Думки
22 Лютого 2024
1 099

Філіп Легрен: Європа має переозброїтися негайно

Колишній економічний радник президента Європейської комісії закликає європейських членів НАТО не зволікати

Зростання ймовірності того, що засмучений Дональд Трамп повернеться до влади й почне діяти відповідно до своїх погроз вивести Сполучені Штати з НАТО, має стати тривожним сигналом для Європи. Замість того, щоб сподіватися на краще, європейські країни мають наростити свої військові витрати та створити міцний оборонний союз.

Потенційне повернення Дональда Трампа до Білого дому у 2025 році становить серйозну загрозу безпеці Європи. Оскільки війна в Україні досі вирує, європейські країни мають зміцнити свою оборону проти реваншистської агресії президента росії владіміра путіна, поки не стало запізно.

Перспектива того, що нестримний і засмучений Трамп діятиме відповідно до своїх погроз відмовитися від історичного зобов’язання Сполучених Штатів із захисту Європи, настільки турбує більшість європейських лідерів, що вони, схоже, заперечують це. Але після вирішальних перемог на кокусах (зібрання людей, які мають спільний інтерес) в Айові та праймеріз у Нью-Гемпширі Трамп тепер майже напевно стане кандидатом у президенти від Республіканської партії на листопадових виборах. З огляду на те, що він також лідирує в національних опитуваннях президента Джо Байдена й в багатьох штатах, де йде боротьба, його повернення до влади є реальною та безпосередньою небезпекою.

Під час першого терміну Трамп неодноразово погрожував вивести США з НАТО, військового альянсу, який гарантує, що США поширять свою ядерну парасольку на Європу. Його відмовили від цього його старші радники із зовнішньої політики, зокрема колишній радник із національної безпеки Джон Болтон. Але дедалі більше ізоляціоністська риторика Трампа припускає, що у разі його повторного обрання він оточить себе прихильниками, а не досвідченими діячами істеблішменту.

Хоча Трампу потрібне схвалення Конгресу для виходу з НАТО, він може підірвати американські гарантії безпеки, не виходячи з альянсу формально. Йому просто потрібно буде заявити, що США не стануть на захист європейських країн у разі нападу. І тепер він сказав саме це: замість того, щоб захищати країну НАТО, яка зазнала нападу росії, він “заохотив би” росію “робити все, що вони, чорт забирай, хочуть”, якби він вважав, що союзник по НАТО, що розглядається, недостатньо витратив на оборону.

Замість того, щоб просто сподіватися на кращий сценарій, за якого Байден буде переобраний і продовжуватиме підтримувати Україну та дотримуватись оборонних зобов’язань Америки перед своїми союзниками щодо НАТО, Європа має готуватися до гіршого. В ідеалі, ця підготовка мала розпочатися набагато раніше, або після того, як путін анексував Крим у 2014 році, або після обрання Трампа у 2016 році.

Якби основа Європейського оборонного союзу в межах НАТО була закладена десять років тому, Європейський Союз тепер міг би скористатися перевагами розширених спільних оборонних досліджень та більш ефективної стратегії військових закупівель. Принаймні більше європейських урядів мали наслідувати приклад Польщі та Естонії та значно збільшити свої оборонні бюджети за два роки після вторгнення росії в Україну.

Хоча неможливо повернути час назад, бездіяльність зараз була б верхом безвідповідальності. Для початку Європа має посилити підтримку українських військових зусиль. Оскільки республіканська більшість у Палаті представників США відхилила прохання Байдена про додаткові $60 млрд військової допомоги Україні, у цій країні, що знаходиться в бойовій ситуації, закінчуються запаси зброї та боєприпасів.

На щастя, ЄС нарешті схвалив чотирирічний пакет допомоги Україні обсягом $50 млрд ($54 млрд), який пропутінський прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заблокував у грудні.

Європа також має взяти на себе зобов’язання підтримувати Україну у довгостроковій перспективі, навіть якщо США більше цього не робитимуть. Якщо Орбан відмовиться піти назустріч, решта 26 країн-членів ЄС має обійти його та надати Україні необхідні їй ресурси.

Наразі цілком очевидно, що якщо росія не зазнає поразки в Україні, путін нападе на інші європейські країни. Кремль вже працює над дестабілізацією європейських демократій, фінансуючи вкрай праві та вкрай ліві партії, що виступають проти ЄС, і використовуючи легіон ботів для поширення дезінформації про вибори у соціальних мережах. Тим часом хакери, що підтримуються путіним, атакують критично важливу інфраструктуру, таку як електромережі та урядові бази даних, а російські винищувачі порушують повітряний простір Швеції та Естонії.

Отже, Європа також має збільшити свої витрати на оборону. Як мінімум, європейські країни мають досягти цільового показника НАТО у 2% ВВП. У лютому 2022 року канцлер Німеччини Олаф Шольц оголосив Zeitenwende (поворотний момент) у зовнішній політиці країни, сигналізуючи про відновлення прихильності до переозброєння. Але майже через два роки він так і не виконав свою обіцянку інвестувати €100 млрд в модернізацію збройних сил країни. Примітно, що оборонні витрати Німеччини, за прогнозами, досягнуть лише 1,2% ВВП 2023 року.

Також необхідно більше фінансування ЄС. Тьєррі Бретон, комісар блоку з внутрішнього ринку, нещодавно запропонував створити оборонний фонд ЄС обсягом €100 млрд для фінансування спільних оборонних закупівель та нарощування виробництва зброї та боєприпасів. Пропозиція Бретона, яка, ймовірно, користується підтримкою президента Франції Еммануеля Макрона, його близького союзника, є перспективним першим кроком.

Враховуючи, що європейська економіка перевершує російську, країни ЄС могли б легко виробляти достатньо зброї, щоб задовольнити як оборонні потреби України, так і власні. Але оскільки такі інвестиції вимагають часу та стійкої прихильності з боку національних урядів, гаяти час не можна.

Звичайно, росія має величезний ядерний арсенал. Навпаки, лише дві європейські країни мають ядерну зброю: Франція та Велика Британія (яка більше не є частиною ЄС та значною мірою залежить від американських технологій). З огляду на те, що путін вже погрожував застосувати тактичну ядерну зброю в Україні, Європа має розробити власну стратегію ядерного стримування. Але для цього потрібно переконливе зобов’язання як Франції, так і Великої Британії використовувати свій ядерний потенціал для захисту таких країн, як Естонія та Польща.

Ще більш спірним є те, що країни, які опинилися без захисту ядерної парасольки США, можуть відчути себе змушеними придбати власні ядерні арсенали. Україна, відмовившись від ядерної зброї, яка залишилася на її території після розпаду Радянського Союзу, на власному гіркому досвіді засвоїла, що гарантій безпеки недостатньо для стримування потенційних атак росії.

Кожна країна, яка має атомні електростанції та необхідні наукові ноу-хау, має можливість швидко розробити власну зброю. Щобільше, Франція могла запропонувати поділитися своїм технологічним досвідом з іншими європейськими країнами.

Європейське переозброєння може бути радикальним, але ставки екзистенційні. Оскільки червневі вибори до Європейського парламенту швидко наближаються, оборона має бути у центрі уваги виборців.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram