Соцмережі
4 Квітня 2022
575

Богдан Данилишин: Економіка та санкції рф

Хроніки падіння. Санкції діють.

Підсумки 1-3 квітня (+вихідні).

1. Уряд Нідерландів закликає жителів країни почати економити енергію, зокрема зменшити потужність роботи системи опалення у будинках, повідомляють у суботу європейські ЗМІ. Влада країни зазначила, що жителям також слід, наприклад, почати приймати душ замість ванни, оскільки це теж може допомогти знизити кількість споживаної енергії. Міністр Нідерландів з питань клімату та енергетики Роб Джеттен зазначив, що економія енергії “корисна для вашого гаманця, для клімату”. “Це допоможе нам стати менш залежними від газу із Росії”, — вважає він. Уряд у суботу зі свого боку оголосив, що знизить температуру у своїх офісних будинках взимку і менше використовуватиме кондиціонери влітку. З квітня почав діяти запроваджений указом президента Росії новий порядок оплати постачання російського газу – з обов’язковою конвертацією валюти контрактів у рублі через Газпромбанк. Поки що європейські покупці газу “Газпрому” зберігають практично колишні заявки на відбір газу.

2. З початку квітня до країн Балтії — Латвії, Литви та Естонії – більше не надходить природний газ із Росії, повідомив Латвійському радіо голова правління оператора системи природного газу АТ Conexus Baltic Grid (Conexus) Улдіс Баріс. Він зазначив, що доставляють газ два постачальники — Клайпедський термінал зрідженого природного газу та Інчукальне підземне газосховище. Керівник Conexus підкреслив, що заява Росії про те, що за природний газ, що поставляється нею, можна буде розраховуватися тільки в російських рублях, стала сигналом про необхідність різко скоротити поставки з Росії, оскільки на них більше не можна розраховувати. “Якщо ще й існували сумніви, чи можна розраховувати на російські поставки, то ці події ясно вказують, що з точки зору надійності покладатися на них фактично більше не можна. З точки зору енергетичної безпеки держави однозначно потрібно вирішувати питання про будівництво другого ЗПГ-терміналу — чим швидше, тим краще”, — сказав Барісс. Він зазначив, що в Інчуканському газосховищі нині нетипово багато газу для цього періоду – 7,6 террават-годин. Це майже стільки ж, скільки Латвія та Литва разом споживають у зимові місяці. Тому найближчими місяцями причин для стурбованості немає. Цього року Інчукалнське газосховище розпочало сезон закачування вже 26 лютого, що набагато раніше за звичайні терміни, щоб забезпечити запаси газу. З квітня діє запроваджений указом президента Росії новий порядок оплати постачання російського газу – з обов’язковою конвертацією валюти контрактів у рублі через Газпромбанк. Поки що європейські покупці газу “Газпрому” зберігають практично колишні заявки на відбір газу.

3. Постачання азербайджанського газу до Італії в 2022 році за довгостроковими та спотними контрактами становитимуть 9,5 млрд кубометрів, заявив міністр енергетики Азербайджану Пярвіз Шахбазов. У 2021 році обсяг постачання азербайджанського газу до Італії становив близько 7 млрд кубометрів. “При збереженні поточних темпів, у нинішньому році обсяг поставок азербайджанського газу в Італію за довгостроковими та спотними контрактами досягне 9,5 млрд кубометрів”, — сказав Шахбазов у суботу в Баку на конференції “Азербайджан-Італія: Дорога, що веде до зміцнення багатостороннього стратегічного партнерства “. За його словами, розширення газопроводу TAP (за яким здійснюються постачання азербайджанського газу до Європи) дозволить збільшити постачання газу не лише до Італії, а й до інших країн Європи. “Тому запрошуємо усі зацікавлені сторони взяти участь у цьому (у розширенні газопроводу)”, — наголосив він. Шахбазов додав, що з 31 грудня 2020 року по TAP до Європи поставлено понад 10 млрд. кубометрів азербайджанського газу.

Міністр закликав італійські компанії оцінити можливість співпраці у питаннях експорту в Європу “зеленої енергії”, що отримується з вітроенергії на морі, та “зеленого” водню.

4. Ірландський виробник паперової упаковки Smurfit Kappа Group PLC, найбільший у цьому сегменті в Європі, планує продати свій бізнес у Росії, повідомляє адміністрація Ленінградської області у телеграм — каналі. “Компанія Smurfit Kappа Група повідомила уряд Ленобласті про своє рішення піти з російського ринку. Йдеться не про закриття виробництв, а про продаж активів у Росії, у тому числі підприємств у Всеволожську та Комунарі”, — наводяться в повідомленні слова заступника голови уряду Ленобласті з економіки та інвестицій Дмитра Ялова. За даними обласного уряду, до появи нового власника заводи продовжать роботу, при цьому ірландська компанія продовжить виплачувати заробітну плату співробітникам. Kappа Group PLC оголосила про звільнення з ринку Росії. Як повідомлялося в прес-релізі компанії, Smurfit Kappа вже перестала підтримувати операції у РФ. Smurfit Kappа прогнозувала, що на бізнес у Росії доведеться менше 1% усієї виручки в поточному році.

У Росії Smurfit Kappa представлена чотирма заводами — три в Ленінградській області та один у Москві, на яких працює близько 800 осіб, повідомляється на сайті компанії. Smurfit Kappa також є лідером із продажу пакетів bag-in-box для розливу вина та рідких харчових продуктів на всій території РФ.

5.Росія за рахунок імпорту намагається загасити ажіотаж на ринку цукру. Два підприємства ДК “Продімекс” — “Ольховатський цукровий комбінат” та “Ліскіцукор” (Воронезька область) розпочали переробку імпортного цукру-сирцю, повідомляється в прес-релізі компанії. “Продімекс” закупив цукор-сирець у межах безмитної квоти, що у РФ цього року становить 300 тисяч тонн. Першу партію обсягом 45 тисяч тонн доставили з Бразилії. “Переробка цукру-сирцю та подальший продаж готової продукції має особливе значення в умовах поточного підвищеного попиту на цукор”, – наголошує компанія. У цьому ” Продімекс ” зазначає, що відстежує якість продукції всіх етапах. Цукор, виготовлений з імпортного сирцю, відповідає тому ж ГОСТу, що і буряковий, виготовлений з російських цукрових буряків. “Він ідентичний за своїми характеристиками. Навіть у лабораторних умовах важко визначити, що саме було вихідною сировиною – цукрові буряки або цукор-сирець. У результаті споживач отримує цукор, який відповідає всім стандартам якості”, — йдеться у прес-релізі. Як наголошує компанія, загалом російський ринок цукру збалансований. Рішення про ввезення сирцю “Продімекс” ухвалив для гарантованого забезпечення цього балансу. У разі потреби компанія готова й надалі завозити цукор-сирець.

6. Уряд опрацьовує питання відстрочення на два роки проведення модернізації НПЗ у рамках інвестугод, укладених з Міненерго, у зв’язку із затримкою постачання обладнання та проблемами з фінансуванням, повідомило “Інтерфаксу” джерело в уряді. Раніше у Міненерго заявляли, що розглядається питання продовження “модернізації низки НПЗ для збереження податкових відрахувань”. Заступник директора департаменту нафтогазового комплексу Міненерго РФ Роман Кабаков говорив, що компанії, які уклали минулого року з Міненерго РФ інвестиційні угоди на модернізацію НПЗ, зможуть зберегти зворотний акциз на нафтову сировину у разі затвердження рішення про перенесення термінів реалізації договорів. “Одним із заходів, який ми зараз активно обговорюємо з Мінфіном і проводимо консультації з нафтовими компаніями, є зсув термінів за інвестугодами, які були укладені НПЗ у 2021 році. Це дозволить компаніям — і вертикально інтегрованим, і незалежним — не допустити ризик неодержання цими заводами зворотного акцизу на нафтову сировину та демпфуючого механізму для тих, хто постачає моторне паливо на внутрішній ринок”, — сказав Кабаков. Як повідомлялося, російські компанії уклали з Міненерго як мінімум 15 інвестиційних угод на модернізацію НПЗ. За даними відомства, загальний обсяг інвестицій за даними проектами становить 1,5 трлн рублів. Наприкінці лютого Євросоюз запровадив санкції на постачання товарів та технологій для нафтопереробки до Росії. Віце-прем’єр Олександр Новак казав, що перелік технологій та обладнання, які підпали під нові санкції, поки що до кінця не зрозумілий. При цьому він зазначив, що Росія має можливості замістити технології, зокрема в нафтопереробці, але це вплине на вартість і терміни реалізації програм модернізації НПЗ.

7. Сбербанк збанкрутував дочірній банк Sberbank CIB (UK) Ltd у Лондоні. Про це повідомив британський регулятор у п’ятницю 1 квітня. Фактично банк було визнано неплатоспроможним. Sberbank CIB (UK) Ltd обіцяє виконати всі зобов’язання перед клієнтами. Незважаючи на обіцянку, британська влада ввела тимчасову адміністрацію в цей банк для захисту кредиторів. Проте, в московському офісі банку перекручують те, що відбувається: “Сбербанк припиняє роботу лондонського офісу — Sberbank CIB (UK) Limited. Ми знаходимося в контакті з місцевим регулятором FCA (Financial Conduct Authority (Управління з фінансового регулювання та нагляду Великобританії), і відповідно до вимог законодавства завершимо нашу діяльність, виконавши всі зобов’язання перед клієнтами”, — заявив Сбербанк . Ключові співробітники Sberbank CIB (UK) продовжать виконувати свої функції до закриття підрозділу.

США в лютому 2022 року ввели щодо Сбербанку санкції за кореспондентськими та платіжними рахунками (corresponnt and payable-through account sanctions), вони не є блокуючими. Аналогічні обмеження щодо Сбербанку пізніше запровадила Великобританія.

Після введення американських санкцій європейський підрозділ Сбербанку став відчувати проблеми з ліквідністю. В результаті європейські регулюючі органи вирішили збанкрутувати європейський підрозділ Sberbank Europe AG (Австрія), а деякі банки, що входили до нього, в різних країнах ЄС передати місцевим найбільшим кредитним організаціям.

На початку березня Швейцарська Служба з нагляду за фінансовими ринками (Financial market supervisory authority, FINMA) повідомила про вживання захисних заходів щодо Sberbank (Switzerland) AG. Раніше ЗМІ повідомляли про скорочення майже всього персоналу у дочірньому підрозділі банку VTB у Лондоні.

8. Країни, що входять до Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), у п’ятницю ухвалили спільне рішення про вивільнення нафти зі своїх стратегічних запасів слідом за аналогічним кроком Сполучених Штатів, пише The Wall Street Journal з посиланням на джерело. Конкретні обсяги запасів, які держави-члени планують поставити на ринок із резервів, буде озвучено на початку наступного тижня, сказав він.

Напередодні президент США Джо Байден заявив про намір спрямовувати на ринок у середньому по 1 млн. барелів нафти на добу зі стратегічного резерву (SPR) протягом наступних шести місяців, тобто всього 180 млн. барелів.

9. Нафтові котирування, як і раніше, слабко змінюються ввечері в п’ятницю, однак завершують тиждень різким зниженням за два роки на очікуваннях збільшення пропозиції в США за рахунок вивільнення палива зі стратегічних резервів. Червневі ф’ючерси на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures до 17:59 подорожчали на $0,31 (0,3%) — до $105,01 за барель. Вартість ф’ючерсу на WTI на травень на Нью-Йоркській товарній біржі (NYMEX) знизилася до цього часу на $0,24 (0,24%) — до $100,04 за барель. З початку тижня Brent подешевшала більш як на 10%, WTI впала на 12%. Це найгірша динаміка для обох контрактів із квітня 2020 року, за даними FactSet. Тижневе падіння спровокували заяви президента США Джо Байдена про намір спрямовувати на ринок у середньому по 1 млн барелів нафти на добу із стратегічного резерву (SPR) протягом наступних шести місяців. Тим часом, міністри ОПЕК+ напередодні проголосували за збільшення з травня квоти на видобуток нафти на 432 тис. б/д, йдеться в прес-релізі ОПЕК. Таким чином, у рішення імплементовано підвищення з травня 2022 року референтою бази на 1,63 млн б/д, від якої відраховується зниження рівня видобутку. Очікується, що на цьому фоні російська нафта марки URALS може знизитися до 80 доларів за барель.

10. Німеччина призупинила співпрацю з Росією та Білорусією у податковій сфері, повідомив Der Spiegel з посиланням на лист міністра фінансів ФРН Крістіана Лінднера голові Мінфіну України Сергію Марченку. Видання уточнює, що листа було надіслано 29 березня. Зокрема, зупиняється обмін інформацією між податковими органами, Німеччина більше не відшкодовує російським громадянам та компаніям утримання у разі подвійного оподаткування. Міністр запевнив свого українського колегу, що федеральний уряд підтримає зусилля Організації економічного співробітництва та розвитку, за винятком Росії з усіх її органів, додає Der Spiegel.

11. Емітенти продовжують приховувати результати роботи. НЛМК вирішив не публікувати фінансову звітність за I квартал “у зв’язку з відсутністю суттєвої частини інвестиційної спільноти можливості здійснювати угоди з цінними паперами компанії”. “Компанія планує розкрити фінансові результати за 6 місяців 2022 року відповідно до опублікованого календаря”, — йдеться у повідомленні НЛМК.

Крім того, менеджмент НЛМК рекомендує раді директорів компанії не виплачувати дивіденди за IV квартал 2021 року та I квартал 2022 року. Рада розгляне це питання у червні, коли готуватиме рекомендації річним зборам акціонерів, повідомила компанія.

На початку лютого рада директорів “Новолипецького металургійного комбінату” рекомендувала виплатити дивіденди за IV квартал 2021 року у розмірі 12,18 рубля на акцію (113% вільного грошового потоку). Загальний розмір рекомендованих дивідендів за жовтень-грудень становить $0,9 млрд. (72,998 млрд. руб.). Відповідно до дивідендної політики НЛМК, компанія планує виплачувати акціонерам 100% вільного грошового потоку (FCF) при співвідношенні чистий борг/EBITDA менше або на рівні 1. При леверіджі більше 1 на виплати акціонерам спрямовуватиметься 50% FCF. Для розрахунку вільного грошового потоку з метою виплати дивідендів група використовує нормалізований показник інвестицій у сумі $700 млн на рік, навіть якщо фактичні інвестиції будуть вищими за цей рівень. На кінець IV кварталу співвідношення чистий борг/EBITDA компанії знаходилося на позначці 0,4. Група НЛМК — вертикально інтегрована металургійна компанія з виробничими активами в Росії, Європі та США. Володимир Лісін, за даними сайту компанії, через Fletcher володіє 79,25% НЛМК.

12. Попит на борошно та харчові олії в Німеччині різко виріс після початку війни Росії в Україні, свідчать дані Федерального статистичного управління Німеччини (Destatis). Побоюючись, що конфлікт призведе до скорочення постачання пшениці та соняшникової олії з України та Росії, покупці стали активно запасатися борошном та олією, спустошивши полиці з цими товарами у супермаркетах, пише газета Financial Times. Як зазначає Destatis, багато рітейлерів були змушені обмежити продажі борошна та олії через високий попит. Оцінки відомства показують, що попит різко зріс уже на тижні з 21 до 27 лютого. При цьому, продажі олії за тиждень з 7 по 13 березня були на 123% вищими, ніж півроку тому, а продажі борошна — на 206% вищими за рівень вересня 2021 року. На тижні з 14 по 20 березня зростання продаж дещо сповільнилося, але вони, як і раніше, залишаються високими, враховуючи, що сигналів можливих перебоїв у поставках не спостерігається, зазначають у Destatis. Україна та Росія є великими світовими постачальниками пшениці, олії та інших сільськогосподарських культур. На Україну припадає половина світового експорту соняшникової олії, на частку Росії — 21%.

13. План РЗ під питанням. Російські виробники добрив за металургами виступили проти індексації тарифів РЖД на експортні перевезення цього року. Раніше проти цього виступили металурги. У листі першому віце-прем’єру Андрію Білоусову Російська асоціація виробників добрив (РАПУ) попросила ввести мораторій до кінця 2022 року на будь-які зміни тарифної політики залізничних перевезень до російських портів, розповіло “Інтерфаксу” джерело, знайоме з підготовкою обігу. ВАТ “РЖД” пропонує щоквартально індексувати тарифи на перевезення експортних вантажів з урахуванням інфляції, що росте, а також збільшити експортну надбавку, відобразивши в ній зміни курсової різниці. Додаткові доходи монополії від цих заходів оцінювалися на середину березня 230 млрд рублів, оприлюднював “Комерсант”.

РАПУ, звертаючись до Білоусова, зазначає, що компанії галузі вже зазнають додаткових витрат, пов’язаних із необхідністю переорієнтувати експортні потоки. При цьому ціни на постачання добрив російським споживачам заморожено з минулого року і фактично внутрішній ринок субсидується за рахунок експорту. Збільшення тарифного навантаження негативно позначиться на роботі підприємств із виробництва добрив та створить негативний мультиплікативний ефект у різних галузях економіки, попереджає асоціація.

Раніше цього тижня аналогічний лист Бєлоусову надіслала асоціація “Руська сталь”, яка об’єднує найбільших виробників чорної металургії.

Сталевиробники зазначали, що підвищення тарифів на експорт за окремими напрямками “стане фактично заборонним для підприємств чорної металургії”. Росія експортує дві третини добрив. На експорт залізницею у 2021 році було відправлено 38,7 млн тонн добрив (66% від обсягу виробництва). У структурі експортного вантажопотоку РЗ частка добрив становить близько 6-7%.

14. Грошима майбутніх поколінь у РФ пропонують рятувати неспроможні банки.

Комітет Держдуми з власності схвалив законопроект, який дає змогу Мінфіну на підставі окремих рішень уряду купувати за рахунок коштів Фонду національного добробуту (ФНБ) привілейовані акції кредитних організацій. Поправки до другого читання законопроекту (№19912-8) розміщено в електронній базі даних парламенту.

Як випливає із законопроекту, для проведення операції з придбання акцій не потрібно буде отримувати попередню (наступну) згоду ЦП та ФАС. Крім того, на ці угоди не поширюватиметься необхідність дотримання порядку розкриття інформації у формі повідомлень про істотні факти, необхідність залучення уповноваженого федерального органу виконавчої для визначення ціни розміщення акцій кредитної організації. Уряд вже використав кошти ФНБ для докапіталізації банків у кризу 2008-2009 років, видавши їм суборди через ВЕБ на 404 млрд рублів. У 2014 році після запровадження західними країнами секторальних санкцій держбанки конвертували ці суборди в “префи . Так, ВТБ отримав у капітал першого рівня 214 млрд рублів, Газпромбанк — 39,95 млрд рублів, РСГБ — 25 млрд рублів.

15. Комітет Держдуми з природних ресурсів та власності схвалив до другого читання законопроект, що передбачає делістинг депозитарних розписок на цінні папери підприємств РФ з іноземних майданчиків з подальшою конвертацією в російські цінні папери. Поправки до другого читання законопроекту (N19912-8) розміщено в електронній базі даних парламенту. “Не допускаються розміщення та (або) організація звернення за межами Російської Федерації акцій російських емітентів через розміщення відповідно до іноземного права цінних паперів іноземних емітентів, що засвідчують права щодо акцій російських емітентів”, — йдеться в документі.

Згідно зі схваленими поправками, звернення депозитарних розписок на іноземних майданчиках припиниться через 10 днів з моменту опублікування закону. Після цього компаніям відводиться п’ять робочих днів на те, щоб зробити “необхідні та достатні” дії для розірвання договорів про розміщення депозитарних розписок. На надання в Банк Росії підтверджуючих документів компаніям, згідно із законопроектом, дається також п’ять робочих днів. Власники депозитарних розписок, встановлені на дату набуття чинності законом, автоматично отримають натомість акції відповідних російських емітентів. У цьому уряд РФ вправі дозволити подальше звернення поза Росії депозитарних розписок, випущених раніше. Порядок прийняття таких рішень визначить уряд, вони будуть можливі, у тому числі на підставі клопотання самих компаній.

Всі угоди та рішення для виконання цих вимог зможе приймати директор компанії, на них не потрібна згода ради директорів або загальних зборів акціонерів, незалежно від закріплених у статуті правил, передбачається законопроектом. Відповідно до нього, такі рішення та угоди не можна буде оскаржити з посиланням на перевищення повноважень вчинивши її особою або з посиланням на шкоду інтересам компанії.

Цього тижня стало відомо про те, що Мінекономрозвитку підготувало поправки до законодавства, що передбачають делістинг депозитарних розписок на цінні папери російських компаній із іноземних майданчиків із подальшою конвертацією в російські цінні папери. Передбачається, що російські емітенти протягом п’яти робочих днів з набрання чинності законом будуть зобов’язані вжити “необхідних і достатніх” дій для розірвання договорів про розміщення депозитарних розписок.

Ініціатива з’явилася невдовзі після обвалу вартості депозитарних розписок найбільших російських емітентів на Лондонській фондовій біржі (LSE) на тлі новин про санкції проти Росії, після якого 3 березня LSE зупинила торги паперами 27 російських компаній.

16. “Сєвєрсталь” не хоче бути банкрутом. “Сєвєрсталь” подала заявки на отримання ліцензій в Управління щодо здійснення фінансових санкцій Великобританії (OFSI) та компетентні органи із санкцій у Люксембурзі та Ірландії, повідомила компанія. У заявках міститься прохання до OFSI та інших відповідних компетентних органів Європейського Союзу надати спеціальні ліцензії, що дозволяють, в тій мірі, в якій такий дозвіл потрібний відповідно до застосовних санкцій, фінансових установ та інших сторін, що беруть участь у програмі облігацій, відновити нормальну обробіток. які підлягають або підлягатимуть оплаті в рамках програми облігацій.

Це включає як переведення відсотків, належних емітенту, на банківський рахунок останнього у платіжного агента (Citibank, NA, лондонська філія), так і звичайну подальшу виплату цих коштів від імені емітента власникам облігацій, пояснює компанія. “Сєвєрсталь” зазначає, що з огляду на терміновість питання компанія попросила регуляторів розглянути заяви в прискореному порядку. Минулого тижня “Сєвєрсталь”, основний власник якої Олексій Мордашов з кінця лютого перебуває під санкціями ЄС, повідомила, що не змогла провести платіж за єврооблігаціями-2024 – він був заморожений.

Компанія в рамках пробного платежу спробувала перевести інвесторам суму в розмірі 1% купона (загальний обсяг передбачуваного платежу — $12,6 млн), якби він був схвалений, інвестори змогли б отримати частину суми, що залишилася, пояснювала “Северсталь”. Проте, Citibank проведення цієї виплати заблокував. Раніше цього тижня компанія повідомила, що звернулася до OFAC (Office of Foreign Assets Control, підрозділ Мінфіну США, що відповідає за правозастосування в галузі санкцій) за ліцензіями, які б їй обслуговувати свої боргові зобов’язання.

17. Казахстан не буде інструментом для обходу санкцій США та Євросоюзу щодо Росії, заявив в інтерв’ю Euractiv перший заступник керівника адміністрації президента Казахстану Тимур Сулейменов. Чиновник сказав, що прибув до ЄС, щоб “продемонструвати нашим європейським партнерам, що Казахстан не буде інструментом для обходу санкцій проти Росії із боку США та ЄС”. “Ми дотримуватимемося санкцій. Незважаючи на те, що ми є частиною економічного союзу з Росією, Білоруссю та іншими країнами, ми також є частиною міжнародної спільноти. Тому найменше ми хочемо, щоб до Казахстану застосовувалися вторинні санкції США та ЄС”, — наголосив Сулейменів.

При цьому, за його словами, Казахстан “продовжуватиме інвестувати в Росію і залучати інвестиції для Росії: інакше наша економіка не працює”.

“Але ми зробимо все можливе, щоб контролювати санкційні товари. Ми зробимо все можливе, щоб контролювати будь-які інвестиції в Казахстан особами або організаціями, які перебувають під санкціями, і це те, що ми хотіли відкрити донести до європейців. Показати, що у нас є система і ця система, на жаль, залишиться тут надовго”, — сказав він.

18. План націоналізації німецьких дочірніх компаній “Газпрому” і “Роснефти”, який опрацьовується Мінфіном ФРН, порушив би всі міжнародні правила, заявив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков. “Такий план дуже серйозно порушував би міжнародне право і всі мислимі та немислимі правила і закони. Тому уважним чином відстежуватимемо. Вважаємо, безумовно, навіть саме опрацювання питання неприйнятним”, — сказав Пєсков. Кремль не пов’язує тему газових контрактів із опрацюванням у Німеччині націоналізації німецьких доньок “Газпрому” та “Роснефти”. “Це різні історії”, — сказав Пєсков журналістам у п’ятницю, відповідаючи на запитання, чи може виникнути ув’язка теми контрактів на газ із питанням можливої націоналізації німецьких дочірніх компаній “Газпрому” та “Роснефти”, яке проробляють у Німеччині. При цьому він наголосив, що “ми зараз бачимо таку масовану лінію на відібрання абсолютно законної власності”. “Бандитське відібрання власності, яке відбувається — відібрання коштів на банківських рахунках, приватної власності. Ми також бачимо бандитські дії щодо наших резервів, про що говорив президент Путін, це теж незаконно. Якщо зараз до цього додаватиметься опрацювання націоналізації, то, звичайно, це не обіцяє нічого хорошого”, — зазначив він. При цьому громадянин Пєсков ніяк не прокоментував звірства російських військових у передмісті Києва.

19. Через антиросійські санкції Євросоюзу та Мінфіну США в латвійських банках зараз заморожено приблизно 55 млн євро, повідомили агентству BNS у Комісії ринку фінансів і капіталу (КРФК). “Значне збільшення загальної суми минулого тижня викликали заморожені цінні папери”, — уточнили в КРФК. За інформацією КРФК, виявлено три фізособи, які безпосередньо потрапили під санкції, та 32 юридичні особи, які не включені до санкційних списків, однак у них виявлено права власності або контроль осіб, які потрапили під санкції, тому їх кошти заморожені. “Сума заморожених коштів, ймовірно, збільшиться в майбутньому з огляду на те, що розслідування триває, на його період зупиняються операції за рахунками деяких клієнтів підвищеного рівня ризику, а також вводяться нові санкції”, — йдеться у повідомленні.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram