Соцмережі
9 Квітня 2020
409

Богдан Данилишин: Національний банк та екстраординарні виклики

Щодо чинників інфляції та участі НБУ в фінансуванні дефіциту державного бюджету

В даний складний час яскраво проявляється позиція кожного. Особливо це видно на фоні зусиль, які прикладають Уряди і банки багатьох країн для спасіння і підтримки своєї економіки і позиції, яку займає теперішнє керівництво НБУ навіть після прийняття відповідних рішень Ради НБУ.

Противники ідеї участі НБУ в операціях з ОВДП на вторинному ринку (чи навіть на первинному ринку) говорять про ризики для інфляції. Три моменти для заперечення
1. Переважна частина Інфляції в Україні має структурну природу, і не пов’язана з «надлишковим попитом» – а отже силове гальмування попиту з високою вірогідністю призведе до скорочення факторів виробництва – робоча сила буде виїжджати за кордон, основний капітал буде руйнуватись, виробництво – занепадатиме. Чому? Ось обґрунтування:

a. Рівень життя, середня зарплата в Україні не відповідають стандартам життя, прийнятним для людей з європейськими цінностями, які проживають на даній географічній території планети. Тому природне бажання людей мати мінімальні стандарти життя, буде формувати попит, впливати на їх схильність до споживання і штовхати ціни вгору безвідносно від таргетів НБУ. Цей попит і ріст цін можна зупинити лише разом з зупинкою економіки, застосовуючи насильницькі монетарні методи зразка 2018-2019 років.

b. Економіка України характеризується численними ціновими диспаритетами між різними секторами та галузями економіки, які природньо виникають в процесі ринкових реформ (диспропорції у ставках заробітної плати різних категорій працівників, рівнях рентабельності різних видів економічної діяльності, ціновими аномаліями викликаними вартістю послуг фінансових посередників та ін). В процесі формування ринків (а Україна відноситься до країн з ринками, що формуються), ці диспаритети будуть зникати, але поки що ефективних функціональних ринків в Україні не існує (фінансових, товарних ринків, ринків праці).

2. Нинішня надлишкова ліквідність та космічні прибутки банків – це гроші по суті викачані з реальної економіки, виведені з неї через податки бюджету і сплату бюджетом непомірно високих відсотків по ОВДП (первинний фіскальний баланс бюджету в Україні – профіцитний з 2015 року, а реальна ex-ante ставка перевищувала 10% річних вже 1,5 роки)! Ні фіскальна, ні монетарна політика протягом останніх 5 років не надавали достатніх стимулів для реальної економіки і це провокувало скорочення доданої вартості у найбільш продуктивних її секторах (промисловості). Тому, повернення частини ВВП до економіки, що роками перерозподілявся на користь фінансового сектора (а НБУ – частина фінансового сектора) може розглядатись як операція використання «умовного стабілізаційного фонду», сформованого економікою і центральним банком, ціною низької інфляції, яка досягла таргету в кінці 2019 року.

3. Екстраординарність епідемічних викликів спричинили активацію зобов’язань держави за усіма їх типами – прямих, очевидних, неочевидних, умовних. Екстраординарні виклики вимагають задіяння екстраординарних резервів для фінансування бюджету. Національний банк як незалежний орган повинен проаналізувати наслідки погіршення фінансового стану суб’єктів економіки та зробити нелегкий вибір між двома загрозами макроекономічної стабільності – колапсом національної фінансової системи, хвилею банкрутств, армією безробітних чи зростаючою інфляцією.

Висновок: «надлишковий» попит, викликаний в т.ч. можливою участі НБУ у фінансуванні дефіциту бюджету, відіграє ледь не останню роль серед чинників інфляції. Основні ж причини:

1) низький рівень життя та (як наслідок) висока схильність населення до споживання
2) структурні диспаритети викликані недосконалістю ринків України (товарних, фінансових, праці)

Обгрунтування участі НБУ в фінансуванні дефіциту державного бюджету

Правління НБУ зауважує: «купівля Національним банком України ОВДП у банків є неможливою, оскільки це може бути елементом фінансування дефіциту державного бюджету, що… матиме негативні наслідки для макроекономічної стабільності».

А дестабілізація бюджетної сфери – не буде нести загрози для макроекономічної стабільності? Критична нестача ліквідності в інших (крім фінансового) секторах економіки – не буде нести загрози для макроекономічної стабільності? Якщо 5 років поспіль відбувається вимивання коштів із реальної економіки через первинно профіцитний бюджет, в результаті чого критично скорочується сукупний попит – це не загроза стабільності?

Державним бюджетом на 2020 рік передбачено залучення близько 230 млрд. грн. на внутрішньому ринку запозичень, фактично за І квартал 2020 р. було залучено лише близько 60 млрд. грн. Тобто, для надійного рефінансування внутрішнього боргу бюджет потребує залучення до кінця року ще 170 млрд. грн. Внесення змін до закону про державний бюджет у травні викликатиме потреби у суттєвому збільшенні річних обсягів залучення ОВДП для фінансування нового обсягу дефіциту бюджету, який з високою вірогідністю перевищуватиме 6% ВВП.

Згідно планів обслуговування внутрішнього боргу в травні-грудні 2020 року Мінфіну необхідно витратити на погашення та обслуговування ОВДП 186 млрд. грн., з яких перед резидентами 163 млрд. грн., а перед нерезидентами – 23 млрд. грн.

Ситуація на внутрішньому фінансовому ринку зараз не дозволяє Мінфіну залучати кошти з прийнятним рівнем дохідності. Вже скасовано три підряд аукціони з розміщення ОВДП. У випадку загострення чи продовження поточної ситуації фінансування планового дефіциту бюджету буде під загрозою.

Враховуючи вищезазначене, оптимальним обсягом участі НБУ в операціях з державними цінними паперами вбачається обсяг у розмірі 160 млрд. грн., що дасть можливість рефінансувати державний борг перед суб’єктами національної економіки (переважно банками та НБУ) і спричинить мінімальний тиск на інфляційні процеси.

Довідкова інформація для Правління Національного банку щодо стану бюджетного фінансування сфери охорони здоров’я України (для розуміння масштабів викликів):
розмір витрат на охорону здоров’я у розрахунку на 1 жителя за ПКС в Україні є НАЙНИЖЧИМ серед країн Східної Європи – в 3 рази нижче ніж в Росії, Білорусі, Болгарії, в 4 рази нижче ніж в Туреччині, Латвії, Румунії, в 6 разів нижче ніж в Угорщині, Польщі, Литві. Лідери Східної Європи по бюджетних витратах на охорону здоров’я – Словенія та Чехія – різниця в питомому фінансуванні з Україною у них – в 9 разів (за даними WIIW та WHO за 2016 рік). (Не дивно, що люди з України виїжджають в інші країни за першої нагоди.)

В Україні за планом на 2020 рік бюджетне фінансування сфери охорони здоров’я складає 133 млрд. грн. Якщо ми бажаємо довести рівень бюджетної підтримки сфери охорони здоров’я хоча б до рівня Росії, Білорусі, Болгарії то це потребуватиме збільшення бюджетних витрат на 266 млрд. грн. (!!!). Тобто майже весь запланований змінами до бюджету 2020 приріст дефіциту!

Висновок: продовження практики дорогих грошей у період боротьби з епідемією коронавірусу згубно позначиться на можливостях утримання економіки від глибокого спаду і призведе до подальшого падіння і так вкрай низького рівня життя в Україні. Крім того, гострий дефіцит ресурсів у бюджетній сфері і неможливість фінансування базових програм профілактики, діагностики і лікування коронавірусу, а також надання елементарної фінансової допомоги малозабезпеченим і безробітним, обертатиметься втратами людських життів, відповідальність за які опосередковано повинен буде нести «незалежний» НБУ.

Пропозиція Кабінету Міністрів України:

У разі відсутності позитивного рішення Правління НБУ щодо проведення операцій з ОВДП на вторинному ринку цінних паперів розпочати підготовку рішення про реструктуризацію внутрішніх зобов’язань держави перед резидентами (крім фізичних осіб), які підлягають до сплати у травні-грудні 2020 року (сума таких зобов’язань на травень-грудень 2020 року з процентами становить 128 млрд. грн перед резидентами та 20 млрд. грн перед нерезидентами).

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

 

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram