Більша частина молодих підприємств поки ще не отримує жодного доходу
В Україні 53,2% молодих підприємств знаходиться у Києві, що робить столицю держави не лише найбільшим промисловим, культурним і науковим центром, а й центральним місцем розвитку української стартап-екосистеми. Про це йдеться у дослідженні Polish-Ukrainian Startup Bridge (PUSB) про українську стартап-індустрію, стратегічними партнерами якого є Український фонд стартапів (USF) та Варшавська фондова біржа (WSE).
Зазначається, що 19,6% — це проєкти створені за ініціативою одного засновника, 24,7% — результат співпраці трьох осіб, але найбільша частина — 37,3% була ініційована двома засновниками. Серед 48,% учасників опитування три чверті стартапів працюють на ринку не більше ніж 3 роки, а понад 87% — менше ніж 5 років.
Зазначається, що найбільш численна група засновників складається з восьми осіб. При цьому 60% стартапів працюють за моделлю B2B (business-to-business) створюючи свої продукти та послуги для інших фірм — субʼєктів господарювання (мікро-, малих, середніх та великих підприємств). Лише 29% опитаних компаній обслуговують клієнтів у сегменті B2C (business-to-customer).
Як зазначає Лукаш Вавак, керівник проєкту Polish-Ukrainian Startup Bridge, українська стартап-сцена відносно молода і дуже динамічно розвивається. “Це підтверджує, зокрема, ініціювання у 2019 році Українського фонду стартапів, розвиток бізнес-інкубаторів у великих ІТ-компаніях, таких як Sigma Software Labs, а також додатна щорічна динаміка зросту кількості стартапів на ринку”, — наголошує він.
Для 84,2% одним із джерел фінансування є власні кошти опитаних підприємств, а для 39,2% — це єдине доступне джерело фінансування. Кожне третє підприємство (31%) на момент дослідження скористалося також підтримкою Українського фонду стартапів. Ще 18,4% отримали фінансування з інших державних грантів.
“Варто зазначити, що більша частина стартапів поки що не приносять жодного доходу. Це робить їх досить сильно залежними від зовнішнього фінансування та надзвичайно вразливими до перешкод розвитку. Це може призвести до відставання від конкуренції та необхідності відступити від виконання стратегічних цілей на користь тих, які приносять миттєвий прибуток”, — зазначає Вітольд Вілінський, генеральний директор WSE Tech S.A.
Обмежений доступ до зовнішніх джерел фінансування (39,2%), проблема із пошуком клієнтів (18,4%) та бізнес-партнерів (15,8%), а також зайва бюрократія (19%) — ось основні проблеми зовнішнього характеру, які засновники вказують як ті, що мають значний вплив на розвиток їх проєктів.
Своєю чергою трохи більше ніж 48% респондентів вказали відсутність коштів на розширення команди як найбільш істотну внутрішньою перешкоду для їх розвитку. На другому місці — труднощі з фінансуванням розвитку вже працевлаштованих працівників (25,9%).
Найкориснішими оцінюються практичні форми розвитку: практичний підхід до навчання, що базується на аналізі реальних прикладів розвитку чинних компаній і прийнятих ними управлінських рішень (39,9%), коучинг (33,5%) та бізнес-симуляції (30,4%).
Форми більш академічного характеру — лекції, навчання теорії, конференції — засновники оцінюють як найменш корисні. Очікуваною формою підтримки є також усі види діяльності, що сприяють реалізації планів підприємств щодо виходу на зовнішні ринки.
Нагадаємо, у березні минулого року в Україні з’явився новий бізнес-акселератор. Окрім грошей стартапи отримають й підтримку від міжнародної мережі менторів.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах