Технічний директор Українського наукового інституту технічної екології, редакторка фахового видання “Екологія промислового краю”, засновниця та директорка проекту “Українська біржа відходів” — про те, чи здатний режим суворого карантину змінити ставлення людства до планети
Перш за все, будь-який вірус — це паразитичний спосіб збереження та поширення інформації. І більше нічого.
Вірусна частка — неживий об’єкт: за межами клітини вона поводиться як хімічна речовина і не проявляє жодних ознак життя. Віруси не живуть, вони користуються життям істот, яких вражають. Не бувши повною мірою живими істотами, вони застрягли на кордоні між живою і неживою природою; в цьому їхня сила та їхня ж вразливість.
Кожна вірусна частинка містить генетичну інформацію (у коронавіруса це РНК). Потрапляючи в клітину, вірусна РНК перебудовує всю життєдіяльність, перетворюючи клітину у своєрідну фабрику по створенню нових вірусних часток, але це відбувається тільки в тому випадку, якщо клітиною ця інформація сприймається некритично та вона не здатна відрізнити її від власної, що призводить до її загибелі.
Це є стратегія вірусу. На відміну від вірусу, людина поводиться із планетою менш прагматично, що звужує можливості для виживання людства, як біологічного виду.
За останні 100 років людством було спалено величезну кількість викопного органічного палива, що накопичувалося у земних надрах протягом мільйонів років. При цьому, до атмосфери потрапила велика кількість CO2, що, своєю чергою, стало каталізатором процесів зміни клімату.
Аналітики прогнозують ще більше підвищення температури, що призведе до посух, пожеж, затоплень, неврожаїв та голоду. Крім зазначених процесів, діяльність людини призводить до забруднення річок як продуктами життєдіяльності людини, так і промисловим забрудненням; виснаження та забруднення родючих ґрунтів; порушення геологічних порід при веденні добувної діяльності. І все це на фоні тотального винищення лісів.
Вченими встановлено чіткий взаємозв’язок між концентрацією CO2 в атмосфері та приземною температурою: чим більша в атмосфері концентрація CO2, тим вища приземна температура. Цей взаємозв’язок виникає завдяки парниковому ефекту, що забезпечує земна атмосфера.
Парникові гази не лише збільшують температуру на планеті, а й отруюють повітря, безпосередньо потрапляючи до нього та завдяки процесам, що відбуваються під дією сонячного випромінювання та утворенням більш токсичних речовин. Це призводить не лише до захворювань органів дихання, але має ще потужний канцерогенний вплив на організм людини.
За інформацією Організації економічного співробітництва та розвитку, забруднення атмосферного повітря є основним чинником, що впливає на рівень смертності. Отруюючи довкілля, людство вбиває не лише все довкола, а й само себе. І в цьому рейтингу Україна, на превеликий жаль, тримає пальму лідерства. Смертність, на 1 млн жителів станом на 2017 рік спричинена забрудненням атмосферного повітря.
Отже, людство, як і вірус, вбиває середовище свого існування. А чи є імунна система у планети, чи може вона захиститись від шкідливого впливу людини? Можливо, ситуація із пандемією, яка на сьогодні оголошена ВООЗ, і є імунною реакцією планети?
Якщо подивитись на супутникові знімки, які нещодавно були опубліковані на сайті NASA, можна побачити, що над Китаєм значно зменшився вміст діоксиду азоту в атмосферному повітрі (основний показник процесів спалювання органічного палива).
Канали Венеції стали прозорими на стільки, що в них можна побачити дрібну рибу.
Ця пандемія повинна суттєво змінити відношення людей до планети, до середовища свого існування, до споживання ресурсів та енергії, до організації діяльності та пересування.
Пандемія — це той переломний момент, коли організм або одужає, або загине. Сподіваємось, що все ж таки ми одужаємо та надалі дбатимемо про наш єдиний організм — планету. І життєдіяльність людини перестане бути для неї вбивчим вірусом.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах