Бiзнес
10 Квітня 2020
1 084

Гроші в космосі: Фінансові тренди на орбіті

Хто, скільки й навіщо вкладає в освоєння космосу?

Фото: Shutterstock

Минуло вже більш ніж шістдесят років, відколи людина почала освоювати космос. За цей час його дослідження в основному були зосереджені на пілотованих місіях на низьких навколоземних орбітах і безпілотних наукових розвідках, а в ролі основного інвестора виступала держава.

Проте останнім часом все активніше “дивитися на зірки” почали невеликі підприємства, приватні фонди вкладають гроші в космічні компанії, а 2019 рік став рекордним щодо суми залучених інвестицій у цю сферу.

Космічні мільярдери vs середній клас

Журнал Forbes щорічно публікує рейтинг найбагатших людей світу. Вже в першій сотні мільярдерів можна побачити підприємців, які фінансують космічні дослідження.

Проте лідер списку Джефф Безос разом із підприємцем Ілоном Маском, котрий посів цього року 34-ту сходинку у списку найбагатших людей світу, не є головними фінансовими донорами приватного космосу. В цьому сегменті за останні десять років з’явився новий тренд — основними спонсорами, які фінансують космічні програми, стають представники середнього класу, які вкладають кошти у спільні фонди. Люди, котрі мають можливість вкласти від десятків тисяч до кількох мільйонів доларів, бачать перевагу як у довготермінових, так і короткотермінових інвестиціях.


•••

Об’єм космічного ринку сягне трильйона доларів до 2040 року

•••


Час, коли основним інвестором у космічний сектор була держава, минув ще у 1970-х, щонайменше, у США. Безперечно, прямі інвестиції від NASA і надалі відіграватимуть важливу роль, проте лише за умови, що ви хочете надавати послуги саме урядові.

Варто зазначити, що недержавні інвестиції не є чимось новим у космічній галузі. Перший приватний супутник — телекомунікаційний апарат Telsat 1 — був виведений на орбіту ще у 1962 році. Сьогодні річний дохід у галузі супутникового зв’язку становить понад сто мільярдів доларів. Більшість із цих компаній, які залучені до створення як власне супутників і наземних станцій, так і програмного забезпечення, є відкритими акціонерними товариствами та отримують фінансові вливання від тисяч інвесторів середнього класу.

Проте, як зазначалося вище, індустрія приватної супутникової комунікації функціонує ще з 60-х років минулого сторіччя. А якщо ми говоримо про новий виток в освоєнні космічного простору, відомий як New Space, то на думку спадають підприємці, які створюють власні ракети-носії. Їхній шлях до пошуку інвестицій був кардинально іншим.

Перші ракетні стартапи

Приватна американська ракетна компанія Orbital Science була заснована 1982 року. Через вісім років після початку функціонування вона розпочала експлуатацію ракети Pegasus — першого у світі носія, створеного на приватні кошти.

Це єдиний на сьогодні космічний носій, що запускається шляхом повітряного старту та може вивести на низьку навколоземну орбіту корисний вантаж масою до 450 кг. Ракета вже неодноразова змінювала власника. У 2014 році Orbital Science об’єдналася з ракетною компанією АТК, а у 2018-му новостворену Orbital АТК поглинув аерокосмічний гігант Northrop Grumman.

Попри можливість швидкого запуску ракети-носія Pegasus, вартість експлуатації цієї системи все ще залишається високою, а тому її основним замовником є NASA.

Ще одним прикладом комерційної ракетно-космічної системи є проєкт Sea Launch. Ідея морського космодрому полягала в тому, щоб доставляти ракету-носій морем на екватор, де умови для запуску найкращі з точки зору можливості ефективно використовувати кінетичну енергію обертання Землі. Консорціум компаній зі США, України, Норвегії та Росії об’єднався у 1995 році. І хоча всі ці підприємства були доволі традиційними за способом управління, вкладення ними власних коштів у ракетну компанію виявилося на той час абсолютно новою фінансовою моделлю. Початкова вартість проєкту становила $3,5 млрд. Українська ракета-носій “Зеніт-3SL” вантажопідйомністю до 6 тонн здійснила 31 пуск.

Дуже швидко консорціум зіткнувся з фінансовими труднощами, які так і не зміг подолати. Останній пуск ракети відбувся 2014 року, а фінансові претензії між учасниками проєкту ще досі тривають. Так, американська аерокосмічна компанія Boeing вимагає від українських державних підприємств КБ “Південне” та “Південний машинобудівний завод” виплати боргу у розмірі $200 млн.

Були й інші, менші компанії, що намагалися коштом приватних інвесторів створити ракету-носій, але всі вони зазнали невдач. Причин цьому могло бути декілька: недостатньо розвинений ринок, неготовність спонсорів вкладати кошти у ракетний бізнес тощо.

New Space

Ситуація змінилася на початку 2000-х із появою в космічному бізнесі нових гравців. Найпомітнішими з них стали учасники клубу мільярдерів Ілон Маск і Джефф Безос. Проте і менші гравці — такі, як Rocket Labs — почали залучати зовнішні інвестиції на розвиток компанії. За даними інвестиційного банку Goldman Sachs, у період з 2010 по 2018 рік приватні інвестори вклали $14 млрд у космічні компанії, і це не враховуючи коштів мільярдерів, які інвестують у власні підприємства.

Є кілька шляхів фінансової участі у приватному космічному секторі. Для малих інвесторів безпечнішими є інвестиції через спільні фонди, у яких “космічний портфель” є основним, але не єдиним. Це найкращий спосіб для тих, хто хоче помірно збільшити статки, але не прагне глибоко досліджувати ринок та надто ризикувати.

Деякі інвестиційні фонди концентруються виключно на інвестиціях у космічний сегмент і можуть вкласти кошти як у заснування компанії, так і в перспективні стартапи. Можливість примножити статки для них зростає в рази, але й ризики зростають пропорційно. Серед таких спеціалізованих фондів найбільшими є Space Angels, Seraphim Capital та Noosphere Ventures. Керуючим партнером останнього є бізнесмен українського походження Макс Поляков, а левова частина інвестицій Noosphere Ventures припадає на Україну.

Фінансові тренди минулого року

2019 рік став рекордним для космічного бізнесу з точки зору залучення інвестицій. За даними Noosphere Ventures, сьогодні вони у цілому зростають, але далеко не у всіх сферах, де з’являються нові проєкти. Так, загальний обсяг венчурних інвестицій у космічну галузь досяг рівня $3,6 млрд у 2019 році, збільшившись майже на 30% у порівнянні з 2018-м. Ще більшу суму річних інвестицій нарахували у фінансовій сервісній компанії Space Angels — там повідомили про вкладення торік $5,8 млрд.


•••

Загальний обсяг венчурних інвестицій у космічну галузь

у 2019 році досяг рівня $3,6 млрд

•••


Попри деяку різницю в оцінках, обидві компанії відзначають найбільшу зацікавленість інвесторів у секторі легких ракет-носіїв та малих космічних апаратів. Вкладників приваблює можливість запуску малих супутників за допомогою дешевих і швидких у збірці ракет з відносно невеликою підйомною силою. Друга за привабливістю сфера — виробництво супутників та забезпечення їхнього функціонування.

Дані показують, що ракетний і супутниковий сегмент від інших космічних проєктів відділяє прірва. У зазначені дві категорії у 2019 році залучили 75% коштів від усієї суми інвестицій. Відчутно знизився інтерес інвесторів і до компаній, які аналізують супутникові знімки або іншу одержану з орбіти інформацію. За підрахунками Seraphim, такі компанії отримали лише 7% від загального обсягу інвестицій. Наразі немає компанії, яка би змогла повторити успіх у залученні коштів картографічного сервісу Mapbox — він зібрав $164 млн у 2017 році.

Як і в попередні роки, основну частину фінансування в 2019 році отримали американські компанії — 48% інвестицій. На азійські та європейські компанії припадає по 21% від глобального обсягу.


Джерело: Noosphere Ventures

Щодо зрілості підприємств, левову частку вкладень минулого року забрали найбільші приватні компанії — такі, як SpaceX, Blue Origin та OneWeb. Однак угоди на ранній стадії також залишалися значними та складали 72% від загального обсягу інвестиційних раундів. У Space Angels пояснюють, що стабільне зростання як у верхній, так і в нижній частині “воронки” фінансування є ключовим фактором для здорового розвитку космічної економіки.

To Infinity and Beyond

За підрахунками інвестиційного банку Morgan Stanley, до 2040 року об’єм космічного ринку сягне трильйона доларів. Інвестиції в цю сферу вплинуть на низку галузей поза аерокосмічною та оборонною діяльністю — в першу чергу це ІТ, телекомунікації та кібербезпека. У середньостроковій перспективі буде розвиватися космічний туризм, гірничодобувне обладнання відправлять на астероїди, а посилки, які сьогодні доставляють літаки та вантажівки, цілком можливо, прилітатимуть на ракетах.

Та попри оптимістичні прогнози аналітиків більшість інвесторів все ж дивляться у бік короткострокових інвестицій, які можуть вплинути на їхній портфель вже у 2020 році. А тут найбільші можливості експерти вбачають у сфері супутникового широкосмугового доступу до Інтернету.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram