Інфляція, промислове виробництво, валютний ринок та ОВДП
Негативна динаміка інфляційних процесів відображає відкладені ефекти жорсткої монетарної політики 2019 року. За повідомленням Держстату у вересні споживча інфляція уповільнилася у річному вимірі до 2,3% з 2,5% у серпні, виявившись нижчою за прогноз як Національного банку, так і фінансових аналітиків. За місяць споживчі ціни зросли на 0,5%, з початку року – на 1,7%. Основний внесок в уповільнення інфляції у вересні здійснили ціни на небазові компоненти споживчого кошику – продукти харчування та безалкогольні напої, які знизилися на 0,6%, у тому числі на овочі – на 7,0% та фрукти – на 8,9%. Базова інфляція, яка відображає вплив на ціни фундаментальних факторів попиту, у вересні уповільнилася в річному вимірі до 3,1% (у вересні 2019 року становила 6,5%). За місяць зростання базового індексу споживчих цін становило 1,1%, з початку року – 2,6%.
На мою думку, удвічі нижчий від цільового значення Національного банку рівень інфляції, який утримується вже 9 місяць поспіль, свідчить про продовження реалізації ефектів жорсткої монетарної політики, яка мала місце у 2019 році (зважаючи на горизонт впливу трансмісійного механізму монетарної політики 9-18 місяців).
Поряд з цим, відновлення економічної активності в Україні у 3 кварталі 2020 року мало обмежений характер: за даними Мінекономіки у січні-серпні 2020 року позитивну динаміку демонструє лише роздрібна торгівля (+6,0%) та окремі галузі переробної промисловості (у тому числі, фармацевтика). Натомість у базових галузях промисловості за результатами 8 місяців 2020 року продовжує спостерігатися, хоча і нижчими темпами, зниження обсягів виробництва: у добувній промисловості – на 4,8%, у металургії – на 13,2%, у машинобудуванні – на 22,1%, у постачанні електроенергії – на 5,3%, у сільському господарстві – на 9,8%, у транспортній галузі – на 15,6%. За оцінкою Мінекономіки, зниження ВВП у січні-серпні 2020 року (до відповідного періоду минулого року) становило 5,8% (порівняно з 6,7% за 1 півріччя 2020 року), що свідчить про поступове відновлення економічної активності, яке потребує прискорення.
Стримуючим чинником для зростання виробництва є висока невизначеність, пов’язана із можливим посиленням карантинних заходів з протидії COVID-19. Про скорочення горизонту планування економічних суб’єктів свідчить більш глибоке падіння економічної активності у промисловому виробництві товарів тривалого використання (-10,3% за січень-серпень 2020 р.) та інвестиційних товарів (-24,2%) порівняно із товарами проміжного споживання (-7,8%) та короткострокового використання (-1,5%).
На мій погляд, пригнічений внутрішній попит, який відображається у повільному відновленні економічної активності та низькому інфляційному тиску, створює достатній простір для можливого зниження або підтримання на теперішньому рівні облікової ставки НБУ у найближчій перспективі.
Ситуація на міжбанківському валютному ринку поступово стабілізується. За минулий тиждень обсяг чистого попиту на іноземну валюту клієнтів банків скоротився понад як удвічі (зі 114 до 50,5 млн. доларів США). Це дозволило Національному банку зменшити обсяг інтервенцій з продажу валюти до 8,7 млн. доларів США за тиждень, що є найнижчим значенням тижневих інтервенцій НБУ за плинний місяць. Водночас збільшення чистого попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків на умовах «форвард» на тлі зростання пропозиції іноземної валюти на умовах «спот» свідчить про все ще високий рівень невизначеності економічних агентів.
Це підтверджує також зростання вартості державних запозичень: на останньому аукціоні Міністерства фінансів середньозважений рівень дохідності за 1-річними державними облігаціями зріс з 9,50% до 9,89%, за 2-річними – з 10,50% до 10,95%. Обсяг ОВДП у власності нерезидентів за тиждень скоротився на 1,3 млрд. гривень (близько 45 млн. доларів США). Обмежена глибина внутрішнього ринку державного боргу підтверджує необхідність реалізації Кабінетом міністрів України та Національним банком спільних заходів та політик, спрямованих на розвиток та поглиблення ринку ОВДП.
Враховуючи ситуацію, яка склалася в економіці та на фінансових ринках, Національний банк спільно з Урядом, ураховуючи досягнення цілей з цінової та фінансової стабільності, мають можливість використовувати гнучкість режиму інфляційного таргетування, закріпленого в Основних засадах грошово-кредитної політики на 2021 рік та середньострокову перспективу, для сприяння економічному зростанню, у тому числі шляхом координації та взаємопосилення фіскальних та монетарних заходів та інструментів.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах