Директор з аграрних інвестицій NCH Capital в Україні (Група компаній “Агропросперіс”) – про причини розпродажу активів, прибутки і плани розвитку
Одна із найбільш непублічних аграрних компаній України розпочала розпродаж своїх активів у минулому році. Першим і досить значним об’єктом був “Летичів-Агро” в Хмельницькій області, земельний банк якого складав 4 тис. га. Покупцем став недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Кондитерінвест”, головою якого є президент кондитерської корпорації Roshen В’ячеслав Москалевський. Навіщо розпродає активи найбільший агрохолдинг України, які прибутки отримує і як планує розвиватись далі – в ексклюзивному інтерв’ю Investory News.
– Інвестори NCH Capital – здебільшого непублічні люди. В ЗМІ щодо них та Фонду сформувалось упередження через те, що вони нібито дотримуються правила “гроші люблять тишу”. Ви теж так вважаєте?
– Фінансовий результат компанії – це похідна від людської творчості. NCH до 2016 року був непублічним. Ми прагнули спочатку щось створити, а вже потім розповідати про це світові. Підвищений інтерес до засновників і керівництва Фонду спонукав нас до більшої відкритості в спілкуванні зі ЗМІ. Ми створили сайт NCH та сайт нашого основного активу в Україні – Групи компаній “Агропросперіс”.
– Ви в NCH Capital вже 12-й рік. Які ваші завдання в компанії?
– Насамперед – це розвиток стратегії та побудова майбутнього компанії: нових напрямків діяльності, нових підрозділів, нових довгострокових партнерств.
Проте основний час я присвячую розвитку підприємців-співвласників, оскільки саме такі люди створюють додану вартість.
Мій унікальний талант – створення продуктивних взаємодій людей в контексті завдань компанії. Ми запровадили відкриту екосистему, яка сама себе вдосконалює відповідно до потреб ринку.
За 12 років ми сформували портфель інвестицій в агровиробництві зі сталим поверненням капіталу, а також розвиваємо платформу supply chain (англ. дослівно – “ланцюг поставок”. – Ред.), яку відкрили для всіх фермерів України. Це платформа рішень, які збільшують ступені свободи сільгоспвиробників, надаючи їм змогу зосередитись на тому, що вони знають і вміють робити найкраще – на рослинництві. Решту питань для них вирішуємо ми.
– Які завдання ставлять перед вами інвестори на найближчий час?
– Горизонт у наших інвесторів – мінімум 10 років, а в декого – і 100. Основне завдання – повернення на капітал понад 20%. Наші інвестори хочуть бачити прозорий і стійкий бізнес, який відповідає міжнародним діловим стандартам, а також отримувати заплановане повернення на капітал на наступні 5-10 років з імовірністю до одного стандартного відхилення. Тому ми створили прозору систему, де вони можуть бачити повернення на капітал з будь-якої точки світу.
Горизонт у наших інвесторів – мінімум 10 років, а в декого – і 100. Основне завдання – повернення на капітал понад 20%. Наші інвестори хочуть бачити прозорий і стійкий бізнес, який відповідає міжнародним діловим стандартам, а також отримувати заплановане повернення на капітал на наступні 5-10 років з імовірністю до одного стандартного відхилення
– Скільки NCH Capital інвестував у розвиток українського активу за останні роки? На що саме пішли інвестиції?
– NCH працює в Україні з початку 1990-х років і має понад 20 фондів, сумарні інвестиції яких (здебільшого в нерухомість, фондовий ринок й агробізнес) склали близько $1 млрд. З них $700 млн вкладено в агробізнес. Напрям рослинництва ми почали розбудовувати “з нуля” в 2006 році. Створена 5 років тому відкрита платформа supply chain охоплює кілька напрямів: фінансування через “Агропросперіс Банк”; дистрибуція насіння, засобів захисту рослин та добрив; закупівля зерна; логістика; агротехнології; надання ІТ- та фінансових консультацій; експортні продажі.
– Які інвестиції заплановані на поточний рік? І які плани щодо інвестування в найближчі роки?
– NCH вкладає в майбутнє, зважаючи на глобальні тренди, та розвиває управлінські моделі, що мають довгострокову перспективу. Інвестуємо в ті сектори, де, як показує аналіз, повернення на капітал перевищуватиме 15% у 10-річній перспективі. Щороку реінвестуємо $20-30 млн у розвиток supply chain, що є нашим основним бізнесом.
До речі, впродовж попередніх років ми придбали 400 вагонів, а зараз розпочали пілотний проект з локомотивами.
NCH працює в Україні з початку 1990-х років і має понад 20 фондів, сумарні інвестиції яких (здебільшого в нерухомість, фондовий ринок й агробізнес) склали близько $1 млрд. З них $700 млн вкладено в агробізнес
– Скільки зараз заробляє “Агропросперіс”?
– Ми – компанія приватних інвестицій, тому всі цифри не розкриваємо. Це наша політика. Можу сказати, що дохідність за нашими інвестиціями вже 5 років вимірюється двозначними цифрами. У світовому масштабі це прекрасний результат.
Наші інвестори порівнюють ефективність решти своїх інвестицій в агросекторі в різних країнах з нашими фінансовими показниками.
– Цього року NCH Capital завершила угоду з продажу компанії “Летичів-Агро” в Хмельницькій області. Чому вирішили продати актив?
– Він був для нас неефективним. Наші інструменти дозволяють підрахувати повернення на капітал з кожного поля, сорту гібрида – як загалом по Фонду, так і по кожному АПЗ (“Агропросперіс завод”, виробнича компанія Групи. – Ред.). Здійснюючи такий щорічний аналіз, ми переконуємося, що ефективність на 100% залежить від результатів роботи ядра АПЗ. В ядро АПЗ входять механізатори, агроном, інженер, землевпорядник, контролер та директор.
“Летичів-Агро” був для нас неефективним
Рейтинг результативності компаній у нашій системі має три “коридори”: зелений – врожайність, вища за 20% річних, жовтий – між 20% і 0%, червоний – нижче 0%. Ми вчимо своїх механізаторів та агрономів працювати в “зеленому коридорі” за кожною технологічною операцією – від підготовки ґрунту до збирання врожаю. Тому наші працівники розуміють, яким чином кожен з них створює додану вартість.
Крім того, торік через партнерську програму 1,2 тис. працівників ядра АПЗ інвестували $10 млн особистих коштів у компанії, де вони працюють, та отримали повернення на капітал за фінансовим результатом компанії у 78% річних – у рази більше, ніж відсотковий дохід депозитів будь-якого банку світу. Тож люди свідомо обирають “зелений коридор”.
А ті активи, де немає професійної команди, здатної генерувати планове повернення на капітал, ми продаємо.
– Якою була сума угоди щодо “Летичів-Агро”?
– Згідно з угодою ми не розголошуємо її суму. Це була ринкова ціна.
– Чи будуть ще якісь угоди найближчим часом?
– У нас прагматичний підхід, який базується на чітких алгоритмах, згаданих вище. Щоб підвищити середній показник повернення на капітал, застосовуючи правило Джека Велша, відсікаємо 10% компаній з найнижчими результатами, що кілька років поспіль не потрапляють до “зеленого коридору”. Які саме – зрозуміємо за фактичними результатами поточного року.
– Як ви ставитесь до мораторію на продаж землі?
– Понад 10 років ми виробляємо агропродукцію, сплачуємо орендну плату, зарплати та частку в прибутку працівникам, фінансуємо соціальні програми, платимо податки та створюємо постійні робочі місця для громадян України. Ми бажаємо й надалі працювати та робити свій внесок у майбутнє України. Для цього нам необхідна земля сільгосппризначення. Якщо мораторій буде скасовано і власник земельної ділянки вирішить продати її нам, ми готові купити. Якщо ми не купимо, це зробить хтось інший, і ми будемо змушені припинити агровиробництво.
Якщо мораторій буде скасовано і власник земельної ділянки вирішить продати її нам, ми готові купити. Якщо ми не купимо, це зробить хтось інший, і ми будемо змушені припинити агровиробництво
– Чи є подібний агробізнес світового масштабу, на який ви орієнтуєтесь?
– Немає. І це запалює світло в моїх очах. Ми прославляємо Україну тим, що розробили й утілили ці моделі управління та фінансові алгоритми, зробили “чорний ящик” прозорим для інвесторів.
З 2010 року ми стали прибутковими, з 2012 року почали повертати інвестиції і точно знаємо, скільки плануємо повертати щороку. Ми можемо підрахувати ймовірність досягнення цих показників, беручи до уваги всі макроекономічні фактори.
Сидячи в офісі в Нью-Йорку чи Лондоні, інвестори можуть будь-коли подивитися будь-яку цифру, що стосується їхніх інвестицій. У своїй операційній діяльності ми плануємо дохідність на 2 роки вперед. У стратегічній – на 10-20, щоб бути в контексті нових парадигм, розуміти, які гравці будуть присутні на ринку, з ким саме будувати довгострокове партнерство. Що більший горизонт, тим зрозуміліше, якими будуть глобальні тренди.
– А які тренди рухатимуть агросферу в майбутньому?
– До 2050 року населення Землі зросте десь на 2 млрд людей. 70%з них житиме в містах. А це означає, що люди втратять пам’ять про те, як вирощуються продукти харчування, в чому їхня безпека, які їхні первинні смакові якості. Але при цьому вони намагатимуться дізнатися, хто вирощує продукцію, які її складові. За допомогою інтернету люди зможуть отримувати інформацію про те, як працюють технології. Таким чином, компанії, що створять прозору платформу для споживачів, отримають довгострокову конкурентну перевагу.
У попередні роки біотехнології дозволяли підвищити врожайність на 15-20%, але їхній тренд тривав лише 16 років. Торік 46% американських споживачів були проти генетично модифікованої продукції, тоді як у 2007 році їх було лише 15%. Накладаючи на це інформацію про демографічні, екологічні зміни, свої компетенції, можна зрозуміти, куди рухатися далі.
– Яким ви бачите бізнес, в якому працюєте, через 5, 10, 15 років?
– Ми йдемо з кінця. Спочатку спілкуємося з переробниками та міжнародними компаніями, що поставляють продукти харчування в супермаркети, дізнаємося, якими є актуальні тренди. І в ключі цих трендів фактично продукуємо на своїх полях або полях фермерів білок та олію.
Актуальний нині мегатренд – брендування продукції за регіоном походження. Наприклад, цейлонський чи китайський чай. Ми працюємо над тим, аби за 5-10 років світовий ринок говорив про Агропросперіс-тонну сої, яка міститиме більше білка й олії, аніж інша тонна сої, – з Аргентини чи Бразилії.
Аби створювати продукти майбутнього, ми працюємо з українськими і західними вченими, селекціонерами великих міжнародних компаній, які вкладають у дослідження понад $1 млрд на рік. Також інвестуватимемо в логістику й ІТ-інструменти, які допоможуть побудувати прозорість цього бізнесу.
В усіх глобальних компаній з “Fortune 500” горизонт планування складає 50-100 років. Лише якщо є цей горизонт, можна побудувати стійку модель. Саме це ми робимо в “Агропросперіс”.
Ми постійно отримуємо пропозиції щодо продажу “Агропросперіс”
– Чи пропонували власникам продати “Агропросперіс”?
– Ми постійно отримуємо такі пропозиції. “Агропросперіс” має високу репутацію серед світової громади інвесторів агробізнесу.
– Які якості мають бути притаманні інвестору? Щодо ваших особистих якостей: що допомагає вам “відчувати” ринок?
– Передусім – це здатність постійно досліджувати, куди рухається світ, як змінюються взаємодії людей, які є напрямки для інвестування в майбутньому і де відкриваються нові перспективи для фінансування.
Я – творець і тому в кожній людині шукаю унікальні таланти. Моя роль – створити середовище, в якому ці таланти максимально розкриються. І я вважаю, що найкраща освіта – це історія. Адже вона повторюється. У що глибші горизонти ми зазираємо, то краще розуміємо й можемо прогнозувати майбутнє. Тому я практикую пов’язування досвіду минулих років із футуристичними творами – літературою, фільмами. І десь на межі народжуються нові продукти, послуги, нові компанії й нові люди!
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах