Думки
17 Квітня 2020
1 315

Михайло Рітчер: Виживуть ті компанії, які здатні швидко адаптуватися до нових умов

Керуючий активами, експерт в сфері міжнародних фінансових ринків, керуючий партнер групи компаній MRP — про те, чого коштуватиме Україні світова рецесія та як пом’якшити бізнесу цей удар

Пандемія SARS-CoV-2 (COVID-19) заразила весь світ дуже швидкими темпами. Чи справді така велика небезпека від вірусу, чи це страх нагнав паніку, поки невідомо, але — світ закрився. Всі країни закрили кордони на в’їзд/виїзд, не літають літаки, не їздять потяги та не ходять кораблі. Міста “вимерли”. Кафе, ресторани, громадські місця — закриті на карантин, а люди сидять вдома. Приблизно така картина склалася в Україні й світі за останні кілька тижнів. Що далі? Що буде з економікою країни після кризи і як зберегтись під час світової економічної кризи?

Ядром всієї економіки є промислове виробництво, яке містить в собі такі сектори як: машинобудування, видобуток корисних копалин, переробна промисловість і постачання електроенергії, газу, пари. Вплив промвиробництва на ВВП є дуже значним тому, що на ньому зав’язані всі інші сектори економіки (від логістики до сектора послуг). Але промислова галузь сильно прив’язана до споживчого попиту і при зростанні останнього буде рости попит на товари, це призведе до зростання доходів як компаній, так і населення, що, в підсумку, призведе до зростання ВВП країни.

Водночас, починаючи з 2016 р., темпи зростання промислового виробництва в Україні падають, а з червня 2019 р. падіння тільки прискорилось і до грудня 2019 р. вже досягло -7,7% (на лютий 2020 р. -1,5%). З одного боку, це пов’язано з ревальвацією гривні, але, якщо ми подивимося на темпи зростання промвиробництва по світу, то у всіх країнах, крім Китаю, бачимо уповільнення (див. графік нижче).

З огляду на закритість економіки Китаю і не завжди актуальні дані (особливо що стосуються боргового навантаження країни та підприємств), цілком можливо, що карантин тільки допоміг Китаю списати борги та опублікувати негативну статистику по темпах зростання промвиробництва, почавши новий кредитний цикл. Погодьтеся, було б дуже проблематично пояснити падіння на -13,5% р/р в лютому місяці.

До того ж, за 2019-2020 рік, НБУ знизив процентну ставку до 10% з 17%, на фоні зниження інфляції (2,4% на лютий 2020 р.) і збільшив свої резерви в міжнародній валюті до $26,623 млрд, що посилило фінансову стабільність України. Більш того, Мінфіну вдалося рефінансувати борги за нижчою відсотковою ставкою, що зменшило боргове навантаження на бюджет.

Саме в такому макроекономічному стані Україна увійшла у світову кризу.

З 12 березня 2020 р. в Україні введено карантин, який був продовжений аж до 24 квітня 2020 р. Більше ніж на місяць бізнес сповільнився, а то й зовсім зупинився. Адже саме бізнесмени та підприємці є рушійною силою економіки і в такий кризовий момент зможуть вижити тільки ті компанії, які здатні швидко адаптуватися до нових умов.

Як розвиваються та будуть розвиватися події для великих промислових компаній:

• Падіння попиту на продукцію призведе до збільшення її резервів на складах, що автоматично збільшує пропозицію і падіння ціни, що призведе до падіння доходів компанії. Ми вже бачимо -60% падіння ціни на нафту з початку року.

• Падіння доходів змусить компанії скорочувати витрати, в першу чергу, на маркетинг, рекламу та різного виду консалтингові послуги.

• Наступними на черзі будуть кредитні та лізингові платежі. Більшість компаній почнуть оголошувати дефолти та реструктуризувати боргове навантаження, з яким під час кризи просто не зможуть впоратися. ДТЕК уже оголосив про дефолт по зовнішнім позикам.

З огляду на те, що великі промислові компанії є стратегічно важливими для країни, то їм можна розраховувати на підтримку з боку держави у вигляді субсидій, податкових і кредитних канікул. Це буде перша та робоча міра для підтримки економіки. Звичайно ж, канікули вдарять по доходах банківського сектора, а також на податкові надходження в бюджет.

Банкам зараз простіше — онлайн-банкінг продовжує працювати та ще більше людей користуються онлайн-платежами, що збільшило як кількість, так і суму транзакцій по банківських картах, тому сильного провалу по доходах банків я не передбачаю. Але, дефолти компаній призведуть до збільшення частки проблемних кредитів, що створить додаткове навантаження на фінансову стабільність банків.

Значно складніше з бюджетом країни. Адже дохідна частина в основному складається з податкових надходжень, митних зборів та акцизів, а видаткова частина якраз і збільшиться на те, щоб підтримати компанії, які повинні приносити основну частину доходів бюджету. Замкнуте коло, вихід з якого можливий тільки залученням додаткових грошей. Це як надруковані гроші від НБУ і передані в бюджет шляхом купівлі ОВДП, так і від зовнішнього кредитора — МВФ, Світовий банк та ін. Переговори з МВФ проходять досить успішно, тому вже до травня ми можемо побачити перший транш.

Курс української гривні за цей час вже стабілізувався в межах 27,00-28,50 грн/$1. У цьому діапазоні й буде коливатися гривня, протягом наступних трьох місяців. Прогнозувати далі немає сенсу тому, що невідомо на який час затягнеться карантин та коли компанії повернуться до свого звичайного ритму життя. Згідно з прогнозами уряду, середній курс гривні за 2020 р. очікується на рівні 29,50 грн/$1.

Але криза — це не тільки уповільнення економіки та збитки підприємств, а й нові можливості для малого та середнього бізнесу, нові тренди та напрямки, які зруйнують старі звички та створять новий світ, світ “Четвертої промислової революції” — інформаційну еру. У цей час народжуються нові учасники рейтингу Forbes, саме ті підприємці, які зможуть змінити систему та знайти прибуткову нішу.

Тож, для великого бізнесу зараз необхідно шукати фінансування і максимально скорочувати витрати за всіма можливими статтями; для малого і середнього бізнесу — продовжувати розвивати бізнес, шукати фінансування і це саме той час, коли можна зайняти велику частку ринку шляхом банкрутств конкурентів; для стартапів — звички змінилися, ще більше людей іде в онлайн і, незабаром, нам усім доведеться жити у світі самотності, епідемій та віддаленої роботи. Саме в цю сторону варто направляти свою енергію і шукати фінансування під проекти, які змінять світ у напрямку нових звичок.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram