Соцмережі
28 Травня 2022
250

Богдан Данилишин: Санкції у дії – день 93

Санкційні хроніки. День 93.

Підсумки 24-25 травня 2022 року.

росія сьогодні:

1. Банк Росії у березні зафіксував рекордну кількість великих кібератак на фінансові організації, їх було більше 370, заявив заступник голови ЦБ Герман Зубарєв на конференції “Регулювання Банком Росії діяльності комерційних банків”, організованої Асоціацією банків Росії.

“Обсяг зростання кібератак дуже значний, особливо з лютого місяця, до 20 разів зросла кількість атак на кредитні організації, причому ми зараз ведемо мову про великі атаки. Зараз рекорд належить березню місяцю – понад 370 кібератак сталося на фінансові організації, тому що в березні минулого року таких атак було менше 30”, — сказав Зубарєв.

Навчання планується розпочати у другій половині поточного року, у них візьме участь максимальна кількість банків, уточнив заступник голови ЦБ. Раніше він говорив, що з 24 лютого по 12 квітня на інфраструктуру фінансової галузі було скоєно 265 великих DDOS-атак, що у 22 рази більше, ніж у період із 1 січня по 23 лютого.

2. Видобуток нафти з урахуванням газового конденсату у квітні знизився порівняно з березнем на 12,1% і склав 41,12 млн т, повідомило “Інтерфаксу” джерело, знайоме зі статистикою. Стосовно квітня 2021 року видобуток знизився на 4,4%. Нафти без газового конденсату видобуто 37,9 млн т, що на 12,1% менше, ніж у березні та на 4,8% поступається показником квітня 2021 року.

Таким чином, середньодобовий видобуток нафти Росією у квітні склав 1262,47 тис. т, або 9,12 млн барелів на добу з коефіцієнтом барелізації 7,22. Дозволений рівень видобутку нафти (конденсат в угоді не враховується) для РФ у квітні – 10,436 млн б/д, тобто відставання становить майже 1,32 млн б/д, а угода ОПЕК+ виконана на 334%.

3. У ЦБ РФ чекають на нові санкції проти російських банків. Населення та бізнес не готові повертатися в готівку, банкам потрібно забезпечити доступність онлайн-послуг в умовах санкційних обмежень, вважає перший заступник голови Банку Росії Ольга Скоробогатова. Вона сказала це на щорічній зустрічі представників банків із керівництвом ЦБ.

“Нам потрібно зрозуміти, що робити з погляду клієнтів, коли відомі нам компанії (App Store та Google Play) “вирізають” додатки банків, які підпали під санкції. І цих банків дедалі більше. Їх взагалі вже багато, але я боюся, що навіть не обмежиться тими, хто туди вже потрапив ”, — зауважила вона.

За її словами, ЦБ підтримує ініціативи банків щодо розробки власних мобільних додатків та адаптації інтернет-банків для використання на смартфонах. “Давайте на цю тему теж активно попрацюємо, тому що наші люди не готові повертатися в готівку. У нас з вами за підсумками першого кварталу 75,5% безготівкових платежів у роздрібному обороті. Це був період, коли люди готівку забирали, розплачувалися готівкою. У нас з вами громадяни та бізнес вже проголосували за те, що вони хочуть залишитися в безготівковому суспільстві”, — наголосила перший заступник голови ЦБ.

4. Російська влада заперечує прогноз падіння внутрішнього споживання сталі в РФ на 20%. Міністерство промисловості та торгівлі РФ припускає зниження попиту на сталь на внутрішньому ринку в 2022 році, проте воно буде в межах однозначної цифри, заявив глава Мінпромторгу Денис Мантуров журналістам у середу. “Напевно, якесь коригування (внутрішнього попиту на сталь) можливе, – у бік зниження, зокрема, – але це точно не двозначна цифра”, — сказав він.

При цьому Мантуров зазначив, що не погодився б із прогнозом Світової асоціації сталі (World Steel Association), яка очікує зниження попиту на сталь у РФ на 20% у поточному році. “Ми цього не бачимо. Більше того, внутрішній попит зберігається виходячи з реалізації національних проектів, розвитку в цілому секторів індустрії та, зокрема, будіндустрії, а це один із великих споживачів металопродукції. Ми цього (значного) зниження попиту) не бачимо”, – сказав міністр, нагадавши, що незважаючи на те, що традиційні європейські ринки для галузі виявилися сьогодні здебільшого закритими, “є інші ринки, і вони з’являються, туди ми і переналаштовуємо свою логістику в частині постачання своєї продукції”.

У квітні WSA опублікувала прогноз, згідно з яким споживання сталі в РФ впаде у 2022 році на 20%, до 35,1 млн. тонн з 43,9 млн. тонн у 2021 році. В 2023 асоціація не очікує зміни обсягів споживання металу в РФ. У березні асоціація “Російська сталь”, що об’єднує найбільших виробників металургійної продукції в Росії, прогнозувала, що сукупне падіння внутрішнього попиту на сталь за підсумками 2022 може досягти 30% (близько 13 млн тонн).

5. Збори російських страховиків за підсумками 2022 року скоротяться на 5-10%, навіть якщо криза на фінансовому ринку розвиватиметься за оптимістичним сценарієм, вважає президент Всеросійського союзу страховиків (ВСС) Ігор Юргенс. “За умови, що у III-IV кварталах 2022 року геополітична напруженість знизиться, можна прогнозувати пом’якшення санкційного тиску. У цьому сенсі можна було б очікувати поступового відновлення товарообігу, зростання споживчого попиту, обсягів кредитування. Навпаки, знизяться ризики падіння доходів населення. Все це допомогло б уникнути масштабної рецесії. У такому разі на страховиків може чекати реалізація відкладеного попиту на захист”, — сказав він.

Але навіть з урахуванням такого сценарію короткострокового впливу негативних факторів ” сукупний обсяг премій на страховому ринку за підсумками поточного року може скоротитися на 5-10% рівнем 2021 року, і це досить оптимістичний сценарій”, вважає Юргенс (обсяг загальноросійських премій у 2021 році становив близько 1,8 трлн рублів, за даними Банку Росії).

За негативного сценарію, “якщо ж ситуація входить у тривалу фазу, триває більше року, перед урядом та країною стоятиме питання про повномасштабне переформатування національної економіки та більшу централізацію в руках держави”, продовжив Юргенс.

6. РФ без ліцензії Мінфіну США, що дозволяє здійснювати виплати по зовнішньому держборгу в доларах, обслуговуватиме його в рублях, повідомив російський Мінфін. Раніше OFAC (підрозділ Мінфіну США, що відповідає за правозастосування в галузі санкцій) повідомило, що ліцензія, яка дозволяла транзакції, необхідні для отримання платежів за борговими зобов’язаннями Мінфіну РФ та Банку Росії терміном до 25 травня, не буде продовжено.

Рішення Мінфіну США про відмову у продовженні ліцензії на отримання інвесторами платежів за державним боргом РФ ущемляє насамперед права іноземних інвесторів у російські боргові інструменти та підриває довіру до західної фінансової інфраструктури, йдеться у повідомленні Мінфіну РФ.

Найближчі виплати за валютними євробондами Росії припадали на 27 травня – це купонні платежі з єврооблігацій “Росія-2026” та “Росія-2036” у доларах та євро. Проте Мінфін ще минулої п’ятниці (коли ліцензія OFAC не закінчилася, але вже було відомо, що продовжувати її США не збираються) повідомив, що перерахував кошти платіжному агенту за цими випусками — НРД — і виконав зобов’язання з обслуговування боргових паперів відповідно до емісійної документації. Чи встигли ці кошти дійти всім інвесторам, поки невідомо.

Якщо з цими платежами в РФ проблем не виникне, наступною точкою відліку потенційного дефолту (підставою для нього може стати здійснення платежів у рублях за валютними випусками) стане кінець червня. На 23 червня припадають платежі одразу за двома доларовими випусками – “Росія-2027” та “Росія-2047”, на 24 червня — ще за одним доларовим випуском – “Росія-2028”. При цьому щодо випуску з погашенням у 2028 році пільговий період, протягом якого РФ має врегулювати питання з валютними платежами, становить не стандартні 30, а 15 днів. Таким чином, приблизно через два тижні після 24 червня РФ може опинитися у стані дефолту.

7. Через геополітику близько 40 компаній, які займаються виробництвом органічної продукції в Росії, можуть залишитися без зарубіжної сертифікації, заявив виконавчий директор Національної органічної спілки Олег Мироненко.

“Геополітична ситуація негативно позначиться на роботі із закордонними сертифікаторами. Деякі з них уже заявили, що йдуть з Росії. Тому близько 40 наших органічних виробників зараз “висять у повітрі” і не знають, як їм підтверджувати сертифікати, коли термін дії буде закінчуватися”, – сказав він.

Є й сертифікатори, які не йдуть, але зосередяться на роботі з наявними клієнтами, розширювати список не планують. “Причому для сертифікаторів є складність у тому, щоб приїхати до РФ і провести всі необхідні процедури. Не виключено, що вони звертатимуться за допомогою до російських фахівців для проведення інспекцій у полях. Виникає також питання оплати, вона ж йде у валюті. Отже поки що йде пошук механізмів роботи з клієнтами”, — сказав Мироненко.

“І є ще частина сертифікаційних компаній, які намагаються скористатися ситуацією та взяти собі клієнтів тих сертифікаторів, які припиняють роботу на російському ринку. Але вони кажуть, що працюватимуть рівно до того моменту, поки діятиме їхня акредитація на Російську Федерацію”, — повідомив глава спілки.

Також він наголосив на зриві стажувань російських інспекторів в іноземних сертифікаційних компаніях, за якими вже були підписані угоди. Зараз у списку спілки числиться 193 компанії, що займаються виробництвом органічної продукції. З них 105 компаній мають російський сертифікат та внесені до реєстру, який веде Мінсільгосп. В інших — лише закордонні сертифікати, причому більша частина — європейських.

8. Темпи зростання беззаставних споживчих кредитів у квітні знову показали зниження, іпотека після кількох років зростання пішла в мінус, свідчать дані ЦБ РФ.

Попередні дані Банку Росії показують невелике скорочення іпотечного портфеля (-0,1%) після значного зростання в районі 2% у лютому-березні. Видачі скоротилися більш ніж утричі – до 162 млрд рублів з 521 млрд рублів у березні, при цьому сталося стиснення як ринкової (оціночно більш ніж у 7 разів, багато в чому через припинення видачі кредитів, схвалених за старими ставками), так і пільгової іпотеки (приблизно вдвічі – до 113 млрд. рублів з 210 млрд. рублів).

ЦБ зазначає, що видача скоротилася як за пільговою іпотекою, за якою на початку квітня ставку було збільшено з 7% до 12%, так і за програмою сімейної іпотеки, щодо якої умови не змінювалися і ставка за якою залишається комфортною — 6%, в тому числі через зниження видачі до докризового рівня після ажіотажного попиту у березні. З 30 квітня ставку за пільговою програмою було знижено до 9%, а максимальний розмір кредиту збільшено, що трохи підвищить попит на неї.

Банк Росії розпочав щомісячне розкриття темпів приросту іпотечного портфеля з 2018 року. З моменту опублікування цих даних регулятор жодного разу не фіксував негативної динаміки іпотеки. Незабезпечене споживче кредитування стискається другий місяць поспіль (у квітні, за попередніми даними, скорочення становило мінус 1,8%, у березні – мінус 1,9%).

У квітні корпоративний кредитний портфель банків практично не змінився (-15 млрд рублів, або -0,03%) після невеликого зниження у березні (-0,3%) та пікового зростання у лютому (+1,3 трлн рублів, або +2) 4%). Банки обережно підходять до вибору позичальників з урахуванням високих ставок та економічної невизначеності.

9. Експорт мазуту з РФ у квітні знизився на 5% порівняно з показниками березня, до 2,5 млн тонн. При цьому “ЛУКОЙЛ” збільшив продаж палива на зовнішні ринки на 43%, до 356 тис. тонн, “Газпром нафту” — на 31%, до 156 тис. тонн, “Сургутнафтогаз” — на 17%, до 665 тис. тонн.

Постачання на внутрішній ринок минулого місяця зменшилися на 3%, до 607 тис. тонн. Найбільше падіння відбулося у “Башнефти” — на 44%, до 55 тис. тонн, і у “ЛУКОЙЛу” — на 35%, до 27 тис. тонн. ТОВ “Газпром нафтохім Салават” вдалося наростити реалізацію всередині країни втричі до 78 тис. тонн.

Як раніше повідомляла газета “Коммерсантъ”, посилаючись на лист тодішнього глави “ЛУКОЙЛу” Вагіта Алекперова до віце-прем’єра Олександра Новака, через санкції “у переробці відбулося різке зниження обсягів відвантаження мазуту і, як наслідок, утворення надлишку даного палива в сховищах”. На думку “ЛУКОЙЛу”, заповнення сховищ може призвести до зупинки НПЗ та зниження виробництва палива. Щоб уникнути цього, Алекперов пропонував тимчасово перенаправити обсяги мазуту як паливо на ТЕЦ.

10. Експорт дизельного палива з РФ за системою “Транснафти ” у квітні знизився на 12% порівняно з березнем, до 2,2 млн тонн, повідомило джерело, знайоме з галузевою статистикою. Загалом за місяць Росія експортувала 2,4 млн тонн дизпалива, що на чверть менше за показник березня.

Постачання ДП на внутрішній ринок також знизилися — на 4,5%, до 3,9 млн тонн. З них за системою “Транснафти” доставлено 1,1 млн тонн, що вище за показник березня на 11%. Найсильніше відвантаження дизпалива знизили “ТАІФ-НК” — утричі порівняно з березнем 2022 року, до 92 тис. тонн, та ” Славнафта ” — майже вдвічі, до 212,5 тис. тонн. При цьому деякі виробники збільшили відвантаження: Яйський НПЗ — на 18%, “Газпром нафтохім Салават” — на 18%, ” Руссінвест ” — на 13%, “Сургутнафтогаз” — на 3%.

Також, за словами джерела, статистика показує зниження виробництва дизеля на міні-НПЗ Росії на 40% до 50 тис. тонн. З них на експорт вирушило 21 тис. тонн. Раніше віце-прем’єр Олександр Новак заявив, що у березні-квітні Росія знизила видобуток та переробку нафти у зв’язку з ембарго на постачання нафтопродуктів до окремих країн. “Але переконфігурація НПЗ дозволила нам у тому числі забезпечити вивільнення нафти, яка пішла додатково на експорт у квітні. У квітні у нас було додатково експортовано плюсом 14%”, — додав Новак.

Санкційний список:

1. Угорщина торгується за енергетичне ембарго ЕС. Будапешт не підтримає рішення Євросоюзу запровадити ембарго на постачання російської нафти в його нинішньому вигляді і рекомендує виключити це питання із порядку денного саміту ЄС, який пройде наступного тижня, передає АР. Угорщина чекає, щоб спочатку було вирішено питання щодо забезпечення її енергонезалежності. Про це на прес-конференції у Будапешті заявив глава МЗС Угорщини Петер Сійярто.

“Цю проблему було створено Європейською Комісією, тому і рішення має бути запропоноване Єврокомісією. Спочатку має прийти рішення, а потім можна говорити про санкції”, — сказав міністр. За його словами, Угорщина не проголосує за ембарго доти, доки пропоноване рішення позбавлятиме її можливості отримувати енергоносії.

Міністр звинуватив Єврокомісію, що вона просуває ідею ембарго, не враховуючи інтереси Угорщини, яка закуповує 85% газу та понад 60% нафти в Росії. Раніше 25 травня голова Євроради Шарль Мішель висловив упевненість у тому, що консенсус щодо нафтового ембарго проти Росії може бути знайдено до 30-31 травня, коли відбудеться саміт ЄС. Проте потім у Берліні заявили, що обговорювати шостий пакет санкцій на саміті все ж таки не будуть, оскільки між європейськими країнами зберігаються розбіжності.

Газета Financial Times напередодні написала, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у листі до Європейської ради зазначив, що вважає контрпродуктивним обговорення нафтового ембарго проти Росії на рівні лідерів ЄС, оскільки консенсусу щодо цих заходів поки немає. Він попросив зняти питання з повістки.

Рішення ввести ембарго на закупівлю російської нафти, щоб позбавити Росію одного з джерел коштів на військові дії, має бути прийняте за згодою всіх 27 країн ЄС. Угорщина залишається найпослідовнішим і найгучнішим критиком цієї ідеї, зазначає АР. У Єврокомісії пропонували країнам, які більше залежать від постачання російської нафти, додатковий час на пошук альтернативних джерел нафти. Проте більшість опитаних експертів галузі вважають, що скандальна поведінка Угорщини спрямована в основному на те, щоб забезпечити собі найкращі умови за участю в такому ембарго.

2. Британський fashion-рітейлер Marks & Spencer (M&S) йде з російського ринку. Як йдеться у повідомленні компанії, “M&S – це бізнес, заснований на цінностях”, тому через події в Україні “ми зупинили постачання до Росії 3 березня”.

“Потім ми ухвалили рішення повністю вийти з нашої російської франшизи і визнали витрати в £31 млн, що відображають відхід з Росії та перебої в роботі в Україні. На жаль, наш український бізнес був частково закритий під впливом війни, і ми працюємо з партнером, щоб відновити роботу, коли це стане можливим”, — йдеться у повідомленні компанії.

У РФ та в Україні M&S працює через франчайзингового партнера. Роздрібні продажі у двох країнах у 2021-2022 фінансовому році (завершився 2 квітня) склали £102,5 млн, внесок у прибуток до коригування склав 5,2 млн. На початку березня ритейлер повідомив, що призупинив відвантаження до російських магазинів, якими керує компанія-франчайзі із Туреччини.

3. Американські санкції щодо автомобілебудівної групи “ГАЗ” Олега Дерипаски, застосування яких Мінфін США відстрочував протягом чотирьох років, набирають чинності з 25 травня. Востаннє відстрочка для “ГАЗу”, що спливала 27 квітня 2022 р., була продовжена санкційним комітетом рівно місяць тому, до 25 травня.

Раніше OFAC (підрозділ Мінфіну США, відповідальний за застосування санкцій — ІФ) регулярно продовжував ” ГАЗу” санкційний дедлайн з моменту підпадання групи та її власника Дерипаски під санкції у 2018 р., публікуючи відповідні ліцензії. Проте цього разу вперше за чотири роки публікації ліцензії після закінчення дедлайну не сталося.

За даними джерел “Інтерфаксу”, власник ” ГАЗу ” розраховував вирішити проблему з санкціями за рахунок залучення в капітал іноземного інвестора — зокрема, обговорювався варіант із Volkswagen. Однак потенційну угоду не вдалося погодити з російською владою, а після 24 лютого такого роду переговори стали неможливими.

4. Швейцарський концерн Sulzer вирішив залишити російський ринок. Компанія повідомила, процес продажу активів стартує негайно. Рада директорів “жалкує про те, що після десятиліть роботи в Росії доводиться приймати таке рішення, але після ретельного вивчення можливих варіантів дійшов висновку”, що це найкращий вихід для всіх зацікавлених сторін, йдеться у прес-релізі.

У повідомленні наголошується, що в Росії у Sulzer 300 співробітників (загалом у світі – близько 14 тис.). Sulzer випускає насоси, верстати та інше промислове обладнання для нафтової, нафтохімічної, целюлозно-паперової та інших галузей, а також займається їх сервісним обслуговуванням. Портфель замовлень за 2021 рік становив близько 3,2 млрд швейцарських франків.

У Росії, згідно з даними системи “СПАРК-Інтерфакс”, у Sulzer кілька дочірніх компаній – ТОВ ” Зульцер Турбо Сервісес Рус” (сервіс енергетичних газових турбін, серед клієнтів – “Газпром енергохолдинг “, “Т Плюс”, ТГК-2 та ін.) ), ТОВ ” Зульцер Хемтех ” (виробництво та обслуговування теплообмінних пристроїв та іншого обладнання для ПЕК та нафтохімії), АТ ” Зульцер насоси”.

5. Фінська Fennovoima 24 травня відкликала заявку на ліцензію для будівництва АЕС “Ханхіківі-1”, йдеться у повідомленні компанії.

На початку травня Fennovoima, 34% в якій належить ДК “Росатом”, в односторонньому порядку розірвала договір на будівництво АЕС зі структурою “Росатома” RAOS. Fennovoima посилалася у своєму рішенні на те, що останніми роками спостерігалися значні затримки у реалізації проекту, а російська спеціальна військова операція в Україні лише посилила ризики для нього.

Пізніше RAOS Project Oy повідомила про плани вимагати компенсацію за розірвання контракту щодо АЕС “Ханхіківі-1” у Фінляндії. Fennovoima має понад 60 промислових, торгових та енергетичних підприємств Фінляндії. Компанія створювалася для будівництва нових атомних потужностей у Фінляндії, зараз вона не має АЕС.

Контракт на будівництво АЕС “Ханхіківі-1” було підписано між “Русатом” Разом із контрактом на будівництво АЕС було укладено 10-річний паливний контракт для майбутньої станції з “ТВЕЛом” на €450 млн. Наприкінці березня 2014 року ” Роса ” угоду з придбання 34%-ної частки у Fennovoima за 35,9 млн. Вартість проекту — €7 млрд.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram