Богдан Данилишин: Санкційні хроніки — день 90

Санкційні хроніки. День 90.

21 – 23 травня підсумки дня

росія сьогодні:

1. Пенсійні нагромадження росіян “з’їдає” інфляція. У I кварталі 2022 року недержавні пенсійні фонди (НПФ) показали негативну прибутковість за портфелями пенсійних заощаджень та пенсійних резервів, випливає із повідомлення Банку Росії. Середньозважена дохідність пенсійних резервів у НПФ становила мінус 5,8% річних, дохідність пенсійних заощаджень пішла у мінус на 2,2% річних.

Таким чином, з початку 2022 року пенсійні заощадження громадян у НПФ скоротилися на 0,6%, резерви — на 1,5%. І якби не заходи підтримки щодо фіксації вартості цінних паперів за даними на 18 лютого, результати виявилися б ще гіршими. “Негативна динаміка прибутковості фондів викликана значною зміною економічною та ринковою ситуацією на початку 2022 року”, — констатує ЦБ.

Державна керуюча компанія (ГУК) “ВЕБ.РФ” забезпечила прибутковість за розширеним портфелем коштів пенсійних заощаджень “мовчунів” — клієнтів Пенсійного фонду Росії (ПФР) за перший квартал 2022 року на рівні 3,9% річних. Вартість активів у портфелі пенсійних заощаджень клієнтів ПФР за підсумками першого кварталу 2022 перевищила 1,96 трлн рублів.

Обсяг сукупного портфеля НПФ, за даними ЦБ, за третій квартал 2021 становив 6,6 трлн рублів. За даними Росстату, інфляція у першому кварталі 2022 року становила 9,95%. Раніше ЦБ дозволив керуючим компаніям пенсійних фондів у 2022 році для розрахунку вартості активів використовувати справедливу вартість фінансових інструментів та курси іноземних валют станом на 18 лютого, а у разі придбання фінансових інструментів з 18 лютого по 31 грудня – справедливу вартість на дату придбання для розрахунку поточної вартості активів та вартості чистих активів, що становлять пенсійні заощадження або складові пенсійні резерви.

2. Російські страховики опинилися в критичній ситуації після отримання з кінця лютого цього року сповіщень від провідних західних перестраховиків про відмову від продовження співпраці — про припинення поточних договорів та неможливість укладання нових. Екстрену підтримку ринку надав регулятор і “дочка” Банку Росії — Російська національна перестрахувальна компанія (РНПК), яка розпочала кампанію заміщення часток західних партнерів у договорах перестрахувального захисту, розширила можливості для прийому нових ризиків. Як показало опитування страхових компаній, проведене “Інтерфаксом”, завдяки РНПК їм переважно вдалося вийти з надзвичайно небезпечної зони, проте внутрішніх ємностей перестрахувального ринку в РФ недостатньо, йде пошук додаткових можливостей їх розширення.

Вперше за всю історію російського страхового ринку його учасники зіштовхнулися із ситуацією, коли укладені та оплачені договори з першокласними іменитими перестраховиками з високими рейтингами з країн Європи та США не захищали ні їхні портфелі, ні їхніх клієнтів. Розуміння ступеня небезпеки прийшло не відразу і не всім учасникам російського страхового ринку, оскільки ряд західних партнерів не поспішили прояснити ризики, що виникають для російських компаній, або намагалися виграти час, щоб розібратися в ситуації самим.

Ризики догляду західних перестраховиків виявилися більш актуальними для великих і середніх підприємств, яких припадає понад 90% загальноросійських зборів. Мінімальні страховики з показником річних зборів менше 1 млрд рублів при веденні бізнесу від договорів перестрахування залежали незначно, вони не брали великих ризиків.

3. росія з початку поточного сільгоспроку (з 1 липня 2021 року) по 23 травня цього року експортувала 34,15 млн тонн пшениці, що на 11% менше, ніж за аналогічний період минулого сільгоспроку. Експорт зерна загалом знизився на 20%, до 38,5 млн тонн, випливає з моніторингу Російського зернового союзу.

“За оцінкою, до кінця сезону (до кінця червня 2022 року) на експорт може бути вивезено ще 6 млн 435 тис. тонн зерна, у тому числі 850 тис. тонн пшениці”, — заявила “Інтерфаксу” директор аналітичного департаменту спілки Олена Тюріна. Відвантаження ячменю та кукурудзи нижче за торішні на 40%. За її словами, експорт іде у рамках квоти, яка розрахована до 30 червня цього року.

Як уточнила Тюріна, минулого тижня було відвантажено 386 тис. тонн зернових культур, що на 18,5% більше ніж тижнем раніше. Основу експорту склала пшениця — 305 тис. тонн проти 300 тис. тонн попереднього тижня. “Темпи зростання відвантажень пшениці невеликі, всього на 1,6%. Але значно зріс тижневий експорт кукурудзи та ячменю. Так, ячменю відвантажено 25 тис. тонн, це у 3,3 рази більше, ніж тижнем раніше. Кукурудзи – 56 тис. тонн, що більш як утричі перевищує показник попереднього тижня”, — сказала вона.

Але щоденні відвантаження пшениці у травні порівняно з квітнем знизилися вдвічі — до 43,6 тис. тонн. У той же час показники експорту пшениці за місяць вищі, ніж у травні минулого року. “Тоді за весь місяць її було відвантажено 675 тис. тонн, цього неповного місяця – вже 950 тис. тонн. Але з експорту зерна в цілому показник нижчий, тому що набагато скоротилися відвантаження ячменю та кукурудзи. У травні минулого року ячменю було експортовано 695 тис. тонн, цього року лише 120 тис. тонн з 1 по 23 травня. За кукурудзою — відповідно 640 тис. і 278 тис. тонн. Не думаю, що за останній тиждень травня будуть добрані відсутні обсяги”, — сказала експерт.

Говорячи про цінову ситуацію, Тюріна повідомила, що ціни на пшеницю в Європі протягом тижня зросли досить серйозно — на 6,5%. “Французька пшениця тиждень тому коштувала $430, тепер — $458. При цьому ціни на американську завмерли, другий тиждень поспіль $476 за тонну. Російська пшениця (FOB) подорожчала до $410 з $396 тижнем раніше, — сказала вона. — І досить значно у доларовому еквіваленті подорожчала пшениця четвертого класу у виробників — до $279 із $260 за тонну. Але це пов’язано зі зростанням курсу рубля”. Як зазначила Тюріна, російська пшениця продовжує зберігати цінову перевагу на світовому ринку. “Дісконт порівняно з французькою пшеницею за тиждень виріс на $14, до $48 за тонну”, — сказала вона.

4. Кошти Фонду національного добробуту (ФНБ) у 2022 році за рішенням уряду та без внесення поправок до бюджету можна буде спрямовувати на забезпечення збалансованості (покриття дефіциту) федерального бюджету. Це випливає із законопроекту, який комітет із бюджету Держдуми підготував до другого читання.

Правки вносяться до законопроекту (№117259-8), який у рамках першого читання уточнював особливості казначейського супроводу бюджетних коштів. Пропонується встановити, що в 2022 р. уряд РФ має право без внесення поправок до бюджету спрямовувати кошти ФНБ на забезпечення збалансованості (покриття дефіциту) федерального бюджету, включаючи заміщення державних запозичень, погашення державного боргу РФ, надання бюджетних кредитів з федерального бюджету бюджетам суб’єктів РФ, Виконання громадських нормативних зобов’язань РФ у разі недостатності бюджетних асигнувань федерального бюджету, а також інші цілі, визначені урядом РФ, випливає з поправок.

Документ планується розглянути на пленарному засіданні у вівторок, 24 травня, у другому та третьому читанні. Наприкінці квітня міністр фінансів Антон Силуанов заявив, що дефіцит бюджету РФ у 2022 р. може становити, як мінімум, 1,6 трлн руб.

Законом про бюджет на поточний рік передбачено профіцит у розмірі 1 трлн 327,7 млрд рублів (1% до ВВП), у 2023 році він запланований в обсязі 299,1 млрд рублів (0,2% до ВВП), у 2024 році очікується дефіцит обсягом 522,7 млрд рублів (0,3% до ВВП).

Санкційний список:

1. АТ “Авіакомпанія Камчатка” (підконтрольна структурам девелопера Сергія Бачина ) припиняє діяльність, повідомили у прес-службі компанії. Компанія мала контракт на одержання трьох літаків Cessna Grand Caravan EX 208B, який був розірваний з ініціативи американської сторони.
Засновники “Камчатки” – її менеджмент та структури Бачина, гендиректора ” Васта ” Дискавері “, що займається проектами комплексного розвитку територій у російських регіонах. Бачин також відомий як творець гірського курорту “Роза Хутор” у Сочі, комплексів ” Завидово ” та “Ярославське узмор’я”.

2. Мережа магазинів із продажу джинсового одягу Levi Strauss & Co вирішила піти з Росії і почала шукати покупців на частину своїх російських точок, повідомили “Комерсанту” джерела на фешн -ринку. За їхніми даними, компанія припинила постачати товари до Росії, а їх залишки має намір продати через інші майданчики. Джерела газети на двох великих онлайн-майданчиках розповіли, що Levi’s відвантажила товар на новий сезон за планом, але попередила, що більше постачання не буде.

У березні головний офіс Levi’s заявив про призупинення комерційної діяльності та будь-яких інвестицій у Росії через події в Україні. Потім виконавчий директор Levi Strauss & Co Чіп Берг сказав Financial Times, що компанія не планує відновити роботу магазинів у Росії до кінця 2022 року.
Один із співрозмовників “Комерсанта” назвав одним із потенційних покупців російських магазинів Levi’s турецьку Fiba Holding AS ( розвиває точки Gap, Marks & Spencer та Banana Republic в Росії ). Джерело в рітейлері одягу сказало, що його компанія також веде переговори з Levi’s, але поки що домовленостей не досягнуто. Отримати коментарі Levi’s та Fiba Holding виданню не вдалось.

Компанія Levi Strauss & Co була заснована у 1853 році, до Росії вона прийшла у 1993 році. Як зазначає “Комерсант”, зараз, за різними даними, в Росії існує 90 торгових точок Levi”s, з яких частина може бути відкрита по франшизі. Сукупна виручка групи в 2021 році була $ 5,8 млрд, на російську частину бізнесу доводиться не більше 2% У керуючого брендом ТОВ “Леві Штраус Москва” оборот у 2021 році був 9,37 млрд рублів, чистий прибуток – 2,29 млрд рублів.

3. З моменту введення санкцій на рахунках “дочок” російських банків у Казахстані заблоковано 9,2 млрд тенге ($21,6 млн за поточним курсом), заявила голова Агентства з регулювання та розвитку фінансового ринку республіки Мадіна Абилкасимова.

“За даними банків, були заморожені залишки на цих рахунках банків на загальну суму порядку 9,2 млрд тенге. За дочірнім банком (ДБ) АТ “Сбербанк” — 2,7 млрд тенге, за ДБ АТ ” Альфа-банк ” (після зміни) власника змінив назву на Eco Center Bank – ІФ) – 6,2 млрд тенге, за ДТ АТ “Банк ВТБ (Казахстан)” — 0,3 млрд тенге”, — повідомила Абилкасимова у відповіді на запитання депутатів мажилісу (нижньої палати парламенту), текст якого опубліковано на офіційному сайті палати.

Крім того, іноземними банками заблоковано платежі в іноземній валюті щодо окремих клієнтів казахстанського Сбербанку на суму 2,9 млрд. тенге. За клієнтами Eco Center Bank заблоковано платежі та перекази в іноземній валюті за окремими клієнтами на суму 3,9 млрд тенге.

“В даний час новим акціонером банку ( Eco Center Bank) в особі АТ “Банк ” ЦентрКредит ” ведуться роботи з виведення банку з списку санкцій США та низки інших країн. “, — наголошується у відповіді.

З питання обсягу коштів, який вдалося повернути в економічний обіг клієнтам дочірніх банків, на 1 травня 2022 року казахстанський Сбербанк та Eco Center Bank не мають інформації щодо сум коштів клієнтів, повернутих іноземними банками, оскільки кореспондентські рахунки, через які здійснювалися операції, заблоковані.

Можливе повернення заморожених коштів здійснюється клієнтами через інші банки. У свою чергу банк ” ЦентрКредит ” направив листа до OFAC (структура Мінфіну США, відповідальна за правозастосування санкцій – ІФ) для отримання генеральної ліцензії для виключення Eco Center Bank із списку санкцій у зв’язку зі зміною акціонера. Після зняття санкцій очікується повне розблокування його кореспондентських рахунків та коштів клієнтів.

Як повідомлялося, казахстанські “дочки” ВТБ, Альфа-банку та Сбербанку в березні потрапили під блокуючі санкції США. У травні “доньку” Альфа-банку придбав казахстанський банк “ЦентрКредит”. Ведеться пошук інвесторів для “дочок” Сбербанку та ВТБ. За даними Нацбанку Казахстану, станом на 1 квітня 2022 року “дочки” Сбербанку, Альфа-банку та ВТБ займали 4-те, 11-те та 13-те місця відповідно за обсягом активів серед 22 банків країни. Офіційний курс на 23 травня — 425,02 тенге/$1.

4. Royal Dutch Shell вийшла зі статутного капіталу спільного підприємства з “Газпром нафтою” — ТОВ ” Гидан ” енерджі “, що працює на проекті “Єнісей” на Гидані (північ Красноярського краю). Згідно з даними ЄДРЮЛ, “Газпром нафта” з 19 травня володіє 100% у статутному капіталі “Гидан енерджі”. Раніше 50% цього ТОВ належало Shell.

Раніше повідомлялося, що “Газпром нафта” та Shell на базі спільного підприємства Гидан енерджі планували сформувати новий великий пошуковий кластер в Арктиці. Передбачалося, що комерційний видобуток на проекті може розпочатися в 2028 році, прогнозований обсяг видобутку проекту може досягти 19,9 млн тонн нафти в 2034 році.

Раніше Shell plc оголосила про свій намір поетапно вийти зі всіх російських вуглеводневих проектів, включаючи нафту, нафтопродукти, газ та скраплений природний газ (ЗПГ). Компанія повідомляла, що має намір вийти із спільних підприємств із “Газпромом”, включаючи 27,5% ЗПГ-проекту “Сахалін-2”, СП із “Газпром нафтою” — Salym Petroleum Development та ” Гидан енерджі “, а також припинити участь у проекті газопроводу “Північний потік 2”.

5. “Роснефть” отримала від колишнього глави австрійської дипломатії Карін Кнайсль заяву про відставку з посади члена ради директорів компанії. “У заяві зазначено, що вона набирає чинності з 20 травня. Документ також містить відмову від продовження повноважень пані Кнайсль у раді директорів компанії на другий термін”, — повідомляє “Роснефть”.

“У зв’язку з цим зверненням компанія дякує Каріну Кнайслю за спільну роботу протягом останніх десяти місяців, які відрізнялися складною пандемічною та міжнародною обстановкою”, — йдеться в заяві ПК. У майбутньому “Роснефть” розраховує на співпрацю з Кнайслем як із видним представником міжнародної експертної спільноти, додає прес-служба.

Раніше екс-канцлер Німеччини Герхард Шредер та виконавчий директор Nord Stream 2 AG Маттіас Варніг повідомили про неможливість продовження своїх повноважень у раді директорів “Роснефти”. Кнайсль, яка була обрана до ради директорів “Роснефти” рік тому, стала першою жінкою в цьому органі управління ПК. Кнайсль обіймала посаду міністра закордонних справ Австрії у 2017-2019 роках. Влітку 2018 року весілля Кнайсль відвідав президент Росії Володимир Путін. Дипломат тоді розповіла ЗМІ, що “спонтанно” запросила на весілля колег по уряду та Путіна, який на той час перебував з візитом в Австрії, а весілля планувалося як приватний захід.

Російські компанії почали втрачати іноземних директорів одразу після початку війни з Україною. У випадку з державними нафтогазовими компаніями ситуація ще більше ускладнилася у зв’язку з набуттям чинності з 15 травня нових санкційних обмежень Євросоюзу, згідно з якими громадяни ЄС не можуть брати участь у транзакціях з ними в третіх країнах.

Наприкінці лютого раду директорів “Роснефти” залишили також колишній президент BP Роберт Дадлі та головний виконавчий директор BP Бернард Луні.

6. Угорщина продовжує працювати на РФ, але згодна з ембарго на нафту, що доставляється морем. Угорщина пропонує ввести ембарго на морські постачання російської нафти за збереження роботи нафтопроводів, заявив міністр закордонних справ та зовнішньоекономічних зв’язків Угорщини Петер Сійярто.

“Якщо Європейський Союз хоче покарати Росію у нафтовій сфері, тоді нехай вводить ембарго на морські постачання нафти, тому що вони становлять, безумовно, найбільшу частину від загальних поставок російської нафти до Європи, тоді як постачання трубопроводами становлять найменшу частину”, – сказав він. в опублікованому інтерв’ю Fox News.

“І, якщо для них зробити виняток, наші економіки можуть продовжити функціонування, а ЄС досяг би своєї мети”, — додав він. “Побачимо, чи погодяться інші держави-члени, чи погодиться Єврокомісія, і високий представник із нашою пропозицією”, — заявив угорський міністр.

Сійярто повідомив, що Будапешт не зможе закуповувати достатньо нафти з інших джерел у разі запровадження ембарго на російські енергоносії. “Якщо ми будемо відрізані від російської нафти, буде фізично неможливо закупити достатньо нафти з інших джерел, щоб забезпечити нашу країну і нашу економіку”, — сказав міністр. За його словами, економіка Угорщини “буде вбита без російського палива”.

“Для того, щоб технологічно трансформувати процес переробки та мати можливість переробляти нафту не з Росії, нам знадобляться додаткові інвестиції у розмірі 550 млн євро”, — додав Сійярто. “Єврокомісія вже запропонувала шість пакетів санкцій (проти РФ – ІФ), п’ять із них підтримали всі, зокрема Угорщина. Тепер же шостий пакет створює для нас величезні проблеми”, — наголосив глава МЗС Угорщини.

Він зазначив, що 65% постачання нафти до його країни надходить саме з Росії. Країни ЄС поки що не можуть погодити черговий пакет санкцій проти РФ, який передбачає, зокрема, ембарго на російську нафту. Вважається, що ці санкції блокує передусім саме Угорщина. Раніше голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель заявив, що заперечення Угорщини щодо запровадження заборони на російську нафту пов’язані з економічними чинниками, а не з політичними.

Боррель пояснив, що Угорщину турбують два питання: по-перше, у разі відмови від російської нафти країні потрібна нова інфраструктура та обладнання для отримання та обробки нафти від інших постачальників. Крім того, існує більш довгограюча проблема: Будапешту у разі ембарго доведеться купувати дорожчу нафту, і такі ціни стануть ударом по угорській економіці.

7. Підвідомче американському Мінторгу Бюро промисловості та безпеки США (BIS) відкликало експортні привілеї в авіакомпанії “Росія” та внесло низку літаків до списку “можливих порушників заходів експортного контролю”.

У повідомленні BIS йдеться, що Бюро “випустило постанову про відмову в експортних привілеях авіакомпанії “Росія” через “порушення заходів експортного контролю, що продовжуються”, запроваджені раніше міністерством торгівлі США”.

Постанова тимчасово позбавляє авіакомпанію права брати участь у угодах, які підпадають під дію правил експортного контролю ( Export Administration Regulations ), зазначається у повідомленні. Рішення діятиме 180 днів і може бути продовжено.

Крім того, BIS опублікувала список літаків, що, ймовірно, порушують експортний контроль США. Перелік налічує 157 літаків, що перебувають у власності чи експлуатації Росії. Раніше BIS відкликало експортні привілеї у компаній “Аерофлот”, AZUR Air, ЮТейр та “Авіастар”.

За словами помічника міністра торгівлі з контролю за експортом Метью С. Аксельрода, Мінторг США “продовжить вживати термінових заходів, щоб позбавляти російські авіакомпанії та олігархів коштів для продовження експлуатації літаків з порушенням експортних правил”.

8. Постачання російського газу до Фінляндії припинилося вранці 21 травня, підтвердила у спеціальному повідомленні вранці у суботу державна газова компанія Gasum. У наступні дні протягом літнього сезону 2022 року оператор постачатиме своїм клієнтам природний газ з інших джерел — по трубопроводу Balticconnector з Естонії.

Як повідомлялося, Gasum не прийняла вимоги російської сторони з указом президента РФ №172 від 31 березня і відповідно до схеми, запропонованої “Газпром експортом”. Gasum повідомила, що ініціює арбітражний розгляд щодо контракту на постачання газу з ТОВ “Газпром експорт”.

“Станом на кінець робочого дня 20 травня “Газпром експорт” не отримав платіж за постачання газу у квітні від компанії Gasum (Фінляндія) відповідно до Указу Президента РФ №172 від 31.03.2022 р. Платежі за газ, що поставляється з 1 квітня, повинні здійснюватися у рублях з використанням нових реквізитів, про що контрагенти були своєчасно поінформовані”, — наголошує “Газпром” у своєму повідомленні.

Як раніше повідомляла фінський міністр у справах ЄС Тютті Туппурайнен на сторінках газети Helsingin Sanomat, рішення про відмову від переходу на оплату в рублях було прийнято в країні ще на початку квітня і доведено до керівництва Gasum. На думку Туппурайнен, нова система розрахунків стала б порушенням санкцій. Також фінська чиновниця побачила у цьому спробу внести розкол до лав ЄС: “Ми не згодні з оплатою в рублях, це можна розглядати як шантаж Росії та як частину геополітичних зусиль Росії”.

9. Американська Starbucks Corp., що володіє найбільшою у світі мережею кав’ярень, вирішила піти з РФ. Бренд більше не буде представлений на російському ринку, йдеться у повідомленні Starbucks.

При цьому компанія продовжить надавати підтримку 2 тис. співробітникам у РФ, включаючи виплати протягом шести місяців та допомогу з працевлаштуванням. У березні Starbucks Corp. зупинила бізнес в РФ, у тому числі відвантаження продукції в країну, також домовилася з ліцензійним партнером про призупинення роботи кав’ярень.

У РФ мережа Starbucks об’єднує 130 кав’ярень, якими управляє партнер компанії (оператор російської мережі – ТОВ “Кава Сірена”). Перша кав’ярня Starbucks у Росії була відкрита у 2007 році. За даними аналітичної системи “СПАРК-Інтерфакс”, виторг ТОВ “Кава Сирена” по РСБУ в 2021 році зріс на 42%, до 5,16 млрд рублів. Чистий прибуток склав 199,25 млн рублів після збитку у розмірі 523,2 млн рублів роком раніше.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram