Соцмережі
19 Серпня 2020
343

Богдан Данилишин: Інвестиційна привабливість України

Поточна ситуація та можливі шляхи розвитку

Щодо заходів з підвищення інвестиційної привабливості України
(Особистий експертний коментар)

Президентські ініціативи щодо підвищення рівня інвестиційної привабливості України та останні зміни в складі Національної інвестиційної Ради підтверджують важливість питання інвестиційного забезпечення розвитку держави.

I. Поточна ситуація

1) Динаміка прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну свідчить про стійкий тренд до зниження інвестиційної привабливості країни для стратегічних інвесторів. Порівняно з 2010-2013 рр. у 2016-2019 рр. надходження ПІІ в Україну знизилися на третину (з 6.6 до 4.6 млрд. доларів США відповідно). Без урахування реінвестованих доходів надходження ПІІ в Україну в середньому за період 2016-2019 рр. становили лише 2.6 млрд. дол. США або близько 60 доларів США на душу населення на рік. Близько 23% з них – це повернення через прямі інвестиції раніше виведених з країни коштів (round-tripping).

Для порівняння: чисті надходження ПІІ в Польщу становили 15 млрд. доларів США у 2019 році, стимулюючи зростання продуктивності праці (в середньому на 0.2% щороку), зростання заробітних плат та внутрішнього споживання (за оцінками Агентства з інвестицій та торгівлі Польщі внесок ПІІ у зростання заробітних плат становив близько 8.9%), збільшення податкових надходжень до державного бюджету на 2.7% щороку.

2) Україна залишається привабливою лише для спекулятивних інвесторів, які вкладають кошти у найменш ризикові фінансові інструменти – ОВДП. Так, за 2019 рік та січень-лютий 2020 року внаслідок жорсткої монетарної політики та обумовлених нею високих процентних ставок за державними запозиченнями та укріплення курсу гривні обсяг вкладень нерезидентів в ОВДП зріс на 122 млрд. грн. (близько 5 млрд. доларів США за середнім курсом). Про нестійкість таких потоків капіталу свідчить те, що за станом на 14.08 обсяг вкладень нерезидентів в ОВДП скоротився на 30% (або 39 млрд. грн.) порівняно з обсягом вкладень на кінець лютого 2020.

II. Фактори, які перешкоджають надходженню іноземних інвестицій в Україну:

До найбільш вагомих факторів, які обмежують інвестиційну привабливість України можна віднести:
• Недостатню захищеність прав інвесторів (як іноземних, так і внутрішніх)
• Нестачу готових до реалізації державних проектів для залучення стратегічних іноземних інвесторів
• Низький рівень розвитку внутрішнього ринку (недостатній внутрішній попит для реалізації вироблених в Україні товарів і послуг)
• Обмеженість та висока вартість фінансових ресурсів в Україні

III. Необхідні реформи для залучення інвестицій за цілями та інструментами

А. Фінансовий сектор

1) Відновлення впливу банківського сектору на національну економіку. Реформа банківського сектору повинна знову зробити привабливими інвестиції іноземних банківських груп в українську банківську систему. Для забезпечення цього потрібно провести дерегуляцію банківського бізнесу, спростити систему фінмоніторингу, пом’якшити вимоги до формування резервів під валютні кредити банків, а також забезпечити швидку та надійну роботу системи банківського ліцензування та роботи НБУ із власниками банків.

2) Потрібно провести лібералізацію небанківського (кредитного) сектору – насамперед, мова йде про фінансові та лізингові компанії. Фінансовим компаніям потрібно дозволити доступ до ринку позикового капіталу через ринок облігацій та інші інструменти залучення капіталу. Відповідний сектор в Україні є слабо розвиненим, але має високий потенціал розвитку, особливо в сегменті фінансування машинобудівної галузі та будівництва комерційної нерухомості.

Б. Прямі інвестиції

1) Зниження податкового навантаження на бізнес в Україні. Таке зниження має відбуватись за формулою – «податкові пільги в обмін на інвестиції». Тобто компанії потрібно звільняти від оподаткування з урахуванням їх інвестицій в українську економіку.

2) Створення вільних економічних зон (ВЕЗ) у проблемних регіонах. На нашу думку, створення ВЕЗ з мінімальним оподаткуванням на півдні України, на кордоні з Угорщиною, на Сході України можуть суттєво збільшити зайнятість населення та як наслідок – «цінність» українського паспорту в очах населення. ВЕЗ в сучасних умовах можуть вирішити одночасно 2 питання: пожвавлення економічного зростання у депресивних регіонах і укріплення впливу України в прикордонних регіонах, де це є важливим з позиції безпеки і оборони України.

3) Реформування системи ліцензування, дозволів та інших штучних бар’єрів доступу до ринків, тобто всього переліку показників, які враховуються в рейтингу Світового банку Doing Business. Для помітного прогресу Україні потрібно увійти до ТОП-20 рейтингу, в такому разі можна буде розраховувати на приплив іноземних інвестицій.

4) Проведення повної ревізії інвестиційних проектів по профільним міністерствам та створення єдиного банку даних інвестиційних проектів, в яких зацікавлена держава разом з великим бізнесом. Такі проекти можна потім обговорювати зі Світовим банком, ЄБРР, ЄІБ та ін. Відсутність такого банку проектів шкодить Україні та не дозволяє нам використати весь потенціал роботи із західними партнерами.

В. Портфельні інвестиції

1) Реформування українського фондового ринку з метою поновлення активності вітчизняних емітентів із залучення капіталу через ринок акцій. За рік це джерело капіталу може давати 4-5 млрд доларів США інвестицій. Зараз для цього є вкрай сприятлива кон’юнктура – низькі процентні ставки на західних ринках стимулюватимуть інвестиції в ринки, які розвиваються.

2) Реформування ринку корпоративних облігацій для забезпечення доступу промислових компаній до запозичень через корпоративні облігації, які мають переваги перед кредитами банків, оскільки по-перше, позитивно впливатимуть на ліквідність банків, які у разі необхідності зможуть реалізувати корпоративні облігації зі свого портфеля на вторинному ринку, і по-друге, – розширюватимуть коло потенційних інвесторів у вітчизняні підприємства.

IV. Що потрібно робити?

1) Створити міжвідомчу робочу групу із залученням учасників ринку для ревізії законодавчих та нормативно-правових актів на предмет посилення захисту прав інвесторів та кредиторів.

2) Створити реєстр крупних інвестиційних проектів, які можуть бути реалізовані на засадах державно-приватного партнерства, у тому числі проекти з концесії інфраструктурних об’єктів.

3) Збільшити доступність фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних проектів, у тому числі шляхом спрощення банківського регулювання (оцінка кредитних ризиків за інвестиційними проектами).

4) Розширити перелік проектів державного значення для надання державних гарантій з метою залучення ними доступного фінансування (із можливим використанням інструменту гарантій та порук Національного банку).

5) Створити Банк розвитку як фінансову установу 1 або 2 рівня або за комбінованою моделлю для фінансування державних інвестиційних проектів, у тому числі із залученням коштів міжнародних фінансових організацій

6) Забезпечити активну участь Національного банку на ринку державних цінних паперів для збалансування довгострокових процентних ставок за державними запозиченнями та кредитами в економіку.

7) Провести переговори з Європейським Союзом для забезпечення вільного доступу українських товарів і послуг на ринки ЄС.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

 

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram