Китайська епідемія може серйозно вплинути на український експорт
З тривогою спостерігаю за впливом китайського коронавіруса на розвиток подій в світовій економіці. Минулий тиждень був в КНР святковим – канікули у зв’язку з китайським Новим роком. 3 лютого відновилася робота фондової біржі і відразу ж основні китайські індекси – Shanghai Composite і Shenzhen Component – впали на 8%. Це найгірший початок роботи фондової біржі в КНР з 2007 року.
Ймовірно, все було б набагато гірше, якби в Китаї не ввели обмеження в роботі фондового ринку – на певний час заборонили «короткі продажі», які сприяють посиленню падіння фондових ринків, а також торгівлю ф’ючерсами вночі. Крім того, 3 лютого була зупинена торгівля 3 тис. акцій, оскільки падіння їх котирувань досягло максимально допустимого значення для одного торгового дня. Більш того, влада КНР, прагнучи послабити паніку на ринках, надала 1,2 трлн. юанів додаткової ліквідності – 900 млрд. юанів (або 129 млрд. доларів) через семиденне РЕПО і 300 млрд. юанів (43 млрд. доларів) через 14-денні контракти за ставкою 2,55%. Народний банк Китаю знизив свою ставку на 10 базисних пунктів.
Міжнародне рейтингове агентство Moody’s виступило із заявою про те, що поширення китайського коронавіруса може стати «чорним лебедем» для світової економіки, негативний вплив від вірусу може бути порівняним з глобальною економічною кризою 2008-2009 років.
Нас в Україні ця ситуація повинна хвилювати в аспекті впливу на ринки, що розвиваються. За останній тиждень січня інвестфонди, що працюють на emerging markets, вивели з них 4 млрд. доларів. Розвиток ситуації з вірусом, побоювання наслідків його подальшого поширення, припускають, що темпи виходу міжнародних інвесторів з ризикованих активів можуть прискориться. З урахуванням масштабів економіки КНР і її залученості в міжнародні виробничі та фінансові ланцюжки, ті потрясіння, до яких веде коронавірус, може призвести не тільки до зниження темпів зростання світової економіки, але і до подальшого закриття позицій інвесторів на ринках країн, що розвиваються. Якою буде поведінка іноземних інвесторів в українські ОВДП в зв’язку з цим? Не певен, що приріст їх вкладень триватиме.
Про реальну економіку. Китай – ключовий торговий партнер нашої країни. Приблизно третина нашого експорту в КНР – залізорудна сировина. Друге і третє місце посідають зернові (близько чверті обсягу українського експорту в КНР) і соняшникова олія (п’ята частина). Про те, чого чекати в плані експорту зернових і масла в Китай я писав.
Відносно залізорудної сировини, ситуація, мабуть, більш складна для України. Китай виробляє і споживає 50-60% світового обсягу чорних і кольорових металів. У тих китайських провінціях, в яких поширена епідемія, розташовано близько 60% потужності сталеплавильних виробництв країни. Серйозного скорочення попиту на залізорудну сировину, мабуть, не уникнути. Ринки вже відреагували – ціна залізної руди впала на 10%. А індекс цін на промислові метали від Moody’s Analytics знизився на 7,1%.
Оптимісти скажуть, мовляв, мова йде про суто психологічний тиск. Але психологічні чинники зазвичай правлять бал на ринках в періоди паніки, тут вже не до зваженого аналізу фундаментальних факторів. Тому, якщо ситуація з поширенням коронавіруса різко не покращиться, українським виробникам залізорудної сировини доведеться туго – як внаслідок зниження обсягу експорту їх продукції в КНР, так і через падіння ціни сировини на світових ринках. Ситуація може погіршитися і для наших виробників металопродукції – якщо карантинні заходи в КНР будуть діяти скільки-небудь тривалий час, то в Піднебесній впадуть темпи будівництва. Тоді китайські виробники металопродукції, використовуваної в будівництві, ще й почнуть експортувати свою надлишкову продукцію на зовнішні ринки. Це підвищить конкуренцію на світових ринках, витісняючи українських виробників «арматури», «швелера» і «куточка», а також знизить ціни на цю і без того низькомаржинальну продукцію.
Україна могла б отримати деяку користь з того, що відбувається. Наприклад, Китай є одним з найбільших світових виробників фосфорних і азотних добрив. Ось тільки ця галузь в Україні останніми роками стагнує. Тому, скористаються випаданням китайських добрив з регіональних ринків Польща, Росія, Естонія, а не Україна.
Є аспекти, в яких Україна отримає вигоду від того, що відбувається. Оскільки в уражених вірусом провінціях Китаю знаходиться 65% потужностей китайських НПЗ, попит на нафту в Китаї впав на 3 млн барелів на день, або на 20% від загального споживання. Коронавірус може стати найпотужнішим шоком для світових нафтових ринків з часів світової фінансової кризи 2008-2009 років. Так, за січень нафта сорту Brent подешевшала на 14% (найсерйозніше падіння ціни з листопада 2018 року), нафта сорту WTI за перший місяць року впала на 16% за місяць (найбільш сильне падіння з травня 2019 року). У перший робочий день лютого падіння цін на нафту продовжилося – Brent подешевшав до 55 барелів за долар.
Наша економіка є зразком енергонеефективних – обсяг енергії, яка використовується в Україні для виробництва одиниці товарів і послуг (тобто на одиницю ВВП), перевищує середньосвітове значення вдвічі, середнє значення для ЄС – в 3,8 рази. Показник виробленого ВВП на одиницю енергії (дол. на кг нафтового еквівалента) в Україні становить 3, 4 дол./кг н.е., в розвинених країнах – 9,1 дол., в середньому по світовій економіці – 7,9 дол./кг н.е. Тобто, в Україні ефективність використання енергії в економіці в 2,7 рази нижче, ніж в розвинених країнах, і в 2,3 рази нижче середньосвітового показника. В цьому аспекті падіння цін на нафту (ймовірно і на газ теж) може надати Україні вигоду.
Але питання в тому, як цим розпорядитися. Якщо зекономлені кошти будуть вкладені в закупівлю сучасного виробничого обладнання, в розробку і випуск нової високотехнологічної продукції, у вдосконалення управлінських технологій, в маркетингове просування, в пошук нових ринків збуту, тоді наша країна просунеться в рейтингах з інновацій та експорту високотехнологічної продукції. А разом з цим буде все менше і менше залежати від мінливої кон’юнктури світових ринків сировини і напівфабрикатів, які зараз стрімко падають через загрози світової економіки внаслідок китайського коронавіруса. В ідеалі ж нашим підприємцям потрібно знаходити ніші для привабливих тимчасових монополій, що дозволить ефективно продавати вироблену ними продукцію на високомаржинальних ринках.
Якщо ж все буде так, як і раніше – надприбутки будуть виведені в офшори і замість нарощування конкурентоспроможності підприємств будуть використані їх власниками на преміальне споживання – то навіть куди менші потрясіння, ніж коронавірус з Китаю, будуть постійно самим негативним чином бити по Україні.
Нинішній розвиток ситуації з вірусом ще раз засвідчує – світові економічні виклики не тільки ніхто не відміняв, але ще і причин ускладнення ситуації в міжнародній економіці набагато більше, ніж нам може здаватися. Нашу економіку давно вразив вірус неконкурентоспроможності. Тому влада України зобов’язана найсерйознішим чином потурбуватися про питання конкурентоспроможності економіки. Це є нагальною проблемою виживання України в міжнародній економічній і політичній конкуренції.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах