Дніпро мене радує начитаністю та інтелігентністю його найстаріших мешканців. Я ще трохи застав той прошарок, коли приїхав вчитися до універу. Й тепер, на четвертому місяці війни, я раптово побачив деінде нагадування про цей зникаючий Дніпро.
Я гнав (ну не те що гнав, скоріше повз трасою) машину нашого Хема, розтрощену артударом, ще тиждень тому новеньку, а тепер не новеньку, на СТО. Та через неймовірну швидкість, під час пересування містом в мене виявилося багато часу, щоб роздивлятися вулиці та будинки. Декілька разів у вікнах я помічав специфічний захист від вибухової хвилі: вікна зсередини були закладені книжками. На всю висоту вікна, всі вікна в квартирі. Я з величезною пошаною знімаю перед цими старими людьми мою панамку мультикам. Бо це — реальний рівень та культура. Це і є інтелігентність, яка пішла від нас та якої не буде більш. Бо стільки книжок у квартирі, щоб можна було закласти всі вікна, може бути тільки у реально інтелігентної та досить старої людини, яка жила ще у тому культурному шарі, де настільки масово існували книжки.
Цей захист від обстрілів нагадав мені про справу, яку ми так і не виконали ще з березня! Ми ж збиралися обстріляти з АКМа том Радянської енциклопедії, бо після нашого контрольного відстрілу бронепластин один читач, пенсіонер-науковець, к.т.н., написав, що його розрахунки показують: якщо замість 10-кілограмових пластин повісити спереду та ззаду по тому Радянської енциклопедії, то важитимуть вони менше за бронеплити, а кулю 7,62 триматимуть краще, бо, з технічної точки зору, кожен том являє собою унікальну технічну структуру — більше тисячі аркушів легкого матеріалу, між якими, й це найважливіше у структурі, тисяча прошарків повітря. Й ми все планували перевірити цю гіпотезу, та якось поїхали ближче до моря з юннатами, та геть забули про план нашої наукової роботи.
Але що багатошарові структури можуть зберігати життя, я вже знаю по випадку з юннатського життя. Один наш хлопець одного разу пішов у справах у ліс. У зовнішній кишені на стегні в нього була велика пачка вологих серветок, бо юннати за охайність будь-де. Але у лісі він зірвав розтяжку, я потім розповім, що буде, якщо чеку в РГД-5 замінити на циганську голку з натягнутою ліскою.
Але він майже встиг відстрибнути кудись убік та вниз, та його майже не зачепило, тільки ноги. Та дивним було те, що один осколок, який мав перебити стегно, попав в цю величезну пачку вологих серветок, та там зупинився. Так боєць наш врятувався від серйозного поранення. Такі бувають випадки.
Звісно, справа тут не у пачці серветок, та не у фізиці з балістикою. Справа тут у речах, які розташовані вище усього матеріального. Та юннати про це завжди пам’ятають та ілюзій на рахунок того, хто тут босс, не мають. Тут все просто: якщо нема на те Божої волі, то не зупинять кулю два броніки, вдягнуті один на одного, бо бачили ми результати відстрілу деяких броників. А якщо є Божа воля, то осколок гранати, яка розірвалася в метрі, зупиняють серветки.
Так що тут не тільки матеріальні чинники. Але все одно — багатошаровість матеріалу — це на краще. Як і будь-який захист. Головне, щоб він був, а захистить чи ні — то вже Божа справа.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах