергоносії залишатимуться вищими довший час, ніж очікувалося раніше. Це не лише тиснутиме на виробничі витрати бізнесу, але й потребуватиме поступової корекції тарифів на житлово-комунальні послуги”, — йдеться у повідомленні.

Зберігатиметься й значний ціновий тиск зі сторони країн — торговельних партнерів України, в яких інфляція лише наближається до пікових значень. Надалі реалізовуватимуться вторинні ефекти від зростання виробничих витрат бізнесу на сировину та оплату праці.

“Суттєвіше, ніж очікувалося, зростання зарплат підживлюватиметься підвищенням попиту на вітчизняну робочу силу як всередині країни, так і за кордоном, а також професійно-кваліфікаційними диспропорціями на ринку праці”, — додали в НБУ.

Там заявляють, що “погіршення інформаційного фону на тлі геополітичного напруження” наприкінці минулого року позначилося на настроях різних груп економічних суб’єктів і спричинило девальваційний тиск на гривню.

“Це найближчими місяцями формуватиме додатковий ціновий тиск через курсовий канал і канал очікувань. Поступовому зниженню інфляції сприятимуть посилення монетарної політики НБУ, корекція світових цін на сировинні товари, вплив рекордних тогорічних врожаїв. Додатковий вплив матиме вгамування світового інфляційного сплеску та вичерпання наслідків пандемії, що, зокрема, відіб’ється в суттєвішій корекції цін на сировину, продовольство та логістику”, — зазначається у повідомленні.

Додається, що посилення монетарної політики Національним банком також сприятиме зниженню фундаментального інфляційного тиску.

Очікується, що базова інфляція наступні роки сповільниться до близько 4%. Національний банк продовжуватиме цикл посилення монетарної політики та готовий діяти рішуче в разі подальшої реалізації проінфляційних чинників.

У НБУ також підкреслили, що подальший прогрес у співпраці з МВФ є одним з основних чинників, які сприятимуть стійкішому економічному розвитку. “Облікова ставка перебуватиме на рівні не нижче нейтрального впродовж цього та наступних років”, — додають у НБУ.

Серед ключових ризиків для прогнозу залишаються ескалація Росією військового конфлікту та довший і суттєвіший, ніж очікувалося раніше, ціновий сплеск у світі. “Нагнітання інформаційного фону навколо потенційної військової агресії відбивається на падінні вартості українських активів і девальваційному тиску. Тривале збереження геополітичного напруження може вкрай негативно вплинути на очікування населення, бізнесу та інвесторів. Також воно буде значною перешкодою для інвестицій в економіку та ускладнюватиме залучення зовнішнього фінансування”, — наголошує регулятор.

Також вагомим ризиком залишається подальше розгортання світового інфляційного сплеску. “Поява нових варіантів коронавірусу на фоні все ще недостатнього рівня вакцинації створює ризики додаткових економічних втрат 2022 року”, — резюмували в НБУ.

Раніше Investory News писали, що банкіри очікували від Нацбанку підвищення ставки до 9,5%.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram