Думки
26 Березня 2022
1 245

Ендрю Шенг, Сяо Ген: Війна в Україні змінює розвиток

Країнам доведеться приділяти національній безпеці набагато помітніше місце у своїх програмах розвитку

Хоч би як розвивався конфлікт у Східній Європі, здається очевидним, що країнам доведеться приділяти національній безпеці набагато помітніше місце у своїх програмах розвитку. Це означає не лише зростання видатків на оборону, а й диверсифікацію джерел енергії та продовольства, а також підготовку до глобальної економічної фрагментації.

Відновлення світової економіки після пандемії COVID-19 завжди було крихким, особливо в країнах, що розвиваються. Через катастрофічну війну росії в Україні вона була практично зруйнована. Але безпосередні наслідки вторгнення це лише початок. У світі, що знову визначається конфліктом великих держав, країнам доведеться переосмислити свій підхід до розвитку.

Був час, коли економісти, які займаються питаннями розвитку, зосереджувалися насамперед на зростанні. Вважалося, що швидке економічне зростання є ключем до забезпечення загального процвітання. Але в 1980-х роках соціальна інклюзивність і охорона навколишнього середовища стали фігурувати в політичному порядку денному і з роками набувають дедалі більшого значення.

Ще до того, як Росія вдерлася в Україну — і навіть до того, як вибухнула пандемія — країни з ринком, що формується, і країни, що розвиваються (EMDEs), боролися на всіх цих фронтах. У березні 2020 року Світовий банк підрахував, що нерівність усередині UNCTAD та розрив між ними та країнами з розвиненою економікою досягли рівня, який востаннє спостерігався десятиліттям раніше. В умовах наростальної бідності, катастрофічних стихійних лих і посилених громадянських заворушень не дивно, що політики країн щосили намагалися сформулювати кліматичну політику, яка могла б виконати міжнародні зобов’язання.

І чекають на нові випробування. У зв’язку з тим, що в січні інфляція в Сполучених Штатах досягла 7,5%, Федеральна резервна система США почала посилювати грошово-кредитну політику, здійснивши перше із семи запланованих на цей рік підвищення процентної ставки на чверть пункту. Голова ФРС Джером Пауелл зазначив, що можуть знадобитися ще більші підвищення, якщо інфляція продовжить зростати. Для EMDEs це створить складне політичне середовище, що характеризується меншою ліквідністю, сильнішим доларом США та швидким відпливом капіталу.

Війна росії в Україні посилила ситуацію. За даними ОЕСР, конфлікт призведе до скорочення світового ВВП цього року як мінімум на один процентний пункт через глибоку рецесію в росії та викличе зростання споживчих цін приблизно на 2,5 процентних пунктів. Для EMDEs (не включаючи Китай) це означає зростання менш ніж на 3,2% цього року, що становить менше ніж половину середньорічного темпу зростання до світової фінансової кризи 2008 року.

Але зростання — це лише частина картини. Конференція Організації Об’єднаних Націй з торгівлі та розвитку (UNCTAD) прогнозує, що підвищена фінансова нестабільність та зростання продовольчих, паливних і торгових витрат можуть спровокувати порочне коло розпродажу активів, девальвації обмінного курсу та боргових криз.

EMDEs має кілька варіантів зниження ризиків, з якими вони стикаються. За рівня боргу на історичному максимумі їм не вистачає фіскального простору для підтримки своєї економіки. Крім того, на відміну від країн, що випускають резервні валюти, вони не можуть вдатися до кількісного пом’якшення. А з урахуванням того, що країни з розвиненою економікою, особливо в Європі, стикаються зі зростанням ризиків для безпеки, наростальними потребами в оборонних витратах і найбільшою кризою з біженцями з часів Другої світової війни, EMDEs не можуть розраховувати на велику зовнішню допомогу в подоланні боргових дефолтів або фінансових та управлінських криз.

Політична відповідь дедалі більше ускладнюється тим, що інтенсивність і тривалість війни президента росії володимира путіна, санкції, введені Заходом у відповідь на неї, і вузькі місця в ланцюжку постачання, що виникають внаслідок, як і раніше неможливо передбачити. Інакше кажучи, неможливо сказати, наскільки серйозними стануть ризики.

Але хоч би як розгорталася війна, здається очевидним, що країнам доведеться приділяти національній безпеці набагато помітніше місце у своїх програмах розвитку. Як зазначає ОЕСР, це означає не лише зростання видатків на оборону, хоча існує значний тиск, щоб зробити саме це. Це також означає диверсифікацію джерел енергії та продовольства та підготовку до глобальної економічної фрагментації.

В останні десятиліття “ліберальна глобалізація” дозволила EMDEs інтегруватися у світову економіку. Але, як нещодавно пояснив Дені Родрік з Гарварда, російське вторгнення в Україну “забило труну “ліберального” міжнародного порядку після 1989 року”, зокрема гіперглобалізацію, яку вона уможливила.

Економічні та фінансові санкції, з якими зіткнулася росія, — не в останню чергу її часткове вилучення із системи обміну фінансовими повідомленнями SWIFT для міжнародних банківських платежів — прискорять зусилля щодо розробки альтернативних систем та структур. Це може, попереджає ОЕСР, підірвати панування долара США на фінансових ринках і транскордонних платежах.

Для EMDEs можуть знадобитися зміни у валютній структурі валютних резервів. У більш широкому сенсі їм доведеться адаптуватися до світу, в якому спеціалізація, ефект масштабу та поширення інформації та ноу-хау набагато складніші.

Тут EMDEs можуть отримати уроки з нещодавнього звіту UNCTAD про структурні перетворення Китаю, в якому підкреслюється успіх країни в розробці прагматичних, комплексних та послідовних політичних стратегій у таких галузях, як фінанси, промисловий розвиток, міжнародна торгівля та цифрова економіка. Як ми вже давно стверджували, історія Китаю, який навчається на своїх помилках і пристосовується до умов, що змінюються, має важливе значення для його успіху не тільки з точки зору зростання, але й з точки зору стійкості.

“Реалісти” на Заході наполягають на тому, що китайська модель управління не може бути відтворена в інших країнах. Але західні країни, які зіткнулися з новими власними проблемами, навряд чи нададуть EMDEs підтримку, необхідну для продовження розвитку. З огляду на це, EMDEs повинні змінити свій підхід до розвитку. Їм може допомогти досвід Китаю як орієнтир.

Сяо Ген, голова Гонконзького інституту міжнародних фінансів, професор і директор Інституту політики та практики Шеньчженьського фінансового інституту Китайського університету Гонконгу, Шеньчжень.

Ендрю Шенг, видатний співробітник Asia Global Institute при Університеті Гонконгу та член Консультативної ради ЮНЕП зі сталого фінансування, є колишнім головою Гонконгської комісії з цінних паперів і ф’ючерсів.

Джерело: Poject Syndicate

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram