Маршалови острови: Райський куточок з ядерним минулим

Незалежна країна, яка живе за рахунок інших держав

Маршаллові Острови — тихоокеанська держава. Офіційна назва — Республіка Маршаллові Острови. Межує на заході та південному заході з водами Федеративних Штатів Мікронезії, на півдні з водами Кірібаті, в інших частинах — з відкритим морем Тихого океану.

Республіка Маршаллові Острови розташована на 29 атолах (кораловий острів або архіпелаг, що має вигляд суцільного або розірваного кільця, що оточує лагуну) та 5 островах архіпелагу Маршаллові острови, що складається з ланцюгів Ралік та Ратак.

Острови країни значно віддалені один від одного.

Загальна площа суші — 181,3 км², площа території, зайнятої лагунами, — 11 673 км ². Протяжність прибережної смуги — 370,4 км.

Зараз Маршаллові Острови розділені на 33 муніципалітети.

Населення Маршаллових Островів — 41 784 особи. 98% складають маршальці.

Офіційними мовами в країні є маршальська та англійська.

Домінуюча релігія — протестантизм. Релігійний склад населення: протестанти — 54,8%, послідовники Асамблеї Божої — 25,8%, католики — 8,4%, мормони — 2,1, інші християни — 3,6%, атеїсти — 1,5%, інші — 1%.

Маршаллові Острови названі на честь британського капітана Джона Маршалла, який разом з іншим капітаном Томасом Гілбертом, досліджував архіпелаг у 1788 році.

Першим островом, відкритим європейцями, став атол Бокак. Його віднайшов іспанський мореплавець Алонсо де Саласар у 1526 році. Згодом Маршаллові Острови по черзі ставали територією різних колоніальних держав: 1886 року — Німеччини, 1914 року — Японії, яка продовжила керувати островами після Першої світової війни вже за мандатом Ліги Націй, 1947 року країна включена до складу підопічної території ООН під управлінням США. З 1986 року Острови отримали незалежність та перебувають у “вільній асоціації” зі США. Країна може вести свою зовнішню політику, однак такі напрями як фінанси та оборона залишилися під керуванням Сполучених штатів.

За державним устроєм Маршалови острови — президентська республіка.

Її девіз — “Досягнення через загальні зусилля”.

Столиця — місто Маджуро.

ВВП країни — $0,3 млрд на 2022 рік.

ВВП на душу населення — $6 728.

Рівень інфляції у 2021 році становив 2,2%.

Своєї валюти в країні немає, тут користуються  доларом США.

Бюджет Маршаллових островів багато в чому поповнюється завдяки фінансовій допомозі Америки, Азіатського банку розвитку, а також деяких інших країн.

Головними секторами економіки країни є сфера послуг та сільське господарство.

Найбільш стабільними компонентами ділової активності на Маршаллових Островах є державний сектор та доходи від Випробувального полігону Рейгана (США) на атолі Кваджалейн, який також є великим роботодавцем.

Попри чудову природу, через віддаленість від усього іншого світу туризм на Островах досі розвинений погано.

Корисні копалини, вироблення яких можна було б здійснювати в промислових розмірах, на поверхні та в надрах країни відсутні. Проте під час попередніх досліджень деяких островів було знайдено фосфорити, а межах територіальних вод країни — скупчення залізомарганцевих конкрецій, і навіть кобальту. Втім, зараз якихось розробок не ведеться.

Продовольчі культури вирощуються домашніми господарствами переважно для споживання. Найважливішими є кокосова пальма, хлібне дерево, панданус, банани, таро. Також широко поширені ананаси, огірки, кавуни, капуста, томати, баклажани, гарбуз та червоний перець. М’ясне виробництво задовольняє лише внутрішній ринок.

Пальми відіграють ключову роль у житті остров’ян: з одного боку — це джерело деревини, з іншого боку — становить основу раціону маршальців. З маслянистого ендосперму горіхів виготовляють копру, яка становить основу експорту країни.

Країна активно розвиває рибальство. Особливу цінність становлять різноманітні ракоподібні, насамперед краби, які йдуть на внутрішній ринок. На атолах Наморік та Маджуро діють ферми з вирощування перлів, а на Лікієпі — станція з вирощування гігантських тридакн (молюск). Основу експорту країни складає тунець.

Маршаллові Острови підтримують дипломатичні відносини з безліччю країн, Україна теж входить в їх число.

Країна є членом ООН, Тихоокеанського співтовариства, МАГАТЕ, МВФ, ЮНЕСКО.

Цікаві факти:

• Перший офіційний перепис населення Маршаллових островів відбувся 1920 року. Тоді на островах проживало 9800 осіб.

• Тут середньорічна температура коливається в межах +27 ⁰С.

• Глобальне потепління серйозно загрожує Маршалловим островам, через те, що найвища точка всієї країни лежить на висоті в 10 метрів над рівнем моря.

• Єдиний в країні аеропорт розташований в столиці, місті Маджуро. Національним авіаперевізником є компанія “Air Marshall Islands”, яка здійснює внутрішні авіаперельоти.

• На території Маршаллових островів є понад 2 тис. км автомобільних доріг, проте асфальтовані дороги є тільки на двох найбільших атолах архіпелагу.

• На острові Маджуро діє громадський транспорт (чартерні автобуси), але найпопулярнішим видом транспорту є таксі.

• Морське сполучення як внутрішнє, так і міжнародне, здійснюється компанією “Central Pacific Maritime Agency”. Найбільший порт країни — Маджуро.

• На островах є тільки дві лікарні.

• Найбільша у світі лагуна розташована на найбільшому атолі країни Кваджалейн. Її площа складає 2174 км².

• Постійні водойми з прісною водою — велика рідкість для Маршаллових Островів. Проточна вода тут повністю відсутня. Невеликі потоки води утворюються лише після сильних дощів. Тож важливим джерелом поповнення запасів прісної води тут є дощі.

• Акваторія країни дуже багата, вона налічує налічується приблизно 250 видів риб та близько 145 різновидів коралів.

• Маршальці майстри у будівництві каное, які традиційно вирубують з деревини хлібного дерева.

• Тут росте близько 80 видів рослин, але на островах немає заповідників. Адже кокосові пальми покривають близько 60% суші.

• Преса Маршаллових Островів представлена лише двома виданнями: газета “Marshall Islands Gazette” належить уряду країни та публікується один раз на місяць; журнал “Marshall Islands Journal” є приватним і видається щотижня англійською та маршальською мовами.

• На 2-х місцевих атолах колись проводилися випробування ядерної зброї. Зокрема на території сучасних Маршаллових островів, на атолі Бікіні, вперше в історії було випробувана воднева бомба. Через це багато остров’яни страждають від онкологічних захворювань.

• На островах згідно з договором Про вільну асоціацію досі розташовані воєнні бази США. Проте тут не повинні проводити детонацію або розміщувати на території країни ядерну чи будь-яку іншу зброю масового ураження, а також радіоактивні, хімічні чи біологічні матеріали, які можуть завдати шкоди здоров’ю чи безпеці населення Маршаллових Островів.

• Обов’язковою освітою є лише початкова — для дітей віком від шести до чотирнадцяти років через систему державних та приватних шкіл.

• Жителі Маршаллових островів ховають небіжчиків прямо біля порога їхнього будинку.

• У 2008 місцеві спортсмени Островів вперше в історії брали участь в Олімпійських іграх, але медалей ніхто з них завоювати так і не зміг. У зимовій Олімпіаді країна участі не бере. Національним видом спорту на Маршаллових Островах вважається баскетбол.

• Інтернет та мобільні телефони тут є на двох найбільших атолах, але вони дуже слабо поширені.

Джерело: knoema, tsikavi-fakty, riara, best-trip4you, interesnyefakty, internationalwealth, faktypro, geograf, відкриті дані

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram