Професор економіки Мюнхенського університету – про масштабність кризи, пов’язаної з COVID-19
Боротьба проти COVID-19 – це війна у повному її обсязі. Китай, здається, виграв першу битву. Гонконг, Тайвань, Сингапур та Японія також досягли помітних успіхів у боротьбі зі спалахом вірусу, перш за все, завдяки досвіду боротьби з епідемією ГРВІ у 2003 році. Європа та США, навпаки, лише прокидаються від своїх ілюзій невразливості. В результаті, зараз епідемія вирує по всьому Заходу.
Найбільш постраждалою країною Заходу поки що є Італія, яка має особливо міцні економічні зв’язки з Китаєм. Північна Італія тепер є новим Вуханем (китайський мегаполіс, де вперше виник коронавірус). З перегрітою системою охорони здоров’я італійський уряд вдарив на гальма, закривши економіку роздрібної торгівлі та запровадивши карантин для всієї країни. Усі магазини, крім аптек та продуктових магазинів, закриті. Люди отримують доручення залишатися вдома і можуть заходити в громадські місця лише для здійснення необхідних покупок або ж поїздок на роботу. Багато зобов’язань з боку державного та приватного секторів (наприклад, орендна плата за житло та виплати відсотків) призупинені. Італія намагається сповільнити економічний годинник, поки коронавірус не згасне.
Водночас, і в Німеччині кількість інфікованих зростає так само швидко, як і в інших країнах Європи. У відповідь на кризу уряд Німеччини запровадив допомогу на короткий час роботи та надав щедру кредитну допомогу, гарантії чи відстрочення податків для проблемних компаній. Громадські заходи по всій країні були скасовані. Школярам запропонували залишатися вдома. Австрія, зі свого боку, давно закрила свій кордон з Італією. Австрійські школи, університети та більшість магазинів також були закриті. Франція спочатку дотримувалася більш спокійного підходу, але тепер також закрила свої школи, ресторани та магазини, як і Іспанія. Данія, Польща та Чехія закрили свої кордони з Німеччиною.
Президент США Дональд Трамп оголосив надзвичайний стан на національному рівні. Конгрес схвалив програму на суму $8,3 млрд для фінансування зусиль, спрямованих на стримування епідемії. Ще більші суми чекають проходження Сенатом. Федеральний уряд також заборонив в’їзд іноземним туристам спочатку з Китаю та Ірану, а тепер і з Європи.
В усьому світі реакція на епідемію не була цілеспрямованою та достатньо сильною. Найбільш імовірно, що деякі уряди запевняли самі себе, що вони можуть просто уповільнити поширення вірусу, та не вживати заходів, необхідних для його повного припинення. Передбачувана переповненість лікарень у багатьох сильно постраждалих районах вже викрила недалекоглядність такого благодушності.
На економічному фронті важкого спаду вже не можна уникнути, і деякі економісти вже закликають уряди запроваджувати заходи для збільшення сукупного попиту. Але ця рекомендація є не досить актуальною, враховуючи, що глобальна економіка страждає від безпрецедентного шоку поставок. Люди не на роботі, тому що вони хворі або перебувають на карантині. У такій ситуації стимул попиту буде просто підсилювати інфляцію, що потенційно може призвести до стагфляції (слабке зростання або падіння ВВП разом із зростанням цін), як це сталося під час нафтової кризи 1970-х років, коли іншого важливого виробництва просто бракувало.
Найгірше, що заходи, спрямовані на стимулювання попиту, можуть бути навіть контрпродуктивними, оскільки вони заохочують міжособистісний контакт, тим самим підриваючи зусилля стосовно обмеження передачі вірусу. Яка користь була б, якщо дати італійцям гроші на шопінг-поїздки, у випадку якщо уряд закриє магазини і змусить усіх залишитися вдома?
Ті ж аргументи стосуються підтримки ліквідності. Світ вже переповнюється ліквідними потоками, де номінальні процентні ставки знижені скрізь майже до нуля. Значне скорочення відсоткових ставок може посприяти фондовим ринкам, але вони також можуть спровокувати початок роботи на готівкові гроші.
Жорстоке падіння економічної діяльності, яке, на думку епідеміологів, неминуче призведе до краху фондових ринків, враховуючи, що політика центральних банків щодо надмірно дешевих грошей та об’єднаних зобов’язань спричинила нестабільну бурхливість. За використання боєприпасів у непотрібні моменти, центральні банки несуть відповідальність за міхур, який зараз лопнув.
Насправді необхідні фіскальні заходи, щоб врятувати компанії та банки від банкрутства, щоб вони могли швидко відновитись, коли пандемія закінчиться. Політикам слід розглянути різні форми податкових пільг та державних гарантій, щоб допомогти фірмам узяти позики у разі необхідності. Але найперспективніший варіант – допомога на короткий час роботи. Такий підхід, який був задіяний у Німеччині, компенсує зайнятість робочої сили за тими ж каналами, які вже використовуються для страхування по безробіттю. Важливо, що такий спосіб майже нічого не коштує, оскільки запобігає збиткам, які випливали б із збільшення реального безробіття. Усі країни повинні переймати цю частину політики Німеччини стосовно запобігання втрати робочих місць.
Але, найголовніше, всі уряди повинні слідувати досвіду Китаю, вживаючи прямих дій проти COVID-19. Ніхто на передовій не повинен обмежуватися нестачею коштів. Необхідно розширити лікарняні відділення інтенсивної терапії; повинні бути побудовані тимчасові лікарні; і респіратори, захисні засоби та маски повинні бути виготовлені масово і бути доступними для всіх, хто їх потребує. Крім того, органам охорони здоров’я повинні бути надані ресурси та кошти, необхідні для дезінфекції фабрик та інших громадських приміщень. Гігієна – це порядок дня. Масштабне тестування населення є особливо важливим. Ідентифікація кожного випадку може врятувати декілька життів. Здатись пандемії просто не варіант.
©Project Syndicate
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах