Соцмережі
3 Листопада 2021
247

Богдан Данилишин: НБУ, економічний розвиток і макроекономічні показники

(мовою оригіналу)

До питання макроекономічної стабільності.

Досягнення макроекономічної та фінансової стабільності — фундаментальне завдання Уряду та Центрального банку. Разом з тим, фундамент стабільності має створити основу для забезпечення економічного зростання та зайнятості населення.

1. Відповідно до статті 6 Закону України “Про Національний банк України” при виконанні своєї основної функції Національний банк має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі. Національний банк у межах своїх повноважень сприяє фінансовій стабільності та додержанню стійких темпів економічного зростання за умови, що це не перешкоджає досягненню цінової стабільності. Разом з тим і Уряд має створювати умови для насичення ринків товарами та послугами, а Антимонопольний комітет забезпечувати можливості конкурентного середовища та обмеження монополізму і цінової змови.

2. Незважаючи на підвищення облікової ставки НБУ (з 6% на початку березня 2021 р. до 8,5%), інфляція продовжує набирати темпи, прискорившись з 5% у грудні 2020 р. до 11,0% у вересні 2021 р. Це може призвести до можливого подальшого підвищення облікової ставки та зростання вартості кредитних ресурсів в економіці. Враховуючи те, що на нинішньому етапі визначальний вплив на динаміку інфляційних процесів здійснюють немонетарні чинники — подальше підвищення облікової ставки НБУ може бути неефективним у подоланні інфляційного тиску та уповільнити темпи відновлення національної економіки.

3. При цьому, реальний ВВП України у 2 кварталі 2021 року знизився на 0,7% порівняно із попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору). У річному вимірі ВВП України зріс на 5,7% (до відповідного кварталу минулого року), що є меншим від очікувань Національного банку (7,5%). Такі темпи відновлення економічної активності в країні є суттєво нижчими за аналогічні показники як розвинених економік, так і економік країн Центральної та Східної Європи, що розвиваються. Так, у 2 кварталі 2021 року економіка Єврозони зросла на 14,3% (р/р), Болгарії — на 9,9%, Естонії — на 12,9%, Чехії — на 8,2%, Угорщини — на 17,9%, Молдови — на 21,5%, Польщі — на 11,1%, Росії — на 10,5%, Туреччини — на 21,7%.

4. Валові інвестиції в основний та оборотний капітал України у І півріччі 2021 р. склали лише 1,4% ВВП, тоді як в середньому по країнах, що розвиваються, у 2010-2019 рр. цей показник становить 32,2% ВВП (в регіоні Європи — 23% ВВП). Частка кредитів банків серед джерел фінансування капітальних інвестицій залишається на рівні нижче 5%, що є історично найнижчим її значенням. Низькі капітальні інвестиції підприємств України загрожують уповільненням темпів зростання у майбутньому та ще більшим відставанням від інших країн світу за рівнем розвитку.

5. Завдяки накопиченому запасу стійкості у попередні роки банківська система змогла пройти кризу COVID-19 без суттєвих ускладнень. Завдяки правильній грошово-кредитній політиці Ради та Правління НБУ станом на 1 жовтня 2021 року показники адекватності регулятивного та основного капіталу банків становлять 21,6% та 15,2% відповідно, що понад як удвічі перевищує мінімальний нормативний рівень (10% та 7% відповідно). Ліквідність банківської системи становить близько 200 млрд грн, що майже учетверо перевищує норматив обов’язкового резервування коштів банків на коррахунках.

6. Водночас на фоні суттєвого збільшення банківських депозитів кредитування економіки продовжує скорочуватись. Рівень банківського кредитування економіки України за працюючими кредитами з 2019 р. знаходиться нижче 15% ВВП, що понад як утричі нижче, ніж у країнах Східної Європи з власними національними валютами (~50% ВВП).

7. Суттєвий вплив на динаміку кредитування МСБ мали державні програми підтримки кредитування, які були ініційовані Президентом та Урядом України. В рамках державних програм компенсації відсотків для підтримки мікро, малого та середнього бізнесу станом на 25 жовтня 2021 р. було видано майже 67 млрд грн. нових кредитів, що становить понад чверть від загального приросту гривневого кредитування корпоративних суб’єктів починаючи з початку дії фіскальних програм Уряду (з травня 2020 р.); за державними гарантіями на портфельній основі — понад 6 млрд грн. З цього можна зробити висновок, що наявне розширення банківського кредитування усіх видів бізнесу переважним чином обумовлене непрямим субсидуванням з державного бюджету.

8. Разом з тим, зважаючи на високу вартість гривневих кредитних ресурсів, рівень доларизації боргів суб’єктів внутрішньої економіки (насамперед, підприємств та держави) зростає: починаючи з 2015 р. рівень доларизації боргу підприємств (внутрішні та зовнішні кредити, облігації) перевищує 70%, що є рекордним рівнем за всю історію України. Це призводить до збільшення валютних ризиків та зниження керованості грошово-кредитної системи з боку центрального банку.

9. Довгострокові кредити рефінансування НБУ (на строк до 5 років), запроваджені у березні 2020 року, не допомогли розширити кредитування економіки. Переважна частина отриманого ресурсу рефінансування (+80 млрд грн з квітня 2020 р.) була спрямована банками на купівлю державних цінних паперів. Зважаючи на більш високі ставки за ОВДП, вкладання надлишкової ліквідності у державні цінні папери дозволило банкам заробляти на безризикових фінансових інструментах, не збільшуючи кредитування. Це свідчить про необхідність корекції стимулів та пріоритетів роботи національної банківської системи.

10. Водночас можливості Уряду фінансувати дефіцит державного бюджету залишаються обмеженими: дефіцит загального фонду держбюджету за 9 місяців 2021 року становив 37,4 млрд гривень, що майже учетверо менше від запланованого (141,1 млрд. гривень) та обумовлене невиконанням плану із державних запозичень, які за січень-вересень 2021 року становили 77,7% від запланованих на цей період. Неможливість повною мірою фінансувати державні видатки зменшує сукупний попит в економіці, який має стимулювати економічне зростання.

11. Характерно, що вартість державних запозичень для фінансування дефіциту продовжує зростати: середньозважена вартість державних запозичень в гривні (12,00%) у вересні була найвищою з листопада 2019 року. Висока вартість державних запозичень збільшуватиме у майбутньому вартість обслуговування державного боргу.

12. Вищеозначене вимагає дієвої системи контролю та ефективної взаємодії між Національним банком та Урядом, прийняття Скоординованих рішень, які відповідають цілям загальнодержавної економічної політики.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram