Вісім видатних сучасних жінок-вчених, які змінили світ

ФРЕНСІС АРНОЛЬД — біоінженерія. Народилася в родині фізика-ядерника. У 27 років вона закінчила коледж за спеціальністю "механіка та аерокосмічна техніка" та зайнялася наукою. Головною метою Френсіс стала розробка альтернативного виду палива, щоб відмовитися від викопних джерел та ядерної енергії. Вона однією з перших використала теорію спрямованої еволюції для розробки нових ферментів з широкою сферою застосування — від фармацевтичних препаратів до поновлюваних видів палива. У 2014 році ім'я Френсіс Арнольд увійшла вдо Національного залу слави винахідників. А 2018-го — отримала Нобелівську премію з хімії

ДОННА СТРІКЛЕНД — лазерна фізика. Народилася в Канаді. Її мати була вчителем англійської мови, а батько — інженером-електриком. Вчена зробила революцію в лазерній фізиці та нелінійній оптиці. У 2018 році вона стала лауреатом Нобелівської премії з фізики за розробку методу генерування надкоротких оптичних лазерних імпульсів високої інтенсивності (використовуються в корекційній хірургії ока). На момент отримання премії Стрікленд була доцентом, а професором не стала тому, що ніколи не відчувала амбіцій з приводу вчених звань. На церемонії нагородження Донна заявила: "Я не вважаю себе жінкою в науці. Я вважаю себе вченим"

ДЖЕЙН ГУДОЛЛ — антропологія. Вчена завжди любила мавп. Її талісман — плюшевий шимпанзе. Після закінчення школи дівчинка пішла на курси секретарів та працювала офіціанткою. Одного разу вона вирішила виконати дитячу мрію та поїхала до Кенії, щоб досліджувати шимпанзе. В результаті талант і значущі для науки дослідження дозволили їй отримати докторський ступінь, минувши навчання в Кембридзькому університеті. Сьогодні Джейн є послом миру ООН та офіцером ордена Почесного легіону Франції. Вона відкрила риси в поведінці приматів, які стали базою для вивчення людини та людиноподібних. Гудолл вшанована іменною табличкою The Walt Disney Company, яка розміщена на Дереві життя в тематичному парку Волта Діснея "Царство звірів"

ФРАНСУАЗА БАРРЕ-СІНУССІ — вірусологія. Народилася в Парижі. Дівчинка була захоплена наукою і в 19 років вступила на факультет біомедичних наук у Паризькому університеті. Після отримання докторського ступеня, вона вивчала зв'язок між ретровірусами та раком. І в 35 років, всього за два тижні, Франсуаза Барре-Сінуссі та її колеги відкрили ретровірус ВІЛ, який викликає СНІД. У 2008 році вона отримала Нобелівську премію з фізіології та медицини. Завдяки дослідженням Франсуази медики можуть виявляти ВІЛ за аналізом крові. І найголовніше — розробляти препарати, які підтримують життя хворих на СНІД. Крім того, вчена довела, що вірус передається від матері до дитини, опублікувала понад 240 наукових робіт і виховала цілу школу послідовників

НАЖАТ АУН САЛІБА — аналітична та атмосферна хімія. Юна студентка зацікавилася питанням забруднення повітря та скандалами навколо імпорту брудного палива в Ліван. У її родичів і друзів через вплив токсичних речовин у навколишньому середовищі виникали проблеми зі здоров'ям. Сьогодні вона професор хімії та директор Центру охорони природи в Американському університеті Бейрута. З її лабораторії почалося вивчення якості повітря в Лівані. Під час цієї роботи створені нові методи, які дозволяють вимірювати кількість шкідливих часток у повітрі, що вдихаються. У 2019-му відзначена премією "ЮНЕСКО за жінок в науці" для Африки та арабських держав за роботу з оцінки забруднювачів навколишнього середовища, а також із виявлення токсичних і канцерогенних речовин в організмі

КЕТІ БОУМАН — астрофотографія та фізичне моделювання. Вона виросла в Уест-Лафайетті, штат Індіана, і закінчила середню школу у 2007 році. Свої перші дослідження зображень космосу Кеті провела ще у старших класах. У 2017 році Боуман отримала докторський ступінь з електротехніки в Мічиганському університеті й продовжила працювати в аспірантурі. У квітні 2019-го вона розробила алгоритм візуалізації надмасивної чорної діри в ядрі галактики Месьє 87 за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope). Віртуальний телескоп розміром із Землю отримав перше у світі зображення чорної діри, що знаходиться на відстані 53 млн світлових років від нашої планети

ДЖЕНІФЕР ДУДНА та ЕМАНУЕЛЬ ШАРПАНТЬЄ — "генетичні ножиці". У 2011 році французький мікробіолог Еммануель Шарпантьє та американський біохімік Дженніфер Дудна почали співпрацювати. Вони досліджували імунну систему бактерії Streptococcus і відкрили молекулярний інструмент, за допомогою якого можна розрізати генетичний матеріал і змінювати код життя. У 2012 році вчені відкрили метод "генетичних ножиць", CRISPR/Cas9, який здатний редагувати геном, змінювати ДНК тварин, рослин і мікроорганізмів. Суть методу редагування геному полягає в тому, що "ножиці" не тільки розпізнають ДНК вірусів, ними можна управляти: вчені можуть розрізати будь-яку молекулу ДНК в заданій точці та "переписувати" її. Такий інструмент допоможе в лікуванні важких захворювань, в зокрема онкології, ВІЛ, діабету і шизофренії. У 2020 році Шарпантьє і Дудна завдяки розробці стали лауреатами Нобелівської премії з хімії. Це перший випадок в історії, коли нагороду отримали відразу дві жінки