Соцмережі
12 Жовтня 2021
318

Богдан Данилишин: Економічні досягнення за вересень

Економічна ситуація.

Індекс споживчих цін в Україні у вересні зріс на 1,2% порівняно із серпнем 2021 року. У річному вимірі споживча інфляція прискорилася до 11,0% (з 10,2% у серпні). Як і у попередні місяці, зростання споживчих цін зберігає залежність від факторів пропозиції, таких як зміна тарифів на житлово-комунальні послуги, коливання світових цін на енергоносії та сировинні товари українського експорту, підвищення акцизів. Ціни на товари більш високого рівня переробки також зростали, зважаючи на підвищення витрат виробників через збільшення цін на сировину для їх виробництва.

Водночас зберігається значна нерівномірність у динаміці цін на окремі категорії споживчих товарів і послуг. За плинний рік суттєво зросли ціни на житлово-комунальні послуги (газопостачання — на 68%, електропостачання — на 37%), цукор — на 88%, соняшникову олію — на 72%, яйця — на 61%, тютюнові вироби — на 19%. Водночас вартість одягу та взуття за рік зменшилася на 4%, ціни на аудіо- та відеотехніку зросли на 1%, на безалкогольні напої — на 3%. Широкий діапазон зміни цін на окремі компоненти споживчого кошику свідчить про різний характер впливу шоків пропозиції та сезонності, що впливають на корекцію цін окремих виробників товарів і послуг.

Індекс цін виробників промислової продукції у вересні зріс на 0,7%, уповільнившись у річному вимірі до 45,1% (у серпні – 46,5%). Уповільнення промислової інфляції відбувається на тлі зниження темпів зростання світових цін на сировину, що є основою українського експорту, та зростання якої раніше призвело до стрімкого прискорення цін виробників. Зокрема, відпускні ціни на промислову продукцію, призначену для споживання за межами України у вересні знизилися на 7,4% (у тому числі у галузі видобування металевих руд — на третину), а їх річні темпи зростання уповільнилися до 44% (з 62,5% у серпні). Подальша стабілізація цін на світових товарних ринках сприятиме нормалізації цін на внутрішньому ринку промислових товарів.

Безпосередньо фактори попиту продовжують мати помірний вплив як на динаміку цін, так і економічну активність в Україні.

Обсяг виробленої будівельної продукції за січень-серпень 2021 року зріс на 1,8% до відповідного періоду минулого року (у серпні — на 10,0% до серпня 2020 року). З урахуванням низької бази порівняння (за 8 місяців 2020 року будівництво у річному вимірі скоротилося на 0,6%) такі темпи зростання будівництва є досить помірними та обумовлені переважно збільшенням попиту на житло — зростання за відповідною категорією будівництва становило 21,7% у річному вимірі. Натомість обсяги будівництва нежитлових та інженерних споруд за 8 місяців 2021 року — навпаки — скоротилися на 1,6% та 2,4% відповідно. Необхідний імпульс зростанню будівництва в Україні забезпечує реалізація державних програм з будівництва інфраструктурних проектів, яка має бути продовжена у 2022 році та підтримана необхідним фінансовим ресурсом.

Очікування промислових підприємств щодо зміни обсягу виробництва продукції у в наступні три місяці, за опитуванням Держстату, залишаються обмежено оптимістичними – відповідний баланс відповідей навіть дещо покращився порівняно з опитуванням, проведеним попереднього місяця. Водночас у розрізі галузей позитивні зміни свідчать передусім про фактори, що не пов’язані безпосередньо зі зростанням економіки. Наприклад, очікуване збільшення виробництва у фармацевтичній галузі може бути результатом посилення ризиків сезонних захворювань в осінньо-зимовий період, очікуване зростання виробництва електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – зі збільшенням сезонного споживання відповідних послуг. Натомість, погіршення очікувань у добувній промисловості, металургійному виробництві та у виробництві коксу та продуктів нафтопереробки, зважаючи на уповільнення зростання цін на метали та зниження цін на залізну руду у світі, може мати системні наслідки як для економіки в цілому, так і для валютного ринку зокрема. Мінімізації ризиків погіршення ситуації у цих галузях та зменшенню їх залежності від кон’юнктури зовнішніх ринків може сприяти системна державна політика, спрямована на стимулювання попиту та розширення внутрішнього ринку для продукції відповідних галузей.

Бюджетна сфера.

За повідомленням Міністерства фінансів, за січень-вересень 2021 року без урахування міжбюджетних трансфертів до загального фонду місцевих бюджетів надійшло 247,9 млрд грн, що на 20,1% або 41,4 млрд грн більше, ніж за відповідний період минулого року. Найбільший приріст доходів місцевих бюджетів був забезпечений збільшенням надходжень з податку на доходи фізичних осіб (+19,5% або +24,6 млрд грн) та єдиного податку (+21,1% або +5,6 млрд грн). Також збільшилися надходження з плати за землю та податку на нерухоме майно, які зросли на 14,9% та 38,3% до аналогічного періоду минулого року відповідно. Разом із залишком коштів на рахунках місцевих бюджетів в держбанках, який наразі становить понад 14 млрд грн, збільшення податкових надходжень дозволяє місцевим бюджетам акумулювати достатній ресурс для реалізації інвестиційних проектів регіонального рівня та підтримки домогосподарств, у тому числі шляхом забезпечення незмінності тарифів на теплопостачання та гарячу воду в поточному опалювальному сезоні.

Під час першого аукціону з розміщення ОВДП у жовтні Міністерством фінансів було залучено у гривні 2,5 млрд грн із середньозваженою ставкою 11,88%, що на 338 б. п. перевищує рівень облікової ставки НБУ. Основний обсяг коштів до державного бюджету було залучено через ОВДП на строк 1-2 роки за ставками, близькими до вартості попередніх розміщень. Водночас на короткому кінці кривої дохідності (за ОВДП на строк 6 місяців) обсяг заявок суттєво перевищував обсяг проданих облігацій, зважаючи на високий рівень очікуваної інвесторами доходності, який не задовольняв Міністерство фінансів.

За тиждень, що минув, обсяг ОВДП в обігу зріс на 1,2 млрд грн, головним чином за рахунок збільшення вкладень у державні цінні папери банків (+1,8 млрд грн), юридичних та фізичних осіб (на 446 та 174 млн грн відповідно). Натомість вкладення нерезидентів — скоротилися на 1,2 млрд грн. Частка ОВДП в чистих активах українських банків на 01.09.2021 становила близько 26%, а співвідношення вкладень банків у державні цінні папери до їх зобов’язань перед клієнтами (юридичними та фізичними особами) — близько 35% (від 14% у банках з іноземним капіталом до майже 50% у державних банках).

Незважаючи на достатній обсяг коштів Уряду в гривні (понад 45 млрд грн), його валютна ліквідність залишається обмеженою, що створює ризики на тлі необхідності здійснення виплат за внутрішньою та зовнішньою заборгованістю, основна частина яких припадає на 20 жовтня (близько $685 млн, з яких $673 млн — за валютними ОВДП). Необхідність виконання планових боргових виплат за державними цінними паперами потребуватиме фокусування Міністерства фінансів на рефінансуванні внутрішньої заборгованості 19 жовтня під час розміщення 2-річних ОВДП в доларах США.

Валютний ринок.

Обмінний курс гривні до долару США на міжбанківському ринку упродовж минулого тижня продовжував зміцнюватися (на 0,9% за тиждень). Цьому сприяло суттєве переважання пропозиції іноземної валюти клієнтами банків на умовах СПОТ над попитом на неї (в середньому на $65 млн на день). Це уможливило як купівлю банками іноземної валюти в позицію, так і проведення Національним банком інтервенцій з купівлі іноземної валюти для згладжування коливань обмінного курсу гривні на загальну суму $228 млн. З початку року сальдо валютних інтервенцій Національного банку перевищило $1,7 млрд, збільшивши на відповідну суму міжнародні резерви НБУ.

Як і у вересні, з початку жовтня продовжує зберігатися збалансованість попиту на іноземну валюту за операціями фізичних осіб. Так, з початку місяця чистий продаж населенням готівкової іноземної валюти становив $5 млн, що практично компенсувало її чисту купівлю фізичними особами у безготівковій формі в обсязі $7 млн. З початку року чистий продаж населенням іноземної валюти ( у готівковій та безготівковій формі) продовжує залишатися на рівні близько $1,8 млрд.

Фінансовий сектор.

За оперативними даними Національного банку чистий внутрішній кредит банків у вересні зменшився на 0,1% (до 1 712 млрд грн) в результаті скорочення вкладень банків у державні цінні папери (-2,9% або 16,5 млрд грн за місяць). Водночас збільшилося кредитування банками центральних органів державного управління — на 36,5% за місяць (+3,2 млрд грн). Чисті вимоги банків за кредитами іншим резидентам (корпораціям та домогосподарствам) за місяць зросли лише на 0,1%, що стало результатом нарощення банками гривневого кредитного портфелю (+2,1% або +14,6 млрд грн) та скорочення заборгованості за кредитами клієнтів в іноземній валюті перед банками (на 4,3% або на 13,32 млрд грн в еквіваленті). Рівень доларизації депозитів та кредитів банків у вересні знизився в середньому на 1 в .п. (до 34% та 29% відповідно).

Процентні ставки банків за новими гривневими кредитами корпоративному сектору у вересні знизилися на 0,4 в. п. (з 9,5% до 9,1%), домашнім господарствам — залишилися без змін (на рівні 33,7% річних). Водночас процентні ставки за новими гривневими депозитами — зросли як у сегменті корпоративних, так і індивідуальних клієнтів — на 0,2 в. п. та 0,1 в. п. відповідно (до 4,8% та 7,0% річних), що є результатом збільшення вартості грошей в економіці через підвищення облікової ставки НБУ та посилення ринкової конкуренції між банками за фінансовий ресурс в умовах згортання Національним банком антикризових інструментів рефінансування банків.
Обсяг кредитів за державною програмою “Доступні кредити 5-7-9%” збільшився за тиждень на 857 млн грн до 65,6 млрд грн. Частка кредитів на поповнення обігових коштів (антикризовий компонент) у нових виданих кредитах становила 58,5% (501 млн грн), на рефінансування попередньо отриманих кредитів — 32,1% (275 млн грн). Найбільший обсяг кредитних ресурсів за програмою було спрямовано до галузей сільського господарства (44%), торгівлі та виробництва (26%) та промислової переробки (17%).

За державною програмою “Доступна іпотека 7%” обсяг виданих кредитів сягнув 800 млн грн. Втім, це становить менше 5% від загального обсягу гривневих іпотечних кредитів, виданих банками України, які, в свою чергу, становлять лише 8% від загального обсягу гривневих кредитів домогосподарств. Низький рівень проникнення іпотечного кредитування свідчить про наявність широкого простору для розширення програми в межах коштів, передбачених у проекті Державного бюджету України на 2022 рік, що є можливим шляхом перегляду її основних параметрів.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram