Коливання цін та річні тенденції інфляції
Осінь уже не за горами, тому все частіше ЗМі та й у приватних бесідах задають запитання: яка ситуація може виникнути зі станом інфляції восени. В цьому зв’язку зазначу наступне:
За підсумками липня знову, як і в червні, зафіксована дефляція – споживчі ціни знизилися на 0,6%. З початку року ціни на споживчому ринку зросли на 3%.
У річному обчисленні споживчі ціни зросли на 9,1% (місяць тому цей показник становив 9%), це трохи перевищує траєкторію прогнозу інфляції на липень, який міститься в інфляційних звіті НБУ. Правління Нацбанку пояснює це подорожчанням ряду сирих продуктів внаслідок несприятливих погодних умов – баклажанів, кабачків, помідорів, огірків. Високий попит сприяв прискоренню зростання цін на м’ясо і молоко. Але найбільш відчутно в липні подорожчали яйця і цукор. Базова інфляція відповідала прогнозу НБУ.
Втім, в місячному численні в цілому по групі «продовольчі товари і безалкогольні напої» зафіксовано зниження ціна на 0,7%.
Уповільнення споживчої інфляції і перехід до зниження цін в середині року стає тенденцією – це спостерігалася з травня по вересень минулого року, в травні-липні 2019 року ми знову це бачимо. З урахуванням того, що в кінці літа-початку осені в Україні помітно збільшується пропозиція овочів і фруктів, а також внаслідок ефекту ревальвації гривні логічно припустити, що найближчі 1-2 місяці будуть характеризуватися низькою інфляцією (в разі відсутності якихось непередбачених обставин).
Щодо розвитку ситуації в перспективі до кінця року. Зазвичай, в Україні інфляція прискорюється, починаючи з жовтня, що пов’язано з поступовим зменшенням пропозиції сирих овочів і фруктів. Крім того, з урахуванням значної частки імпорту у ВВП, багато чого буде залежати від динамки курсу гривні. Якщо вересневі виплати за зовнішнім боргом (попередньо оцінюються в 1,7 млрд. дол.) вдасться пройти без ускладнень, а для цього є достатні передумови, вплив курсового фактора на споживчу інфляцію не буде істотним.
З іншого боку, ситуація з курсами валют ринків, що розвиваються може ускладнитися – зниження курсу аргентинського песо на 30% за перші два дні цього тижня, не виключаю, можуть дати загальний сигнал до ослаблення валют країн з ринками, що формуються. Правлінню НБУ не варто скидати з рахунків цей сценарій.
Прогнози відносно світових цін на енергоносії робити складно (глава «Лукойлу» В.Алекперов говорив – «Ціни на нафту – від Бога»). За станом на даний момент серйозних передумов для їх зростання немає, тому по даному каналу вплив на споживчі ціни, допускаю, буде стриманим.
Серйозне побоювання викликає зростання цін у промисловості – за липень вони зросли на 3,6%. В основному збільшення зафіксоване по групі «постачання електроенергії, газу, пари і кондиціонованого повітря» на 16,4% за липень. Враховуючи зниження ціни на газ для промисловості в липні, залишається передбачити, що в основному зростання цін по даній групі сталося унаслідок підвищення ціни електроенергії і кондиціонованого повітря для промисловості. Принаймні, про це говорять заяви представників промпідприємств і ряду бізнесу-асоціацій. На 7,3% збільшилися ціни по групі «видобуток металевих руд». Зазвичай, зростання цін у промисловості транслюється в прискорення споживчої інфляції з лагом в 2-4 місяці.
Це викликає побоювання і не дає упевненості в тому, що будуть досягнуті цілі по інфляції, зафіксовані в Основних засадах грошово-кредитної політики на 2019 рік (5% ± 1 п. п.), а також прогноз інфляції Нацбанку (6,3% на кінець 2019 років).
Втім, причина, що полягає в можливому перетіканні промислової інфляції в споживчу, значною мірою лежить поза сферою впливу Національного банку.
Більше новин та актуальних матеріалів у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах