Творча колаборація відкриває нові можливості для активнішого розвитку
Обмеження через коронавірус серйозно вплинули на сектор культури — у ста провідних художніх музеях світу відвідуваність знизилася на 77%. Чимало музеїв опинилися в скрутному становищі, що тільки стало приводом замислитися — як залучити ширшу, і, що важливо, молодшу аудиторію, аби відновитися після року втрат.
Тому у музеях усе частіше розмірковують над тим, як використовувати свою інтелектуальну власність (твори мистецтва й артефакти з фондів), щоб диверсифікувати бізнес і вивести колекції далеко за межі стін музею.
При цьому позаминулого року в цих секторах спостерігався найбільше зростання продажу ліцензійної продукції, що означає величезний потенціал для розвитку.
Музеї мають тисячі творів мистецтва, які можна використовувати у своїх цілях, деякі з них є найбільш впізнаваними зображеннями у світі. У минулому їх використання обмежувалося простими сувенірами з магазину подарунків, такими як сумки-тоут із зображенням Мони Лізи.
Однак наразі музеї використовують більш інноваційні підходи: в їх арсеналі з’явилися меми, соціальні мережі та нові технології, які дозволяють залучити споживачів і просувати музей, отримуючи при цьому нові джерела доходу.
Китай є лідером у цій сфері: за повідомленнями, тільки 2018 року Палацовий музей Пекіна заробив $222 млн завдяки продажам продукції. Оскільки пандемія підштовхує чимало музеїв всього світу до швидкого створення нових джерел доходу, вже створена основа для глобального зростання.
Творчі колаборації
Дедалі більше музеїв оголошують про партнерства з люксовими та модними брендами, а також виробниками їжі та напоїв.
• Метрополітен-музей співпрацював з Estée Lauder у створенні лінії декоративної косметики, натхненної творами мистецтва з егоколекції.
• Лондонський Музей природної історії зробив окремі експонати доступними для придбання в компанії Made, що займається дизайном інтер’єрів.
• Палацовий музей у Пекіні співпрацював з компанією Oreo у створенні обмеженого тиражу печива.
Така модель співпраці вже багато років спостерігається в індустрії розваг і спорту, але для культурного сектора вона в новинку. Подібні партнерства дозволяють музеям розширювати свою аудиторію та створювати нові джерела доходу, а рітейлерам і брендам, своєю чергою, відкриває доступ до унікальної іконографії та можливості говорити про найвідоміші артефакти й твори мистецтва.
Водночас представники покоління Z використовують мистецтво та культуру для самовираження й хочуть взаємодіяти з брендами, які поділяють їх цінності. Музеї починають працювати з цією аудиторією у поєднанні з модними дизайнерськими брендами для створення інноваційних продуктів, які перетворюють молодь в Амбасадор музей.
Співпраця Лувру з модним брендом Off-White Вірджіла Аблоха та випуск їх спільної колекції в самий розпал пандемії говорить про те, що музеї почали думати в цьому напрямку ще до локдауну. Серія футболок і толстовок із зображенням знакових робіт Леонардо да Вінчі принесла Лувру нову культурну актуальність, розширила аудиторію й надала нові можливості для роздрібної торгівлі через магазини Off-White і реалізації через посередників.
Нещодавно Лувр у партнерстві з виробником аксесуарів Casetify випустив колекцію бездротових зарядних пристроїв і чохлів для iPhone та AirPod, натхненну творами мистецтва. За повідомленнями, партнерство Лувру з брендами принесло $5,3 млн минулого року проти $3,2 млн 2019-го.
У 2020 році Музей сучасного мистецтва в Нью-Йорку використовував аналогічну модель у своїй співпраці з Vans, створивши спеціальну колекцію взуття та одягу, натхненну роботами таких художників як Далі, Кандинський і Моне. Раніше у Vans вже був проєкт з амстердамським Музеєм Ван Гога, у межах якого випущено лімітовану колекцію взуття за мотивами деяких робіт художника.
Перехід на цифрові технології
За останній рік у музеїв спостерігається тенденція до використання складніших цифрових засобів, щоб люди з будь-якої країни могли долучитися до світу мистецтва через VR-тури, онлайн-магазини, заходи, що транслюються в прямому ефірі, а також фільтри й стікери в додатках.
Нещодавно Бруклінський музей у співпраці з Netflix створив віртуальну виставку костюмів з гучних серіалів “Корона” та “Хід королеви”. Вони демонструються разом із ретельно підібраними предметами з постійної колекції музею, які пов’язані з темою та персонажами серіалів. Це дуже хороший приклад використання цифрових технологій для ознайомлення з музейною колекцією.
TikTok також зробив свій внесок у порятунок музеїв у період локдауну. Під час футбольного турніру Євро-2020 амстердамський Рейксмузеум розмістив знамениті портрети з особами, “розфарбованими” прапорами країн-учасниць, супроводивши їх написом “Зроби ігрове обличчя!”. Мадридський музей Прадо тим часом став одним з найпопулярніших музейних акаунтів на TikTok завдяки дослідженням ключових картин зі своєї колекції.
Музеї також почали створювати свої фільтри для додатків і колекції цифрових стікерів як спосіб потрапити до повсякденного світу цифрових повідомлень. Один із прикладів — серія стікерів для соціальних програм з колекції китайського музею провінції Ганьсу, яка представляє керамічні та різьблені дерев’яні артефакти в новому світлі.
Культурний сектор пережив жорстокі 18 місяців. Але на світовому ринку ліцензійних товарів, обсяг якого до 2027 року досягне $338,7 млрд, існують реальні можливості. Використовуючи свої колекції більш унікальними та інноваційними способами, музеї можуть отримати нові джерела доходу та залучити нову й різноманітну аудиторію.
Джерело: Rusbase, Fastcompany
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах