Мiста
25 Січня 2022
2 377

Для відповідальних мандрівників: Десять туристичних напрямків Європою, які не нашкодять планеті

Франція, Греція, Іспанія й не тільки — новий погляд на звичні маршрути

Нещодавно видання New York Times випустило матеріал “52 Places for a Changed World”. Його мета — підказати відповідальному мандрівнику, куди відправитися цього року, і головне, щоб не нашкодити планеті.

Представляємо десятку цікавих європейських напрямків з цієї добірки.


Алентежу, Португалія

Найбільший регіон країни славиться своєю різноманітністю та чудовими природними ландшафтами: сільськогосподарськими рівнинами з виноградниками, плантаціями оливкових дерев, гаями коркових дубів, гірськими хребтами, степами, водосховищами, річками, і, звичайно — чудовими піщаними пляжами. Справжня мрія для туриста.

Тому не дивно, що найпоширеніший вид відпочинку в Алентежу — аграрний туризм, коли подорожувальники селяться на якійсь фермі або в селі, в типовому сільському будинку.

Крім того, у регіоні наразі досить активно розвивають інші види туризму: піші маршрути, польоти на парапланах і повітряних кулях, картинг, серфінг та чимало іншого.

А ще регіон відомий своїми червоними винами, от тільки останніми роками винороби борються з низкою проблем, які виникають через глобальне потепління. Основна — посуха. Тому ще 2015 року для Алентежу розробили програму сталого розвитку, яка спрямована на збереження водних ресурсів. Так фермери копають ставки для збирання дощової води й вирощують покривні культури для утримання вологи. Такий підхід дозволив у середньому знизити споживання води на 20%.

Наступний крок — зменшення вуглецевого сліду. З 2020 року виноробні проходять сертифікацію на відповідність екологічним нормам, щоб підтримати локальне та дбайливе виробництво. Тому можна вирушити на зразково-показову в цьому плані виноробню Herdade de Coelheiros і пропустити келих-другий. За дегустацію вин тут просять від €20 з особи.

Словенія

Словенія вважається однією з найекологічніших країн, тому її називають “зеленою перлиною” Європи. Велика кількість пам’яток культури та архітектури у поєднанні з дивовижною красою природи — чудовий привід додати ще одну країну до туристичної скарбнички.

Наразі в країні активно розвивається гастрономічний туризм. У червні 2020 року вийшов перший “мішленівський гід” цією центральноєвропейською країною, який красномовно стверджує — у Словенії готують не лише смачно, а й відповідально.

Ще 1992 року місцевий уряд створив мережу фермерських господарств, аби зміцнити аграрний сектор. Тому сьогодні власники невеликих ферм, які уважно слідкують за якістю продукту, постачають свій урожай до найкращих ресторанів країни, серед яких і Hiso Franko, єдиний володар двох зірок “Мішлен”.

Сієс, Іспанія 

Архіпелаг Сієс знаходиться в бухті Атлантичного океану, належить до провінції Віго й складається з трьох великих островів — Монтеагудо (Північний острів), Фаро (Середній острів) і Сан Мартіньо (Південний острів). З 1980 року має статус заповідника, включений до Національного парку Атлантичних островів у Галісії.

Місцеві жителі дали назву островам — “райське місце” та “оазис незайманої природи”. Відчуття, що ви в раю надають пляжі з білого піску та чисті океанські води.

Острови Сієс стали місцем проживання різноманітних птахів, таких як чайки та корморани, а прибережні води — привітних дельфінів, які насолоджуються тутешніми спокійними водами. Загалом статус особливої ​​охоронної території для птахів сприяє процвітанню пернатих.

Флора та фауна знаходиться під пильним наглядом адміністрації островів. Тут суворо обмежують кількість відвідувачів на день — не більше ніж 1,8 тис. осіб навіть у розпал сезону. Крім того, забороняється автомобільний рух, а ходити здебільшого можна тільки спеціально позначеними стежками.

Островами прокладено декілька маршрутів мальовничими куточками зі сходженням на невисокі гори. Пішохідні тури проводяться, як правило, невеликими групами та можуть тривати до двох годин. Усі відвідувачі повинні самостійно вивозити сміття на континент.

А ще на островах забороняється розведення вогнищ та ночівля, за винятком спеціального наметового табору на острові Фаро, де можна відпочити та насолодитися природою, але не більше ніж на 15 днів. У таборі знаходиться 800 місць, і щоб потрапити туди, потрібно оформити картку туриста.

Гауда, Нідерланди

Нідерланди активно намагаються позбутися ярлика, що Амстердам — єдине цікаве місце у всій країні. Місцева влада давно наполягає на тому, щоб туристи, які вже потрапили до країни поїхали та подивилися на інші міста.

Як варіант можна вирушити у велоподорож провінцією Південна Голландія. З відповідною інфраструктурою там все чудово: веломаршрути позначені так, що не заблукаєш, а зарядних станцій для електровелосипедів — достатньо. А ще саме в цьому регіоні знаходиться місто Гауда. Так, мова йде про місце де виготовляється відомий на увесь світ і для багатьох улюблений сир “Гауда”, який варять там з 1184 року.

До речі, спробувати крафтові сири ручної роботи можна, наприклад, у магазині Gouda Cheese Experience, розташованому в будівлі XIX ст. із “сирним” оздобленням. Або можна відвідати “Де Вааг” — вагову палату, що знаходиться за місцевою ратушею. На самому початку це було місце, де зважували продукти, які продавалися на ринку, зокрема й сири. Така практика сприяла справедливій торгівлі та винагороді, яку виплачували за обов’язкове зважування (кошти направлялися до місцевої казни).

З 1995 року “Де Вааг” було перетворено у музей сиру. До речі, саме там можна дізнатися, що сам сир ніколи не виготовлявся у місті. Фермери, що проживали навколо, привозили його возами до Гауди, де продавали на ринку.

Гауда — батьківщина знаменитого вченого Еразма Роттердамського, який став символом Нідерландів. Також визначною пам’яткою міста визнані глиняні вироби — курильні трубки та посуд. Варто відвідати й барвисті фестивалі, коли містечко в Нідерландах висвітлюється тисячею вогнів і нагадує великий мегаполіс.

Хога-кустен, Швеція

Високий берег, Хога-кустен — частина шведського узбережжя Ботнічної затоки в провінції Вестерноррланд. За останні 20 тисяч років земля тут виросла майже на 300 метрів — більше, ніж будь-де на планеті, — і цей процес триває зі швидкістю 8 міліметрів на рік.

Весь Хога-кустен внесений до списку світової спадщини ЮНЕСКО, вздовж нього прокладено прохідну стежку завдовжки 128 км, а найдикіший шматок берега — 30 квадратних кілометрів порослих хвойним лісом скель — їх виділили в національний парк Скулескуген. Який відомий не тільки ведмедями, що блукають тут, але й гранітною ущелиною Слоттдальсскреван.

Щоб туристи цінували природу ще більше, архітектори з Ark Nat спорудили вздовж стежок кілька архітектурних хатин, які ідеально вписуються у пейзаж.

Ієрро, Іспанія 

Цей острів найменший із семи населених Канарських островів. Його площа становить лише 268 квадратних кілометрів. Він активно зростає, завдяки неподалік розташованому підводному вулкану, що зрідка прокидається. Його скелі підіймаються дедалі вище — вулканічна активність грудня 2013 року додала цьому шматочку атлантичної суші ще 5,7 сантиметра висоти.

Ієрро — чудове місце для любителів дайвінгу. Піщаних пляжів там не знайти, а от морські глибини починаються мало не від самого берега. Тим, хто не любить занурюватися занадто глибоко чудово підійдуть численні природні басейни, утворені внаслідок руху лави багато тисяч і навіть мільйонів років тому.

Найголовніше, що острів може бути прикладом для всіх, хто ще не перейшов на відновлювані джерела енергії. У 2015 році тут на повну силу запрацювала вітрогідравлічна електростанція Горона-дель-В’єнто, що складається з п’яти 64-метрових вітрогенераторів з гвинтами 68 метрів у діаметрі. А також штучних водойм — верхнє водосховище облаштували в кратері згаслого вулкана, нижнє отримали, спорудивши дамбу.

Дизель-генератори на Ієрро починають працювати лише тоді, коли енергію не може дати ні вітер, ні вода. Минулого року, коли вітри дмухали особливо сильно, Горона-дель-В’єнто змогла 1974 години без перерви — 25 днів — постачати жителям острова виключно “зелену” електрику.

Нортумберленд, Англія

Нортумберленд наразі здебільшого сільське графство. Останніми роками там почав процвітати туризм — люди приїжджають подивитися на місцеву природню красу та численні історичні свідчення колишньої величі. Через Нортумберленд не проходить жодна автострада. Основним засобом сполучення з іншими графствами та перевезення туристів є залізниця, особливо лінія Іст-Кост Мейн Лайн.

Наразі Велика Британія реалізує класний проєкт England Coast Path (“Англійський береговий шлях”) — це 4498-кілометровий маршрут, який пролягатиме вздовж усього узбережжя країни, лише зрідка йдучи вглиб острова. Планується, що стежка поєднає скелі Дувра, набережні Брайтона та миси графства Нортумберленд (Northumberland) на північному сході країни.

70-кілометрова ділянка, що пролягає територією графства, вже повністю готова — можна їхати й надихатися суворою Англією з її туманними дюнами, дикими пляжами та неймовірно зоряним небом — тутешній національний парк славиться вкрай низьким світловим забрудненням.

Також на маршруті знаходиться стародавнє оборонне укріплення “Вал Адріана”. У 2022 році античному пам’ятнику виповнюється 1900 років, і місцеві планують безліч святкових активностей з цього приводу.

Кіоджа, Італія

Кіоджа — провінційне рибальське містечко, яке нагадує Венецію у мініатюрі. Тільки тут зовсім небагато туристів, а ритм життя відрізняється спокоєм та неквапливістю. Місто часто називають “маленькою Венецією”, на що місцеві ображаються й небезпідставно стверджують, що це Венеція — “велика Кіоджа”, адже вона з’явилася пізніше, ніж її менш відома сусідка — понад 500 років тому.

Кіоджа славиться чудовою гастрономією, ключовими інгредієнтами якої є риба та морепродукти. Тут рекомендується спробувати: granseole (крабове м’ясо з оливковою олією, лимоном і спеціями), bigoli in salsa (спагеті з часниковим соусом, олією, цибулею, петрушкою та анчоусами), gnocchi (кльоцки з цибулею), каракатицю з цибулею, часником, білим вином і помідорами.

У Кіоджі обов’язково дивляться романський собор Діви Марії XI ст. та підіймаються на одну з найдавніших сторожових веж з годинником (XIV ст.) у церкві Святого Андрія, щоб помилуватися чудовим краєвидом на Венеціанську лагуну.

У материковому передмісті Соттомаріна мандрівників чекають упорядковані пляжі. Загалом це відмінна альтернатива Венеції, яка вже планує регулювати кількість гостей і вводити плату за в’їзд, щоб витримати потік туристів після пандемії.

Евбея, Греція

Евбея — один із найбільших грецьких островів. За величиною він посідає друге місце серед острівних територій Греції, поступаючись Криту. В Європі острів — третій (з другої позиції зсуває Кіпр). Загальна площа — трохи більше ніж 3,5 тис. кв. км, берегова лінія за протяжністю трохи менше ніж 700 км.

Відпочинок на острові можливий увесь рік завдяки чудовому середземноморському клімату. Приваблюють гостей чудові краєвиди дикої природи, різноманітні історичні пам’ятки, чудові музеї та релігійні святині. Гаї оливкових дерев, соснові ліси просочують ароматом острівне повітря. Розкішні пляжі, бухти, затоки, бірюзові хвилі Егейського моря — Евбея чарує природною красою.

Але якщо хочеться не просто порозважатися на курорті, а ще й взяти безпосередню участь у добрих справах, можна стати волонтером ініціативи “O Allos Anthropos” (“Інша людина”), яка годує малозабезпечених.

Ініціатива з’явилася понад 10 років тому, коли у Греції сталася фінансова криза, але відтоді її актуальність лише зросла — минулого року країну мордували лісові пожежі та повені. На щотижневих ярмарках у Халкіді хлопці-активісти готують їжу та збирають кошти на відновлення шкіл, а також адресну допомогу місцевим жителям, які у стихії втратили будинок чи джерело заробітку. Зайвих рук немає, новим помічникам тут завжди раді.

Нормандія, Франція 

Далеко не вся Франція — просто Париж. Нормандія — північний регіон країни відомий своїми фермами, яблучними плантаціями та молочною промисловістю, зокрема сирами — “Камамбер”, “Ліваро” і “Пон-л’Евек”. У французів регіон Нормандія, перш за все, асоціюється з морем, мальовничими сільськими краєвидами та багатовіковою історією.

Вздовж Північного французького узбережжя пролягає фантастична доріжка Vélomaritime завдовжки 1475 км. Вона розпочинається на півдні Бретані, проходить вздовж берега Ла-Маншу та закінчується на кордоні з Бельгією.

Альтернативою Vélomaritime є 400-кілометрова траса La Seine à Vélo, яка дозволяє досліджувати Нормандію не вздовж, а “поперек” — маршрут починається біля собору Паризької Богоматері, продовжується за течією Сени, пролягає чарівною сільською місцевістю та завершується в регіоні Пей-д’Ож, який славиться кальвадосом, сидром і камамбером.

Туристи можуть спланувати маршрут індивідуально з будь-якої точки — залежно від того, яку дистанцію здатні подолати.

Джерела: New York Times, 34travel, відкриті дані

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram