Соцмережі
25 Квітня 2022
334

Богдан Данилишин: Санкції — день 60

Санкційні хроніки. День 60

Підсумки

1 .Білорусь шукає аргументи для зняття санкцій із їх добрив. Радник постпредства Білорусії при ООН Ігор Пилипенко заявив, що запроваджена багатьма країнами заборона на експорт білоруських калійних добрив привела до зростання цін на продукти по всьому світу, а це сприяє глобальному поширенню голоду. Як передає “БелТА”, він сказав це на засіданні за формулою Аррії “Конфлікт і голод” Ради безпеки ООН.

Радник нагадав, що Білорусь завжди вносила значний внесок у глобальну продовольчу безпеку, експортуючи сільськогосподарську та харчову продукцію, сільськогосподарську техніку та технології, калійні та комплексні добрива до більш ніж 100 країн світу.

Дипломат попередив, що повний ефект від санкцій щодо Білорусії ще повною мірою не виявився, наголосивши, що за оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації та Всесвітньої продовольчої програми, брак добрив призведе до зниження врожайності сільськогосподарських культур не менше ніж на 50%.

Білорусія підтримує заклик генерального секретаря ООН тримати ринки продовольства відкритими та знімати торговельні обмеження та заборони на експорт для підтримки міжнародної торгівлі продовольством та добривами, а також внутрішнього та світового попиту, заявив Пилипенко. Він пообіцяв, що, “незважаючи на введені незаконні та зловмисні обмежувальні заходи”, Білорусь продовжить робити внесок у забезпечення міжнародної продовольчої безпеки, а також робитиме все необхідне для мирного врегулювання конфлікту в Україні.

2. Шведська Essity , що випускає товари для здоров’я та гігієни під брендами Libresse, Libero , Lotus, Zewa та ін, прийняла рішення піти з російського ринку. Умови для ведення бізнесу в Росії погіршилися, в результаті компанія відобразила списання від знецінення активів 1,4 млрд шведських крон (близько $147 млн за поточним курсом). Крім того, компанія розпочала роботу з відходу з російського ринку, йдеться у її звіті за I квартал.

Виторг російського бізнесу Essity в 2021 році склав 2,8 млрд крон, що відповідає 2% від загального річного виторгу. Активи, що залишилися в РФ оцінюються приблизно в 1,3 млрд шведських крон і включають дебіторську заборгованість, товарні запаси, кошти та їх еквіваленти. У Росії в Essity 1,3 тис. співробітників та три заводи.

Компанія виробляє споживчу паперову продукцію (туалетний папір, паперові рушники, паперові носові хустки, серветки та ін.), засоби особистої гігієни (жіночі прокладки, тампони, дитячі підгузки) та засоби професійної гігієни.

Essity почала працювати у Росії 1994 року. У 1998 році було придбано фабрику з виробництва санітарно-гігієнічної продукції у м. Світогорську, в Ленінградській області. На сьогоднішній день на цій фабриці виробляється асортимент паперової продукції торгових марок Zewa та Tork . У 2010 році відкрилися дві фабрики компанії в Тульській області: фабрика у м. Радянську, де виробляється паперова продукція торгових марок Zewa та Tork , та фабрика у м. Веневі з виробництва товарів особистої гігієни (дитячі підгузки торгової марки Libero , підгузки для дорослих торгів) Tena та жіночі прокладки торгової марки Libresse ).

3. “НОВАТЕК” ухвалив рішення не публікувати фінансову звітність та не проводити телеконференцію з інвесторами за результатами 1 кварталу 2022 року, йдеться у повідомленні компанії. Колишнього топ-менеджера однієї з найбільших російських газових компаній “НОВАТЕК” Сергія Протосеня знайдено 20 квітня мертвим в Іспанії разом із дружиною та дочкою.

4 . Обсяг видачі роздрібних кредитів у березні 2022 року скоротився майже на 40% у річному вираженні через зростання ставок, скорочення пропозиції низки товарів, а також посилення підходів банків до видачі, йдеться в огляді ЦБ “Про що говорять тренди”. Зниження видачі демонстрували всі сегменти, за винятком іпотечного, динаміку якого підтримали значне збільшення видачі у рамках пільгових програм та використання раніше схвалених кредитних заявок. Пільгова іпотека залишиться головним фактором підтримки ринку кредитування найближчим часом, вважають аналітики ЦБ.

Рублеві кредити нефінансовим організаціям у березні зросли, попри істотне зміна грошово-кредитних умов. Підтримку динаміки корпоративного кредитного портфеля надалі зможуть надати пільгові програми для МСП та системотворчих підприємств, а також зниження економічної невизначеності, йдеться у огляді. Обсяг коштів фізичних осіб у рублях у березні виріс, компенсувавши лютневе зниження, і натомість значного підвищення банками ставок за вкладами.

5. РФ готуються до виключення із МВФ? Росія відмовилася від прийняття спільного комюніке Міжнародного валютно-фінансового комітету (МВФК) МВФ через оцінки російських дій в Україні, що містяться в ньому. Про це повідомив Мінфін РФ за підсумками пленарного засідання комітету в рамках весняної зустрічі керуючих органів МВФ та Групи Світового банку.

“Росія відмовилася від прийняття спільного комюніке МВФК у зв’язку з необ’єктивними і політизованими оцінками російських дій в Україні, які виходять за рамки мандата МВФ. За підсумками засідання буде випущена заява іспанського голови в МВФК”, — йдеться в повідомленні міністерства.
Також у повідомленні наголошується, що багато учасників наголосили на необхідності збереження діалогу в багатосторонньому форматі і “готовність об’єднуватися навіть у найнепростіші часи для запобігання економічної кризи”.

6. Дані про експорт та імпорт до РФ засекречены. ФМС Росії тимчасово призупиняє публікацію даних з імпорту та експорту, щоб уникнути некоректних оцінок і спекуляцій, сказав журналістам голова ФМС Володимир Булавін, коментуючи питання — з чим пов’язана затримка в публікації даних з імпорту в РФ у березні.

“ФТС (зараз — ІФ) не публікує статистику з імпорту та експорту. Я підтримую це рішення, вважаю його виправданим, щоб уникнути некоректних оцінок, спекуляцій та різночитань у частині імпортних поставок. Це тимчасовий захід”, — заявив він. ФМС раніше публікувала окремо статистику з імпорту з країн далекого зарубіжжя (останні дані ФМС вийшли на початку березня з імпорту в лютому), а також загалом зовнішньоторговельна статистика з експорту та імпорту товарів (остання статистика ФМС опублікована в березні з даними за січень).

Як повідомлялося минулого тижня, Банк Росії також тимчасово призупинив публікацію щомісячної інформації із зовнішньої торгівлі РФ товарами (за методологією платіжного балансу). В опублікованій 11 квітня оцінці платіжного балансу РФ за перший квартал 2022 дані по зовнішній торгівлі товарами були об’єднані в один показник з даними по зовнішній торгівлі послугами.

Минулого тижня також стало відомо, що ЦДУ ПЕК перестало надавати статистику з видобутку та експорту нафти на невизначений термін.

“Приймаючи до уваги урядові заходи щодо підвищення стійкості російської економіки, ЦДУ ПЕК – філія РЕА Міненерго Росії обмежує поширення інформації, яка може бути використана як додатковий тиск на російський ринок та його учасників”, — пояснили цей факт у РЕА, філією якого є ЦДУ ПЕК. “Галузеві статистичні дані в умовах обмежень є досить чутливими до маніпуляцій, що ставить під загрозу діяльність контрагентів ЦДУ ПЕК”, — пояснював його представник.

7. Німеччина скоротила експорт товарів до Росії у березні на 57,5% порівняно з тим самим місяцем минулого року через санкції та різні експортні обмеження. Про це свідчать дані Федерального статистичного управління ФРН ( Destatis ). У зв’язку з цим Росія минулого місяця опустилася на 12 місце серед найбільших експортних напрямків Німеччини за межами Євросоюзу. У лютому вона була на 5 місці.

Загалом Німеччина збільшила експорт до країн поза ЄС у березні з поправкою на календарні та сезонні фактори на 3% у річному вираженні, до €52,8 млрд. Порівняно з лютим, обсяг експорту впав на 7,2%. Постачання німецьких товарів до Китаю минулого місяця зменшилося на 1% порівняно з березнем 2021 року на тлі жорстких карантинних заходів, введених Пекіном для стримування поширення коронавірусу, до €10,2 млрд. Експорт у США зріс на 21%, до 13,5 млрд євро, до Японії — збільшився на 13,7%, до Туреччини — на 8,3%, до Великобританії — зменшився на 0,3%.

8 . Інфляція до 2022 року може становити 22%, а ВВП впасти на 9,2%, очікують аналітики, опитані ЦБ під час щомісячного дослідження. Порівняно з опитуванням на початку березня погіршився прогноз як щодо падіння ВВП (у березні прогнозували падіння на 8% у 2022 році), так і щодо інфляції (у березні очікування щодо інфляції на 2022 рік становили 20%).

При цьому в 2023 році аналітики в середньому вже не очікують на якесь зростання економіки – консенсус погіршився зі зростання на 1% за березневим опитуванням до нуля. “Інфляція: в квітневому опитуванні медіанний прогноз на 2022 рік підвищився на 2 п.п. до 22,0%, на 2023 рік — знизився на 0,4 п.п. до 7,6%, а на 2024 рік — підвищився незначно на 0,2 в.п. до 5,0%”, — йдеться у повідомленні ЦП.

“ВВП: аналітики погіршили прогноз зниження ВВП на 2022 рік з 8,0% до 9,2%, а зростання на 2023 рік з 1,0% до 0,0%. Прогноз зростання ВВП на 2024 рік збільшено на 0,2 п .п . до 1,7%. Оцінка довгострокових темпів зростання ВВП також збільшилася на 0,4 п.п. до 1,4%”, — коментують у ЦП дані квітневого опитування економістів.

9. У РФ терміново шукають резерви для поповнення бюджету. Голова Федерації незалежних профспілок Росії (ФНПР) Михайло Шмаков запропонував збільшити ставку податку на дохід фізичних осіб (ПДФО) до 17-20% для доходів понад 10-15 млн рублів на рік і обнулити для тих, у кого дохід у межах МРОТ. Про це йдеться у доповіді Шмакова на сайті ФНПР.

Автор доповіді нагадав, що у 2021 році на пропозицію президента було введено 15% ставку ПДФО на доходи понад п’ять мільйонів рублів на рік.

“Тепер необхідно на цій шкалі встановити новий поділ, наприклад, у 17-20% для доходів понад десять-п’ятнадцять мільйонів рублів на рік і обнулити ставку для тих, хто має доходи в межах МРОТ”, — наголошується в доповіді.

У лютому глава Мінфіну Антон Силуанов говорив, що його відомство не має планів змінювати шкалу ПДФО в найближчі роки. Плоска шкала прибуткового податку з основною ставкою 13% було запроваджено у Росії із початку 2001 року. Після її запровадження, вже у першому кварталі 2001 року надходження від прибуткового податку зросли на 70% порівняно з аналогічним періодом попереднього року, у реальному обчисленні збирання податків збільшилася на 30-40%. Чиновники різних рівнів казали, що міняти її не потрібно.

У зверненні до співгромадян на початку пандемії президент Володимир Путін сказав, що запровадження прогресивної шкали дозволить “розподіляти податкове навантаження більш диференційовано та спрямовувати додаткові фінансові надходження на вирішення конкретних, значущих для суспільства завдань”.

У 2000 року у країні діяла прогресивна шкала — від 12% до 30% залежно від рівня доходів на рік, так, мінімальна ставка поширювалася на доходи до 50 тисяч рублів, доходи понад 50 тисяч до 150 тисяч оподатковувалися за ставкою 20% з перевищення, понад 150 тисяч рублів — 30% з перевищення.
10. Великобританія в четвер внесла до списків санкцій по Росії ще 26 фізичних осіб і структур, серед них офіційний представник Міноборони РФ Ігор Конашенков і голова РЗ Олег Білозеров. Під санкції потрапили також у голову МНС Олександр Чупріян і перший заступник начальника Генштабу Микола Богдановський . У списках санкцій опинилася дружина бізнесмена Германа Хана Анжеліка.

Санкційні заходи набули чинності, зокрема, щодо 10 структур. Зокрема, санкції торкнулися виробничого підприємства “ПРОМТЕХ-Дубна”, а також концерну “Калашников”. Відносно осіб, що потрапили під санкційні заходи, діє заморожування активів. На даний момент у британському списку санкцій по Росії вважаються більше 1,3 тис. фізичних і юридичних осіб.

11. Японська Marubeni Group повідомила, що має намір дотримуватися санкцій, запроваджених урядом країни проти Росії на тлі ситуації в Україні. “Крім того, ми не займатимемося якимось новим бізнесом, пов’язаним з Росією, і по можливості вестимемо переговори про припинення існуючих угод”, — йдеться у повідомленні.

Компанія продовжує збирати інформацію та має намір вжити відповідних заходів, керуючись, зокрема, міркуваннями безпеки. Marubeni — один з акціонерів японського консорціуму SODECO, який володіє 30%-ною часткою участі в проекті “Сахалін-1”.

Крім того, компанія є інвестором проекту ТОВ “Волгоград полімер” (власники — Роман Троценко та його бізнес-партнер Андрій Донських), що передбачає будівництво виробництва метанолу потужністю 1 млн. тонн на рік. Підприємство планувалося запустити у 2023 році.

12. Міністерство фінансів США попередило неамериканських операторів платіжних систем про порушення санкцій OFAC (Office of Foreign Assets Control) у разі використання в США карток російських банків, включених до SDN List. Nf , таке роз’яснення опубліковане на сайті відомства.

“Неамериканські оператори платіжних систем, картки яких випускаються іноземними фінансовими установами, які перебувають під санкціями, також можуть порушувати правила санкцій OFAC, якщо вони дозволяють використання цих карток у Сполучених Штатах”, — йдеться у повідомленні.
OFAC також забороняє американським операторам платіжних систем та еквайєрам обробляти транзакції за картами, випущеними підсанкційними російськими банками. Заборона не діє лише у випадках, коли є винятки чи дозволи з боку OFAC.

OFAC закликав американських громадян, включаючи операторів платіжних систем та екваєрів, виявляти обережність при роботі з іноземними операторами платіжних систем, які відомі обслуговуванням карток банків, внесених до санкційних списків та чиї картки приймаються в США. Як приклад такої обачності OFAC називає перевірку банківських ідентифікаційних номерів (БІН), пов’язаних із банками під санкціями, та відключення цих БІН від роботи у Сполучених Штатах. А також вимога, щоб оператори неамериканських платіжних систем запобігали використанню карток санкційних банків у США на мережному рівні.

У ніч на 6 березня міжнародні платіжні системи Visa та MasterCard одночасно оголосили про припинення роботи на російському ринку. Пізніше про зупинення роботи в Росії заявили японська платіжна компанія JCB та American Express. Карти цих платіжних систем, випущені російськими банками, не приймаються до оплати за кордоном та в іноземних інтернет-магазинах. У Росії її припинили роботу карти, випущені іноземними банками.

13. Санкції, введені проти Росії після початку війни в Україні, вдарили не тільки по виробництвах, що сильно залежать від імпорту, але й за тими, рівень локалізації яких високий, заявила глава ЦБ РФ Ельвіра Набіулліна.

“Через санкції російські споживачі та виробники втрачають доступ до ринків імпорту та експорту готової продукції, компонентів. І проблеми можуть виникати навіть коли виробництво з високим ступенем локалізації, коли сталося вже досить високе імпортозаміщення. Наприклад, якщо порушилося постачання якихось компонентів, частин, частка яких у кінцевому продукті може бути невеликою”, — сказала вона, виступаючи в Держдумі в четвер.

Як приклад Набіулліна навела швейні виробництва, які зіткнулися з труднощами із придбанням фурнітури. “Основні постачальники були з Європейського союзу. А що це? Наприклад, ґудзики. Їх багато де роблять, але, як підприємства нам кажуть, за їхніми оцінками, пошук нових партнерів, логістики може тривати кілька місяців”, — сказала голова ЦБ.

“Те ж саме, наприклад, з паперовою промисловістю. Деревина у нас вся російська, але відбілюючі хімікати були імпортними. Зараз виробники переключаються на альтернативних постачальників, займаються розробкою власних хімікатів, але теж потрібен час. У харчовій промисловості — сировина вітчизняна, а звична іноземна” упаковці потрібно терміново шукати заміну. І все це триває час”, — констатувала Набіулліна.

Експортерам теж доводиться шукати нову логістику: для російських кораблів закрито багато портів, є обмеження на роботу російських перевізників до ЄС, зазначила вона. “Тут проблема може упиратися і в нерозвиненість інфраструктури в нових напрямках для того, щоб різко збільшити обсяги. Інфраструктуру створювати потрібно, і це нам під силу, але і це теж зажадає часу. Проблеми виявляються у всіх секторах, у великих та малих компаній”, — уклала вона.

14. Російські регіони починають вимагати більше субсидій. Сахалінська обласна дума попросить федеральні органи влади збільшити фінансування закупівель ліків для федеральних пільговиків, повідомили “Інтерфаксу” у прес-службі регіонального парламенту. Раніше цього тижня депутати обговорили забезпечення Сахаліну ліками з представниками обласного МОЗ та керівництвом аптечної мережі “Фармація”.

У МОЗ підрахували, що зараз витрати на одного федерального пільговика, що отримує допомогу від держави, становлять трохи більше 900 рублів на місяць. “Цього фінансування недостатньо, тому що середня витрата на одного пацієнта на місяць становить майже 2,5 тисячі рублів, що в 2,7 рази більше за надане фінансування за рахунок коштів федерального бюджету”, — розповів представник облдуми.

МОЗ регіону не раз пропонувало збільшити фінансування до 3000 рублів на пацієнта, але відповіді досі не отримало. Наразі дефіцит лікарського забезпечення цієї категорії громадян компенсується за рахунок коштів регіонального бюджету, констатував співрозмовник агентства. Він додав, що у зв’язку з цим депутати облдуми підготують своє звернення з пропозицією збільшити фінансування федеральних пільговиків і направлять його до Москви.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram