Соцмережі
9 Червня 2022
117

Богдан Данилишин: Ситуація в економіці та на фінансових ринках

Економічна ситуація

Згідно з останнім опитуванням ЄБА, через 100 днів після початку війни більшість бізнесів змогли, наскільки це можливо, адаптуватись до ситуації та поступово продовжувати роботу. У повному обсязі працюють вже 47% компаній (минулого місяця таких було 28%, а в березні лише 17%), інші 50% працюють з певними обмеженнями або частково, і лише 3% компаній наразі взагалі не працюють. Водночас подібні тенденції не повинні створювати хибного враження про повернення ситуації на довоєнний рівень. Огляд інших аспектів вказує на те, що 37% підприємств обмежили географію своєї діяльності, 13% скоротили розмір зарплати, а 8% звільняють персонал (у квітні таких було лише 3%). Також 70% директорів очікують негативну динаміку свого бізнесу до кінця 2022 року (минулого року 83% директорів прогнозували зростання свого бізнесу у 2022 році), а жодних втрат не зазнали тільки 2% бізнесів. Подібна ситуація вимагає від уряду не лише закликів до відновлення діяльності та продовження сплати податків, а й запровадження конкретних механізмів зменшення негативного впливу як на великий, так і на малий та середній бізнес.

Наприклад дієвим механізмом підтримання бізнесу шляхом надання кредитних ресурсів в умовах воєнного стану стала Державна програма “Доступні кредити 5-7-9 %”. За час дії воєнного стану банки надали понад 8 тисячам підприємств та ФОП 33,4 млрд грн кредитів, у тому числі 19 млрд грн надано агропідприємствам для проведення посівної кампанії. Загалом для забезпечення проведення комплексу весняно-польових робіт у 2022 році аграрії України залучили 38.5 млрд грн.

Активні бойові дії та втрата контролю над частиною території негативно позначилися на наявності посівних площ та зменшують експортний потенціал України у фізичному вимірі. За даними міністерства АП та продовольства станом на початок червня прогнозовані площі посіву основних ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року на контрольованій Україною території складають 14 161,3 тис. га, що на 16% менше від показника минулого року.

У разі розблокування морських портів/налагодженні альтернативних маршрутів експорту втрати фізичних обсягів експорту можуть бути частково компенсовані шляхом суттєвого зростання цін на сировинних товарних ринках. Згідно з даними Світового Банку саме війна в Україні стала головним фактором стрімкого зростання цін на світовому ринку продовольства. Так Індекс цін на продовольство Світового Банку знаходиться на найвищому рівні за всю історію спостережень, його зростання за останні два роки становило 80%, в т. ч., майже третина з якого відбулась впродовж березня-квітня 2022 р. Якщо для України відновлення морського експорту є питанням відновлення основного каналу надходжень іноземної валюти та зменшення девальваційного та інфляційного тиску, то для сотень мільйонів мешканців Північної Африки, Близького Сходу та Південно-Східної Азії це питання фізичного виживання.

Бюджетна сфера

За оперативними даними Державної казначейської служби, у травні 2022 року до загального фонду державного бюджету надійшло 101,3, що на 33% більше, ніж у квітні (76,2 млрд гривень). Серед платежів, справляння яких контролюють податкові та митні органи, основні надходження були отримані за рахунок податку на прибуток підприємств – 19,6 млрд грн; податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів – 18,3 млрд грн; податку на доходи фізичних осіб та військовий збір – 11,7 млрд грн; податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів – 8,8 млрд грн; рентної плати за користування надрами – 11,7 млрд грн; акцизного податку – 7,9 млрд гривень. Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування у травні 2022 року становили 33,5 млрд гривень (у порівнянні з 29,7 млрд гривень у квітні).

При цьому, касові видатки державного бюджету за січень-травень 2022 року становили 783,6 млрд грн, у тому числі загального фонду державного бюджету – 740 млрд грн, або 74,4% від розпису звітного періоду (у квітні – 77,7%). В результаті за перші 5 місяці 2022 року державний бюджет було виконано з дефіцитом у сумі 263,2 млрд грн, у тому числі загальний фонд – з дефіцитом у сумі 270,8 млрд грн при запланованому дефіциті на січень-травень 2022 року у сумі 526 млрд гривень.

Фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету за січень-травень 2022 року склали 376,6 млрд грн або 170,5% від запланованих на цей період. Від розміщення ОВДП на фінансування державного бюджету залучено 225,5 млрд грн, у тому числі в іноземній валюті 17,7 млрд грн ($356,4 млн та €233,7,0 млн). Із зовнішніх джерел залучено 151,1 млрд грн, у тому числі: 41,3 млрд грн ($1,4 млрд) від Міжнародного валютного фонду за програмою екстреної підтримки Rapid Financing Instrument (RFI); 37,1 млрд грн (€1,2 млрд) коштів позики ЄС у рамках нового пакету екстреної макрофінансової допомоги; 14,3 млрд грн. (€0,4 млрд) коштів позики МБРР в рамках проєкту “Додаткова позика до Другої позики на політику розвитку у сфері економічного відновлення”.

Після ухвалення Правлінням Національного банку рішення про підвищення облікової ставки до 25% обсяг запозичень Міністерства фінансів на черговому аукціоні суттєво скоротився. Так, за результатами аукціону із розміщення військових ОВДП, який відбувся 07.05.2022, Міністерством фінансів було залучено лише 810 млн гривень, з яких 765 млн гривень за 6-місячними державними цінними паперами (ставка 10%). Тоді як у травні загальний обсяг гривневих розміщень Мінфіну на первинному ринку становив 77,2 млрд гривень із середньозваженою ставкою 10,75%.

Найбільший портфель військових ОВДП, розміщених на ринку, сконцентрований серед банків – первинних дилерів. Обсяг вкладень українських громадян та бізнесу у військові облігації станом на 6 червня 2022 року становив 8,5 млрд грн, $63,1 млн та €26,7 млн, нерезидентів – майже 350 млн грн.

З урахуванням планових погашень обсяг ОВДП в обігу за плинний тиждень збільшився на 1,6 млрд гривень. Вкладення банків в ОВДП збільшилися на 2,2 млрд гривень, юридичних осіб – на 304 млн гривень, фізичних осіб – на 635 млн гривень. На користь Національного банку відбулося погашення державних цінних паперів на суму 1,5 млрд гривень.

Валютний ринок

Ситуація на міжбанківському валютному ринку України продовжує характеризуватися переважанням попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків над її пропозицією. Так, за 5 місяців 2022 року клієнтами банків було придбано іноземної валюти на $3,6 млрд.

Міжнародні резерви НБУ станом на 1 червня 2022 року скоротилися до $25,1 млрд що на $1,8 млрд менше, ніж попереднього місяця та на $5,8 млрд у порівнянні з початком року. Чистий продаж іноземної валюти Національним банком за січень-травень становив майже $9 млрд та був частково компенсований надходженням фінансуванням від міжнародних партнерів. Зокрема, у травні валютні надходження на користь Уряду України становили $1 660,2 млн (у тому числі €583,7 млн від Світового банку та €582,3 млн – від Європейського союзу).

Динаміка платіжного балансу України у січні-квітні 2022 року свідчить про збалансований вплив зовнішньоекономічних операцій резидентів України із рештою світу на динаміку курсу гривні. Поточний рахунок платіжного балансу у квітні 2022 року був зведений із профіцитом $1,1 млрд (у квітні 2021 року був близьким до нуля). Це було обумовлене більш суттєвим скороченням імпорту товарів відносно експорту товарів поряд зі стійкими надходженнями з оплати праці (близько $1 млрд на місяць – на рівні минулого року) та суттєвим скороченням виплат доходів на користь нерезидентів. Загалом, за результатами січня-квітня 2022 року профіцит поточного рахунку сягнув $3,2 млрд, тоді як за відповідний період минулого року він був від’ємним на рівні -$0,4 млрд.

Надходження прямих іноземних інвестицій у січні-квітні 2022 року становили $142 млн та забезпечувалися, головним чином, реінвестованими доходами іноземних інвесторів ($713 млн) та новими прямими інвестиціями в українські підприємства ($151 млн), що дозволило компенсувати скорочення заборгованості українських підприємств перед прямими інвесторами-нерезидентами (-$722 млн).

Обсяг торгових кредитів, наданих резидентами України нерезидентам, за січень-квітень перевищив $5,2 млрд, що може свідчити про затримки із поверненням валютної виручки в Україну від зовнішньоторговельних операцій. Водночас рішенням Національного банку до операцій резидентів з експорту та імпорту товарів, здійснених із 5 квітня 2022 року збільшено граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями з 90 до 120 календарних днів.

Фінансовий сектор

Обсяг кредитів банків у квітні залишався близьким до рівня попереднього місяця. Банки головним чином нарощували кредитування державних компаній (+7,4% за місяць), тоді як кредитування інших нефінансових корпорацій залишалося на рівні попереднього місяця (+0,3% за місяць), а домогосподарств – скорочувалося (-1,3% за місяць). При цьому, разом з падінням обсягів кредитування бізнесу у березні-квітні (учетверо у порівнянні з січнем-лютим) ставки за новими гривневими кредитами комерційному сектору зросли на 1,6 в. п. – до 13,7%.

Ці тенденції підтверджують суттєве зниження схильності фінансових установ до ризику, про яке зазначається у травневому опитуванні Національного банку про системні ризики фінансового сектору. За результатами опитування керівники фінансових установ назвали війну з росією головним джерелом ризику. Серед основних джерел ризиків у травні опинилися інфляція, динаміка обмінного курсу, динаміка припливу іноземного капіталу (інвестицій), вартість активів та якість застави. Попри це, респонденти відзначили, що стійкість сектору до значних негативних подій не змінилася та залишилася на середньому рівні.

Ліквідність банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) за плинний тиждень скоротилася – до 218,2 млрд гривень (у порівнянні з 240,3 млн гривень тижнем раніше). Це стало результатом більш помірних обсягів видатків з Єдиного казначейського рахунку Уряду на тлі зростання обсягів купівлі іноземної валюти Національним банком. Підвищення Національним банком облікової ставки обумовило зменшення попиту банків на кредити рефінансування, обсяг надання яких минулого тижня становив 832 млн гривень (строком на 1 рік за ставкою 27%) у порівнянні з 5,9 млрд гривень тижнем раніше.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram