Іноземні інвестори починають тікати з Туреччини. МВФ визнав, що економіка країни різко сповільнюється та залишається вкрай вразливою
В останній день березня в Туреччині відбудуться місцеві вибори. За їхніми результатами визначаться мери міст. Донедавна саме ця тема домінувала в інформаційному просторі. Але зараз вона відійшла на другий план. Саме напередодні виборів у Туреччині почалися фінансові потрясіння. 22 березня, вперше за півроку, турецький фондовий ринок пережив різкі коливання. П’ятниця стала важким днем для інвесторів, які раптово опинилися посеред “штормового моря”. Навіть МВФ був змушений визнати, що економіка Туреччини різко сповільнюється та залишається вкрай вразливою.
Ліра та неліричні настрої
Турецька ліра протягом дня падала на 5,42% по відношенню до долара, а минулий тиждень національна валюта закрила на рівні –5,76%. Фондовий індекс Borsa Istanbul (BIST-100) знизився на 3,45%, вперше з січня спустившись нижче 100000 пунктів – важливого психологічного рубежу для інвесторів.
Доларові облігації Туреччини також пішли донизу. Випуск 2043 р. обвалився до найнижчого показника з середини січня. До закриття торгів 22 березня 5-річні кредитно-дефолтні свопи (CDS) досягли рекордного 381 пункту в порівнянні з 351 напередодні.
Від самого ранку 22 березня на ринках, що розвиваються, спостерігався глобальний розпродаж активів. Однак обвал ринку Туреччини був спровокований відповіддю президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана на твіт Дональда Трампа про можливе визнання суверенітету Ізраїлю над сирійськими Голанськими висотами, впевнені аналітики.
За стандартами Ердогана, його реакція на останню зовнішньополітичну ініціативу очільника Білого дому була досить м’якою. У своєму виступі на засіданні Організації ісламського співробітництва він заявив: “Ми не можемо допустити легітимації окупації Голанських висот”.
Після того як слова Ердогана викликали невеликий “землетрус” під уже крихким турецьким ринком, Центральний банк (CBRT) зважився на нестандартний крок. У поширеній заяві регулятор оголосив “про припинення аукціонів тижневого РЕПО на невизначений час”.
Це втручання Ліам Карсон з Capital Economics прокоментував так: “Триваюче ослаблення турецької ліри навіть після того, як центробанк зробив кроки задля посилення монетарних умов, вказує на досить складну ситуацію. Найвірогіднішим поясненням цього є те, що ринок бачить рух як відображення обмежень Центрального банку. Він вдається до посилення запасного варіанту (використовуючи свій відсотковий “коридор”), а не до підвищення офіційних відсоткових ставок”.
“Підвищення базової ставки, ставки тижневого РЕПО – можливо, останній шанс для керівництва CBRT хоч якось вплинути на ситуацію. Їм потрібно показати, що вони чогось навчилися, – відреагував Тімоті Еш, старший стратег ринків Bluebay Asset Management, в листі для інвесторів. – Нинішній крок – лише спроба виграти додатковий час”.
Інвестори шоковані скороченням чистих міжнародних резервів Центрального банку Туреччини на $6,3 млрд за перші два тижні березня. За даними щотижневого бюлетеня регулятора, резерви скоротилися до $28,5 млрд, що стало найбільшим падінням з січня 2014 р., коли CBRT на екстреному засіданні був змушений підвищити ставку для підтримки ліри. Ця новина з’явилася за день до того, як регулятор відмовився від аукціонів тижневого РЕПО.
На думку аналітиків Bloomberg, нинішнє скорочення резервів не може бути виправдане лише платежами за зовнішнім боргом, які в березні складають в цілому $3,8 млрд. Очікуване пояснення прийшло від чиновника Центрального банку пізно ввечері 22 березня. У скороченні резервів не було нічого незвичайного, повідомив він Reuters, оскільки це було пов’язано з виплатами зовнішнього боргу поряд з продажем валюти імпортерам енергоносіїв.
Слово Джеррі
Тим часом на тлі спровокованого Ердоганом шуму майже ніхто не звернув уваги на коментар представника МВФ Джеррі Райса про стан справ в економіці Туреччини, який він дав напередодні, 21 березня: “Ми в МВФ зараз оцінюємо можливий вплив нещодавно оголошених податкових змін. У широкому сенсі економіка Туреччини різко сповільнюється та залишається вкрай вразливою. Уряду слід проводити комплексну політику для надійного та послідовного усунення ключових диспропорцій”.
Ще в лютому 2018 р. у МВФ викликали тривогу зростання дефіциту поточного рахунку та погіршення бюджетних показників. Міжнародна організація попередила, що монетарна політика Центрального банку Туреччини має бути посилена для боротьби зі зростанням інфляції. До переліку найнебезпечніших факторів МВФ відніс великі потреби у зовнішньому фінансуванні, обмежені валютні резерви, зростаючу залежність від припливу короткострокового капіталу й високі валютні ризики великих компаній.
Погані новини прийшли також з ринку єврооблігацій. Контрольований державою VakifBank повідомив, що продав деноміновані в доларах п’ятирічні облігації на $600 млн, але з купонною ставкою 8,125%.
“Невизначеність напередодні місцевих виборів у Туреччині, на жаль, призвела до втечі капіталу, і наш щоденний трекер впав до найнегативнішого з моменту розпродажів на EM у 2018 р. рівня. Це погіршення пояснює сильний тиск на ліру”, – зауважив Робін Брукс з Institute of International Finance в Twitter.
Посилюються також спекуляції з приводу того, які санкції США можуть ввести проти Туреччини через купівлю російських С-400. У зв’язку з цим багато аналітиків зауважують: якщо навіть розмови про санкції у справі пастора Брансона відправили турецьку економіку в нокаут у серпні минулого року, то чому цього разу все має бути інакше.
Тімоті Еш у своєму листі сформулював кілька основних питань щодо передвиборчих сценаріїв: “Що станеться, якщо коаліція AKP – MHP покаже погані результати 31 березня? Чи виявиться Ердоган у результаті настільки ослабленим, що не посміє приймати політично важкі й економічно неприємні рішення для “нормалізації” політики після виборів? Чи залишиться MHP коаліційним партнером AKP у парламенті або ж відкличе свою підтримку, що може призвести до дострокових виборів і чергового виборчого циклу, який Туреччини на даному етапі абсолютно не потрібен”.
Раніше Investory News повідомляли, що за посиланням на дані Інституту статистики Туреччини, валовий внутрішній продукт Туреччини в четвертому кварталі 2018-го скоротився на 2,4% порівняно з попереднім кварталом. Як наслідок, турецька валюта впала в ціні по відношенню до долара на 28%, що спровокувало зростання цін на імпорт та інфляцію. В жовтні інфляція досягла 25,2%, що стало найвищим рівнем за останні 15 років. Все це спонукало центральний банк підвищити відсоткові ставки, зробивши запозичення більш дорогими. В результаті найбільше втратив бізнес з продажу авто і ринок нерухомості, а також промислові підприємства.
Також журналісти Investory News відвідали найбільший будівельний проект століття у Європі аби дізнатися як будівництво нового “штучного Босфору” змінить інфраструктурну карту Європи та інвестиційний потенціал України.
Більше новин та актуальних матеріалів у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах