Наталія Микольська: Роль жінки у сучасній економіці України

Економічна залученість жінок мовою цифр з обговорення на IV Український Жіночий Конгрес 

28,3% – власників бізнесу – жінок. Найбільше жінок серед власників мікробізнесу — 28,7%, далі середній — 27,4%, і по 22,7% у малому та великому бізнесі (дані YouControl за 2016 рік).
30,6% — кількість жінок серед топ-менеджерів в Україні.
У малому бізнесі — 16%, у великому трохи більше — 18,4%, у середньому — 24,9%, найбільше менеджерок у мікробізнесі — 26,8%. Найбільше керівних посад українки обіймають у сфері освіти — майже 70%. На другому місці державне управління й оборона, а також обов’язкове соціальне страхування — 52,7%. На третьому — сектор тимчасового розміщування та організації харчування — 43,7%. Далі йде охорона здоров’я та надання соціальної допомоги – 43,1%, діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування – 42,5%, операції з нерухомим майном — 36,6%, мистецтво, спорт, розваги та відпочинок — 31,8%. А от у науковій сфері, на відміну від освітньої, жінок вже менше на керівних посадах — 31,7%. Ще нижча представленність жінок на топ-менеджерських посадах у сферах фінансової та страхової діяльності — 29,3%, інформації та телекомунікацій — 27,8%, оптової та роздрібної торгівлі – 25,4%. А от найрідше жінок можна зустріти серед менеджерів у будівництві — 15,9%, сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря — 15,8% та добувній промисловості
— 12,8%.
Доступ до ресурсів та фінансів. Жінки у світі заробляють приблизно 77% від того, що заробляють чоловіки на тій самій посаді (в Україні середньомісячна зарплата чоловіків 2017 року перевищувала зарплату жінок майже на 24,5%). Водночас, згідно зі звітом Джорджтаунського центру освіти за лютий 2018 року, жінкам потрібно отримувати другу освіту щонайменше для того, аби отримувати однакову зарплату з чоловіками за одну й ту саму роботу. Зазвичай додаткова освіта також потребує фінансування, і ми знову опиняємося у замкнутому колі.
Ще один чинник — хатня (репродуктивна) праця. Через те, що саме жінки в українських родинах зазвичай відповідають за виховання дітей, виконують хатню роботу, доглядають літніх родичів, у них менше часу для свого саморозвитку. Тому вони піддаються дискримінації в економіці: “а якщо вона завагітніє і піде у декрет?”, “а якщо її діти хворітимуть і вона постійно сидітиме на лікарняних?”, “навіщо її підвищувати, якщо вона не зможе цілком присвятити себе роботі?”. Звідси й наслідки: жінки в рази рідше обіймають керівні посади.
Ситуація під час пандемії. Саме жінки-підприємці, які частіше залучені до діяльності з надання побутових послуг населенню, роздрібної торгівлі, громадського харчування тощо, більшою мірою вимушено припиняли підприємницьку діяльність.
Жінки становлять більше 60% керівників юридичних осіб у сферах туристичних послуг, функціонування театральних та концертних залів, освіти, перукарень та салонів краси. Жінки становлять 60–76% фізичних осібпідприємців у багатьох видах роздрібної торгівлі (насамперед у сфері торгівлі продуктами харчування). У сфері надання послуг перукарнями та салонами краси жінки складають 94% ФОПів.62
Рівень доходу жінок значно зменшився через переважну залученість в секторі обслуговування, який припинив роботу під час карантину. За даними Державної служби статистики, середньомісячна заробітна плата жінок у І кварталі загалом по Україні була 9785 грн, що становить 78,7% від заробітної плати чоловіків, яка становила 12 438 грн, а за ІІ квартал – 9740 грн, що становить 80,1% від заробітної плати чоловіків, яка у ІІ кварталі зменшилась і дорівнювала 12 159 грн.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram