Спершу доцільно піклуватися про тих, хто заробляє, а потім – про тих, хто споживає
Проблемою #1 я би обрав навіть не популізм, а соціалістичний світогляд в головах українців, який створює споживацький підхід “нічего нє хочу рєшать – хочу плат’є і сєйчас же” і геть відсутнє розуміння причинно-наслідкових зв’язків.
І цей світогляд ще й узаконений першою статтею Конституції, яка визначає Україну соціальною державою.
Дуже дратує, коли серйозно обговорюються питання:
“недофінансована освіта”, “недофінансована наука”, “недофінансована медицина”, “влада не турбується про освітян, науковців, медиків”, так, ніби це реальні причини проблеми, ніби “влада” заробляє гроші, але не дає, хоча головний недофінансований – це бізнес, який все це дійство утримує. Недофінансований бізнес – це бізнес без доступного кредитування і доступу до інвестицій, тому й розвивається мляво.
Про бізнес згадують дуже коротко, ніби про домашніх тваринок, через яких багато клопоту і які об’їдають пенсіонерів і освітян, але яких утримують з милості та для розваги. В скрутні часи зменшують раціон цих тваринок, бо господарям не вистачає (підвищують податкове навантаження).
Про тих, хто заробляє доцільно піклуватись спершу, а вже потім про тих, хто споживає.
Матиме бізнес доступ до фінансування – буде фінансування у освітян, медиків, будуть пенсії і вся інша соціалки. Буде бізнес сидіти сиріткою в куточку – будуть побиратись і бідкатись освітяни.
Дуже чекаю на час, коли про потреби бізнесу можновладці та ЗМІ будуть згадувати частіше, ніж про потреби вчителів, медиків чи пенсіонерів, а вчителі та медики будуть першими ставати на захист розвитку бізнесу, розуміючи, звідки беруться гроші.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах