Мiста
23 Листопада 2021
156

Будинки майбутнього: Як зміняться наші домівки через декілька десятиліть

Стіни, що дихають, туалети, які розмовляють, аватари померлих родичів — є чому дивуватись

Серед основних трендів, які у перспективі визначать спосіб нашого життя, учені виділяють “четверту промислову революцію”, старіння населення та кліматичну кризу. Це позначиться і на місцях проживання, бо саме там люди дедалі частіше проводитимуть свій час. На думку експертів і вчених зовні ми не побачимо суттєвих змін, а от всередині звичні нам речі наберуть нового вигляду та сенсу.

Уже зараз ми переживаємо певні трансформації. Уявімо маленьку блакитну кімнату, де чимало проводів, екранів і датчиків і тільки декілька сувенірів зі старого світу. А ще — мешканка кімнати, яка живе одна. Вона замкнена всередині через чергову пандемію. У своєму приміщенні вона працює, не встаючи з ліжка та займається тим, що представляє діяльність дата-майнінгової компанії у максимально позитивному світлі. Уряд заборонив їй виходити надвір.

Далі коридором загальна кухня. Дівчина ділить її з декількома незнайомцями, яких знайшла в інтернеті, але зазвичай воліє замовляти доставку та їсть у своїй кімнаті. Мікрофони записують її спілкування. Датчик руху на її зап’ясті нагадує, що потрібно оптимізувати продуктивність.

Сумуючи за зовнішнім світом, що поступово вмирає, вона придбала кілька тропічних рослин, щоб прикрасити кімнату. Її кишеньковий пристрій стеження нагадує про необхідність полити їх. Краєм вуха вона чує новини: найбагатша людина у світі щойно залишила атмосферу Землі.

Однак досить про 2021 рік. Як виглядатиме наше житло у 2050-му? Що на нас чекає — нове розуміння домашнього затишку чи антиутопія, з якою деякі вже зіткнулися в останні декілька років?

Сара Дуглас, голова Liminal Space, організувала виставку Tomorrow’s Home (з англійської “Будинок завтрашнього дня”) у Музеї Будинку у східному Лондоні, яка представляє, як ми житимемо через три десятиліття. “Будинок майбутнього допомагатиме нашому добробуту найіндивідуальнішими та найвитонченішими способами, — вважає вона. — Але на нас чекає хаос, допоки ми розбиратимемося у величезних перевагах та етичних питаннях, пов’язаних із новими інтерактивними технологіями”.

Експозиція, створена у партнерстві з Університетським коледжем Лондона, має вигляд будинку, де проживає троє осіб — Кай (17 років) працює в компанії, яка займається 3D-друком, відпочиває у метавсесвіті й протягом усього життя не вживає м’ясо (і навіть не може зрозуміти, як у когось може виникнути таке бажання), Мо (76 років) — викладач на пенсії з ранньою деменцією, ностальгує за старими добрими часами, Чарлі (34 роки) — працює на виробництві білків у Буенос-Айресі, страждає від ДЦП.

Загалом життя 2050 року визначатиметься трьома загальними “макротрендами”: кліматичною кризою, старінням населення й “четвертою промисловою революцією”, в наслідок якої технології збору даних проникнуть в найінтимніші сфери.

За словами Рейчел Колдікатт, директора компанії Careful Industries, яка досліджує, як технології взаємодіють з людьми, можливо існуватиме група людей, глибоко занурених у технології, клас тих, що “сумніваються” й таких, які бажатимуть жити повністю поза мережею.

“Однак зберегти будинок як приватний притулок буде нелегко, — попереджає вона. — Наймогутніші технологічні компанії світу вже перемикнули увагу з телефонів на будинки: Google має свій власний асортимент “інтелектуальних” систем безпеки, Amazon подала патенти на пристрої, здатні зчитувати “емоційні дані”, а Facebook запускає “метавсесвіт”.

Ці технології долатимуть всі упередження, які можуть виникнути в людей щодо них. “Люди не купують Alexa, тому що це пристрій для стеження, — зазначає Колдікатт. — Вони купують її, бо зручно, коли на кухні є таймер, яким можна керувати без рук. Однак це, як і раніше, пристрій для стеження”.

“Будинки перетворяться на робочі місця та оздоровчі зони, а також місця для їжі та сну, вони також стануть гнучкішими”, — вважає архітектор Пірс Тейлор.

Близько 80% викидів вуглецю в будівництві припадає на бетон і сталь, тому відновлювані матеріали, такі як деревина, стануть більш поширеними в нових будинках. Крім того, вони будуть переважно малоповерховими: “Менше як два поверхи — недостатня заселеність, понад п’ять — будівля стає занадто ресурсомісткою”.

Тобто, знадобляться модульні інтер’єри, які можуть швидко змінитись, щоб пристосуватися, скажімо, до приїзду дитини чи кліматичного біженця. І, можливо, люди швидко перемикатимуться між підписками на послуги компаній, що надають меблі, побутову техніку й транспортні засоби, так само як це робиться наразі з Netflix та інтернет-телебаченням.

Будинки майбутнього можуть мати такий вигляд: ВІТАЛЬНЯ 

Датчики, мікрофони, камери, монітори — ймовірно, до 2050 року все стане набагато поширенішим і при цьому непомітним. У майбутньому голосових помічників вбудовуватимуть у свічник чи вазу, виготовлятимуть із більш натуральних матеріалів, наприклад дерева, коноплі чи соломи. Вони реагуватимуть не тільки на те, що ви кажете, але й на тон і гучність голосу, і розумітимуть, коли ви кричите на дітей.

Івонн Роджерс, голова відділу комп’ютерних наук в Університетському коледжі Лондона, вважає, що не варто мислити песимістично: якщо взяти під контроль власні дані, можна придумати їм цікаве застосування.

Звичайні шпалери можуть бути цифровими — змінювати колір залежно від емоцій мешканців, тобто бути по типу заставки до робочого столу, але тільки для стіни. Вони можуть вести пряму трансляцію з ділянки тропічного лісу, яку спонсоруватиме ваша родина, реагувати на присутність дитини чи домашньої тварини.

Оскільки все більше людей працюватимуть вдома (або втратять роботу через автоматизацію) і, можливо, матимуть менше можливостей подорожувати, потрібно буде більше способів віртуально зустрічатися один з одним. Роджерс вважає, що технологія доповненої реальності розвиватиметься. Вже зараз вона дозволяє розставити меблі IKEA у вітальні.

“Можливо, AR все ще використовуватиме окуляри, але накладання цифрового на фізичне стане більш поширеним, більш просунутим і набагато економнішим”, — вважає він. Автори виставки Tomorrow’s Home передбачають, що у майбутньому стануть поширеними ІІ-аватари померлих, які створюватимуться на основі даних, залишених людьми.

Покійний родич на дивані зможе стати своєрідним способом полегшити самотність населення, що старіє. “Можна припустити, що велика технологічна компанія надаватиме таку послугу з передплати, — розповідає Дуглас. — Вам можуть запропонувати доплатити та підвищити клас обслуговування, скажімо, якщо ви хочете обговорити футбольні результати чи пофілософствувати”.

КУХНЯ 

Останні покоління значно змінили цю частину будинку: від кімнатки, призначеної для прислуги, до загального простору, який став центром сімейного життя й скасував потребу в застарілій їдальні. Але це не означає, що ми стали готувати більше. Очевидно, доставка безпілотниками, м’ясо, вирощене в лабораторних умовах, й оптимізовані плани харчування ще більше зменшать кваліфікацію населення. Таким чином, приготування їжі й надалі перетворюватиметься на хобі. Вживання м’яса, як і куріння, може стати чимось застарілим, хворим, трохи бунтарським.

А як щодо напіврозумного холодильника, який повідомляє супермаркету, що у вас закінчився тофу через інтернет? Роджерс сумнівається, що люди захочуть настільки впускати технології у своє життя: “Я не впевнений, що вони погодяться вислуховувати нотації від свого холодильника за те, що з’їли занадто багато солодкого”.

Однак інтелектуальні кошики для сміття можуть бути кориснішими. На виставці Tomorrow’s Home представлено щось подібне до китайської системи соціального кредитування, але для переробки відходів. У майбутньому кошик міг би підрахувати, скільки викидає власник, та винагородити його податковими знижками (або штрафами).

Ще одне нововведення — “розумний кухоль” — посуд для пиття, який відстежує ваші життєві показники. Але по-справжньому розумний будинок не обов’язково буде сповнений новими блискучими гаджетами. Кетрін Бішоп із Future Laboratory, яка консультує бренди зі споживчих трендів, вважає, що в майбутньому люди усвідомлять: дешеві пластикові прилади так само небезпечні, як і “швидка мода”.

Вона також прогнозує, що вони частіше виготовлятимуться з натуральних та багаторазових матеріалів, а скуповування і трейд-ін стануть більш поширеними. Електроніка стане різноманітнішою, її буде легше ремонтувати.

ВАННА

Майбутнє зазвичай зображується як блискучий, білий, стерильний простір. Однак Річард Беккет, який отримав премію RIBA за роботу, присвячену так званій “пробіотичній архітектурі”, вважає, що нам варто відмовитись від цього підходу.

“Тепер, коли ми проводимо близько 90% часу в приміщенні, нам не вистачає “природної різноманітності”, поряд з якою ми розвивалися протягом сотень тисяч років, якої потребує наш організм, і це призводить до безлічі нових хронічних захворювань”, — каже Беккет.

Він розробляє будівельні матеріали, які переносять часточку природи до приміщення: наприклад, плитку для ванної кімнати, що містить корисні мікроби. “Будівельні матеріали, можливо, повинні бути більш текстурними, пористими, — пояснює він. — І ми могли б інакше взаємодіяти з нашими стінами чи поверхнями. Приблизно так, як ми поливаємо рослини, ми могли б обприскувати стіни поживними речовинами”.

Розумний туалет стежитиме за виділеннями, кишковою флорою та гормонами. Головне — не сісти помилково на чужий унітаз. І тут виникають складніші етичні питання: чого ми втратимо, якщо вирішимо не використовувати подібні пристрої та не передавати свої дані третім особам?

Фото: anon_tae/Shutterstock

Дзеркало також стане більш технологічним. Воно запропонує ранкові афірмації, нагадає випити таблетки, допоможе нанести макіяж і навіть спонукає дітей чистити зуби за допомогою фільтрів доповненої реальності та анімації. Можливо…

СПАЛЬНЯ

Ковдра чи матрац стежитимуть за вашим сном. “Наразі, коли ми думаємо про технології, що носяться, ми представляємо щось з екраном, на зразок iPhone, — зазначає Дуглас. — Насправді ми побачимо, що ці пристрої для збору даних стануть набагато гуманнішими”.

Дуглас також передбачає велике майбутнє для передплат. Замість того, щоб купувати бренди швидкої моди онлайн, а за кілька місяців відносити одяг у благодійний магазин, ми можемо побачити “громадські вбиральні” — віртуальні шафи, які дозволять легко обмінюватися одягом із друзями та сусідами.

Звучить чудово, але як бути з економічною стороною питання? Завжди існуватиме суперечність між тим, що справді корисно, і тим, що приносить комусь гроші. “Було цікаво подивитися, чи зможемо ми досягти точки, коли внутрішні технології справді розв’язуватимуть внутрішні проблеми, — каже Колдікатт. — Одна з найскладніших технічних проблем у світі — це складання аркуша. Прання, як і раніше, залишається заняттям, що потребує фізичного втручання. Робот навряд чи зможе знайти парні шкарпетки. Тож нам доведеться виконувати завдання, які не під силу роботам”.

ДИТЯЧА КІМНАТА

Як фахівець з інформатики, Івонн Роджерс схильна бути оптимісткою. “Так багато технологій розроблено для відстеження та підрахунку, — зазначає вона. — Було б непогано подумати про те, як створити пристрої, які справді роблять гру цікавішою та дозволяють дітям творити”.

Вона вважає, що іграшки стануть набагато просунутішими завдяки поступовому розмиттю кордонів між фізичним і цифровим світами. Уявіть, що ви могли б спроєктувати море на підлозі своєї спальні, використовувати справжній килим як віртуальний килим-літак або створювати інтерактивні іграшки для обіймів, які могли б бути великою втіхою для хворих дітей.

Безмежна енергія дітей також не повинна пропадати задарма. Бішоп із Future Laboratory вказує на роботу лабораторії деревних матеріалів у Цюріху, яка створила деревину, що збирає статичну електрику, коли по ній проходять. “Покладіть щось подібне під дитячу ігрову кімнату, і ви зможете зарядити декілька іграшок”, — наголошує вона.

САД

Зрозуміло, що ми перероблятимемо наші відходи й створюватимемо замкнуті енергетичні системи для харчування наших будинків. Можливо, вирощуватимемо більше власних харчових продуктів. І ми могли б це робити спільно.

“Наразі ми ставимо паркан навколо крихітного садка, — каже Тейлор, архітектор. — Набагато розумніше мати спільний простір для 10 чи 20 будинків”.

Він вважає, що саме прибудинкові території пропонують найбільш обнадійливі рішення. “Навіть якщо ми все ще матимемо автомобілі, модель володіння доведеться змінити, — зазначає він. — Лізинг та оренда мають набагато більше сенсу. Машини займають так багато місця, навіть для їхнього зберігання. Але як тільки їх перемістити, міста стануть набагато приємнішими”.

Джерело: The Guardian, Rusbase

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram