Про це розповів голова бюджетного комітету Верховної Ради Юрій Арістов
На сьогодні в Україні немає розуміння того, як довго триватимуть бойові дії і якими будуть їхні географія та наслідки, тому при розробці проєкту державного бюджету виходили з припущення, що війна триватиме весь 2023 рік, розповів голова бюджетного комітету Верховної Ради Юрій Арістов в інтерв’ю Укрінформу.
“Проєкт бюджету розроблений, виходячи з того, що бойові дії триватимуть увесь 2023 рік. Якщо вони припиняться, то, звісно, макропоказники будуть іншими. Це стосується й інфляції, про яку ви питаєте, й курсу гривні до долара”, — сказав Арістов.
При підготовці проєкту держбюджету намагалися йти за стандартною процедурою, коли Мінекономіки спільно з Мінфіном та Національним банком робить макропрогноз. Однак за нинішніх умов не можна стверджувати, що макропрогноз є стовідсотково влучним.
За словами Арістова, “в МВФ теж відсутня стандартна фінансова модель, за якою вони можуть заміряти та прогнозувати показники в країні, що воює”.
“Протягом 2022 року ухвалено 12 законів, що вносять зміни до поточного бюджету. Не виключаю, що й наступного року держкошторис змінюватиметься залежно від зовнішніх факторів, потреб того чи іншого сектору. Важливо розуміти: навіть якщо в макропрогнозах є помилки, ми маємо інструмент, щоб їх виправити”, — сказав Арістов.
Нині, на його думку, важливий сам факт ухвалення держбюджету-2023, аби мати можливість для предметних перемовин із зарубіжними партнерами.
“На цьому етапі важливо сформувати головний фінансовий документ країни з такими показниками, які є. Проголосувати за нього та перейти до переговорів із кредиторами. Раніше їх розпочати неможливо, адже має бути якась відправна точка — ухвалений Верховною Радою та підписаний президентом документ”, — пояснив логіку дій очільник парламентського комітету.
Нагадаємо, понад 70% українців фінансово постраждали через повномасштабну війну.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах