Рівень облікової ставки суттєво не вплине на пом’якшення монетарних умов
Жорсткість монетарних умов, які сформовані Правлінням НБУ не спряє активізації ділової активності суб’єктів
Щодо фактичного розміру облікової ставки.
Національний банк встановив облікову ставку на рівні 8 % з 24 квітня 2020 року, знизивши її на 2 в.п.
В цілому потрібно привітати дане запізніле рішення щодо пом’якшення монетарних умов, але зважаючи на те, які заходи в даному напрямі здійснюють Уряди інших країн – вважаю його малоефективним в даний час та напівмірою. В даних умовах – це скоріше елемент уникнення критики ніж крок продуманих рішень. Так само як і фактичне «спалювання» за останні місяці більше 2 мільярдів доларів ЗВР для підтримки курсу національної валюти.
При даних умовах як експерт, можу сказати, що рівень облікової ставки має знаходитись в межах 6-7%. Він включає – 2,3% (споживча інфляція) плюс 3 відсоткових пункти – рівень нейтральної ставки для України. Плюс ризики можливих зовнішніх і внутрішніх загроз.
Потрібно пам’ятати, що відповідно до «Основних засад грошово-кредитної політики на 2020 рік та середньострокову перспективу» облікова ставка більше не є ключовим інструментом грошово-кредитної політики. Даний Конституційно визначений документ зобов’язує Правління НБУ використовувати всі форми і засоби ГКП.
Монетарна політика 2019–початку 2020 року навіть не дивлячись на деяке пом’якшення – була логічним продовженням курсу ужорсточення монетарних умов 2018 року.
Навіть зменшення рівня облікової ставки в січні-квітні 2020 року на 5.5 в.п. суттєво не вплине на пом’якшення монетарних умов в першій половині 2020 року. А це було б вкрай необхідно для активізації економічної активності суб’єктів.
Крім того, в 2018-2019 роках Правління НБУ допустилося ряд грубих помилок, які вплинули на жорсткі рішення з монетарної політики, а також не спряли формування достатнього запасу міцності для прискорення економічного зростання.
Фактично хибні прогнози та припущення призвели до формування наджорсткої монетарної політики в 2019 році. Тільки втручання Ради НБУ та мої виступи в пресі змусили Правління НБУ вдатися до пом’якшення монетарних умов наприкінці 2019 року.
Правління констатує, що ключовим припущенням реалізації макроекономічного прогнозу є, як і раніше, продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом. Це важливий фактор підтримки як намірів Уряду так і НБУ, але МВФ не буде за нас приймати рішення щодо розвитку економіки та її фінансового забезпечення. Це свідчить про те, що Правління реально робить наголос на зовнішніх запозиченнях, а не на стимулюванні розвитку економіки.
Діяльність правління НБУ, яке стримувало протягом 2017-2019 рр. зниження облікової ставки, завдало суттєвого удару по подальшому економічному зростанню, сповільненню кредитування економіки, зростанню дисбалансів у зовнішній торгівлі. Промислове виробництво в Україні в березні 2020 року знизилося на 7,7% у порівнянні з березнем минулого року. Фактично ми маємо падіння промиловості весь 2019 та початок 2020 року. За перший квартал поточного року промвиробництво скоротилося на 5,1% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Фактично йде явне сприяння деіндустріалізації економіки.
Україна завдяки жорсткій монетарній політиці фактично втрачала від 0.7 до 1.5% ВВП в період 2017-2019 років. Це ще раз доводить, що теперішня політика НБУ є ситуативною, не підкріпленою реальними науковими обґрунтуваннями, спрямована на збільшення залежності від зовнішнього фінансування та робить Україну вразливою до екстраординарних подій на зразок криз 1998 та 2008 років.
Це також є “перегрівом” монетарної політики, коли значення інфляції нижчі за інфляційний таргет, можуть становити реальну небезпеку для подальшого зростання ВВП та наповнення державного бюджету.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах