Промова міністра фінансів США Джанет Єллен набагато змістовніша, ніж її заява про встановлення глобальної мінімальної ставки корпоративного податку, яку підхопили світові медіа. Ексредактор рубрики Bloomberg News — про виступ Джаннет Єллен перед Чиказькою радою з глобальних справ
Міністр фінансів США Джанет Єллен, виступаючи 5 квітня перед Чиказькою радою з глобальних справ, звернулася з програмною промовою до урядів усього світу. Вона нагадала про уроки Великої депресії та Другої світової війни, коли “занадто багато сімей втратили майже всеˮ. Після того Єллен закликала країни G20 утвердити мінімальну ставку корпоративного податку. На її думку, це зміцнить не тільки Америку, а й світ загалом, а також допоможе всім швидше вийти з кризи.
Іноземні уряди вітають такі кроки США, адже Єллен запропонувала використовувати мінімальний глобальний податок, щоб забезпечити процвітання світової економіки на основі рівних правил оподаткування транснаціональних корпорацій і стимулювання інновацій, зростання та процвітання.
Однак у її промові звучить і те, що США мають думати не лише про процвітання світової економіки, а й про підтримку власної. У глобальній економіці дедалі більшу роль починає відігравати Китай, який 2020 року вразив світ темпами відновлення своєї економіки після коронакризи. Пекін також докладає значних зусиль, щоб укріпити свій фондовий ринок.
Промова
Після того як Єллен у січні 2021 року обійняла посаду міністра фінансів США, її промова 5 квітня стала першою серйозною промовою на глобальній арені. Це було чітко розраховано, щоб озвучити її доктрину ще до зібрань Міжнародного валютного фонду та Світового банку. Міністри фінансів та працівники центральних банків з різних країн, які відвідують такі зібрання (цього року через COVID-19 їх проведуть віртуально), добре знають Джанет Єллен ще відтоді, як вона була головою Федеральної резервної системи США (ФРС). Проте мало хто чув, щоб вона виступала з такими значними промовами, як перед Чиказькою радою з глобальних справ.
Однак сьогодні, коли Джанет Єллен стала важливим членом уряду США, її роль має більш політичний характер, ніж коли вона була головою ФРС. Вона може “малювати ширшими мазкамиˮ, а не тільки говорити про відсоткові ставки чи правила центробанків.
Як відомо, голови ФРС неохоче виходять за межі своєї території. Проте 45-хвилинна промова Джанет Єллен була переконливим доказом того, що виступала вже не голова ФРС, а політичний діяч, який бере активну участь у міжнародній політиці. У своїй промові вона торкнулася стимулів та економічних показників, а також поєднала їх із прогресивною стратегією системи охорони здоров’я, правами меншин, поліпшенням становища жінок, повагою до різноманіття, роллю технологій та проблемою глобальної нерівності.
До того ж Джанет Єллен не побоялася торкнутися питання непростих відносин США з Китаєм: “Наші економічні відносини з Китаєм, так само як інші аспекти американсько-китайських відносин, будуть конкурентними там, де вони мають такими бути, співробітницькими там, де це можливо, та суперницькими там, де без цього не обійтисяˮ.
Єллен обережно пов’язала забезпечення процвітання світової економіки з власними економічними інтересами США. Якщо Дональд Трамп та ексміністр фінансів США Стівен Мнучін наголошували на першості Америки, то доктрина нинішнього міністра фінансів може звучати так: “Захищаючи світ, ми захищаємо себеˮ. Проблеми інших країн рано чи пізно торкнуться США, і якщо на це не реагувати заздалегідь, то згодом доведеться платити дорожче.
Я багато чув промов економічних радників та представників центробанків, проте я рідко коли чув, щоб міністр фінансів країни вплітав так багато макроповідомлень у такі вузькі стратегічні рамки. Серед таких спікерів: ексміністр фінансів Австралії, а згодом і прем’єр-міністр Пол Кітінг, міністр фінансів Малайзії та кандидат на посаду прем’єр-міністра цієї країни Анвар Ібрагім та міністр фінансів Індонезії Шрі Муляні Індраваті.
Світові медіа однобоко висвітили промову Джанет Єллен, акцентуючи увагу на її тезі щодо встановлення мінімальної ставки корпоративного податку.
Вона засудила тридцятирічну гонитву вниз за ставками корпоративного податку й зазначила: якщо США продовжуватимуть цю гонитву, то економіка країни ризикує постраждати, адже великим американським корпораціям буде вигідніше працювати через своїх ірландських, люксембурзьких чи сінгапурських дочок у країнах, де ставки корпоративного податку вигідніші, ніж у США.
Міжнародні інституції схвально відгукнулися про доктрину міністра економіки США. Зокрема, європейський комісар з економічних питань Паоло Джентілоні зазначив новий підхід до міжнародної політики адміністрації Байдена та широкі можливості для співпраці на міжнародній арені. “Одним з головних аспектів може бути укладення угод щодо системи глобального оподаткуванняˮ, — зазначив він. Але, всупереч позитивним відгукам, Джанет Єллен ще далеко до фінішної прямої, адже азійські країни не поспішають висловлюватися стосовно її доктрини.
Виклик для пані Єллен — це те, що вона прийшла працювати не “з чистого аркушаˮ, адже поки США під керівництвом Дональда Трампа займались ізоляціоністською риторикою, Китай не стояв на місці. За даними Bloomberg, які базуються на прогнозах МВФ, через п’ять років (2026-го) на Пекін припадатиме понад 1/5 загального приросту ВВП. США обмежаться 15%, а за ними прямуватимуть Індія та Японія відповідно з 8,4% та 3,5%. Ринок облігацій Китаю, до якого раніше інвестори ставилися з певною недовірою, поступово стає популярнішим, хоча ще не наблизився до рівня фондового ринку США.
Крім того, багато економістів у світі нині скептично ставляться до серйозності зобов’язань самої Америки. У Сінгапурі, де я зараз працюю, економісти та виконавчі директори зазначають: чудово чути, що США піклуються про процвітання світової економіки, але що це означатиме на практиці? Які вигоди запропонують Штати іншим розвиненим країнам, щоб ті відмовилися від якоїсь частки свого суверенітету (у цьому випадку — податкового) заради економічного зростання США? Які гарантії нададуть? Американці вже свого часу обрали Трампа, тож чи не буде ще одного такого президента в майбутньому? Бо настрої серед громадян США, які забезпечили перемогу Трампа на минулих виборах, нікуди не ділися.
У своїй промові Джанет Єллен обіцяла підтримку середньому класу, мовляв, коли “ми вважали рушійною силою економіки торгівлю, ми забули про середній клас — тих, хто від цього не вигравˮ.
Поки що міністр економіки США не зробила жодного кроку щодо продовження економічної політики Дональда Трампа стосовно економічного стримування Китаю та дала зрозуміти, що не поспішає з цим. Хоча вона прихильниця відкритих ринків та вільної торгівлі, зміна позиції пані Єллен щодо Пекіна — це лише питання часу. Сьогодні Китай має значно менше друзів у Вашингтоні, ніж у 1990 році, коли Джанет Єллен працювала в адміністрації Білла Клінтона.
На жаль, тема глобального мінімального податку на прибуток корпорацій привернула основну увагу світових медіа. Зосередившись на одній тезі, вони не розкрили всієї глибини та масштабу доктрини Джанет Єллен. Я кілька разів прослухав її промову та перечитав текстову версію. Зробіть те саме, не пошкодуєте!
Джерело: Bloomberg
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах