Якщо забезпечити стабільні темпи економічного зростання, рівень тіньової економіки буде знижуватися
«У 2018 році в Україні зафіксовано найнижчий рівень тіньової економіки за останні 11 років – 30% від ВВП. Це на 10% нижче ніж у 2015 році» – заявив нещодавно віце-прем’єр-міністр С.Кубів. Можна дискутувати щодо доцільності порівняння саме з 2015 роком – адже в 2014-2015 роках економіку України «накрила» потужна криза, яка супроводжувалася «зануренням в тінь» діяльності багатьох суб’єктів господарювання. Тому рівень тіньової економіки в 2015 році був аномально високим, отже, навряд чи він є повністю коректною базою для порівняння. У цій колонці – про те, як зараз нам боротися з тіньовою економікою і до чого готуватися в майбутньому.
Що є причинами досить високого рівня тіньової економіки в нашій країні? Корупція, надмірне державне регулювання у сфері дозвільної діяльності, досить високі податки, від яких бізнес прагне «піти в тінь», досить велике податкове і інше навантаження на оплату праці, що підштовхує бізнес виплачувати зарплати в конвертах.
У минулому році було опубліковано дослідження про тіньову економіку, проведене Л.Медіной і Ф.Шнайдером під егідою МВФ – «Shadow Economies around the World: what did we learn over last 20 years?». Вивчення тіньової економіки було проведено на основі використання статистичних даних 158 країн за 1991-2015 роки (до речі, рівень тіньової економіки України в 2015 році був оцінений в 45%, що вище оцінки МЕРТ України за той рік на 5 процентних пунктів). Ця праця дає можливість зробити кілька корисних висновків про те, як нам в даний момент протистояти тіньовій економіці.
Зниження частки тіньового сектора у ВВП – важкий процес, який може не тільки гальмуватися, а й повертатися назад. Так, в Південній Кореї за 1991-2015 роки частка тіньової економіки істотно знизилася – з 29% до 20%, але відбувалося це нерівномірно, були періоди і її зростання. На прикладі Південної Кореї видно, що підвищення і зниження частки тіньового сектора були пов’язані з фазами економічного циклу – на підйомі економіки, через збільшення офіційного попиту на робочу силу, відбувалося скорочення тіньової зайнятості. Зворотна залежність спостерігалася в періоди економічного спаду. Розміри тіньової господарської активності в Південній Кореї росли в період азіатської фінансової кризи кінця 1990-х років і в 2008-2009 роках під впливом світової фінансово-економічної кризи.
Який висновок з цього можна зробити? А висновок дуже простий – якщо ми зможемо забезпечити стабільні темпи економічного зростання, то рівень тіньової економіки в Україні буде поступово знижуватися. Власне кажучи, на це вказує і зіставлення даних про динаміку ВВП України і рівні тіньової економіки за останні 4 роки. Але, як показує практика вже майже 28 років незалежності України, економічна динаміка у нас – функція від ситуації на світових ринках сировини і напівфабрикатів. Тому рецепт для забезпечення стабільних темпів зростання – щонайшвидше збільшення виробництва в Україні продукції з високою доданою вартістю, високотехнологічних та інноваційних товарів.
Між тіньовою економікою і обсягом готівкового грошового обігу є пряма залежність – готівку в тіньовому обігу, поза банківською системою, підживлює функціонування тіньової економіки. Тому заходи, які робив Нацбанк щодо зниження дозволеної норми розрахунків готівкою, зробили свій внесок в зменшення рівня тіньової економіки в нашій країні. Ініціатива НБУ щодо зниження граничної суми розрахунків готівкою суб’єктів господарювання з громадянами сприятиме зменшенню рівня тіньової економіки. До речі, щоб уникнути пересудів хочу звернути увагу на те, що НБУ пропонує обмежити до 15 тис. грн готівкові розрахунки довірених осіб суб’єктів господарювання, які отримали гроші під звіт, і зобов’язати суб’єкти господарювання при знятті готівки з рахунків надавати за запитом банку підтверджуючі документи про готівкові розрахунки. Тобто, гранична сума готівкових розрахунків фізичних осіб з суб’єктами господарювання в розмірі до 50 тис. грн поки залишиться без змін.
Давайте відповімо на питання – чи часто ми вимагаємо чек в торговій точці при покупці того чи іншого товару? Будемо чесні – аж ніяк не завжди. Але і держава нас до цього не стимулює. Але ж є прості і дієві способи. У Литві для боротьби з тіньовим оборотом в торгівлі вирішили з цього року проводити «чекову лотерею». Маються на увазі чеки касових апаратів, які видаються при покупці товарів і послуг. Сума покупка повинна бути не менше 5 євро. Кожен житель країни може зареєструвати скільки завгодно чеків, їх реєстрація проводиться через інтернет. У щомісячному розіграші – один приз в 10 тис. євро, три призи в 5 тис. євро і 50 призів по 100 євро. Проводитиметься і річний розіграш: один приз в 20 тис. євро, чотири призи по 10 тис. євро і п’ять призів по 2 тис. євро. Через чекову лотерею держава планує знизити питому вагу тіньової економіки – покупці стануть вимагати чеки, адже завдяки цим чекам можна буде виграти грошові призи. У торговців скоротиться тіньовий оборот торгівлі, вони будуть платити більше податків. Також у торговців буде менше неврахованої готівки і їм складніше буде виплачувати зарплати в конвертах. Латвія – не перша в цьому контексті. В Європі чекові лотереї проводяться в Польщі, Португалії, Хорватії та Грузії. Причому в Португалії розігруються навіть автомобілі. Чим не приклад для України?
Я не буду перераховувати ті фактори, які називають загальноприйнятими для боротьби з тіньовою економікою, ви про них багато разів читали. Скажу лише, що по-справжньому ефективним є поєднання підвищення витрат для тіньової діяльності зі зниженням витрат для діяльності легальної. І, якщо команда Президента бачить застосування лібертаріанскіх методів в зниженні витрат для легальної господарської діяльності – це я рішуче підтримую.
Тепер про проблему, яка буде ключовою вже у досить близькій перспективі для всього світу. Тіньова економіка включає тіньовий ринок праці, розміри якого прямо корелюють з розмірами тіньової економіки. Так, відповідно до вищезгаданого дослідження, тіньова зайнятість в Швеції становила в середньому 4,2% робочого часу, а в Польщі – 27%. Ці показники в цілому відповідають середнім значенням частки тіньової зайнятості в їх ВВП – 1,7% у Швеції і 24% у Польщі (нагадаю, йдеться про середні цифри за 1991-2015 роки).
Для скорочення рівня тіньової економіки влада намагається пом’якшувати податковий тягар, регулювати обіг готівки, посилювати ті чи інші форми контролю. Ці заходи можуть успішними. Але є проблеми, боротися з якими буде все важче за допомогою існуючого інструментарію.
Судячи з усього, в досить недалекому майбутньому саме ринок праці стане одним з основних джерел тіньової економіки. Причому осередки неформальної зайнятості будуть формуватися не в наздоганяючій Африці, не в бідних країнах Латинської Америки або в найменш багатих державах Європи, а в розвиненому цивілізованому світі.
По-перше, в західних країнах гостро стоїть проблема безробіття, особливо серед молоді. По-друге, визнані професіонали все частіше вибирають часткову зайнятість або фрілансерство. І ті й інші шукають можливості – куди (або у випадку з професіоналами – куди додатково до нинішньої роботи) можна застосувати свої знання, навички та вміння. І ось цих самих можливостей з кожним роком стає все більше – завдяки сучасним технологіям і новим сервісам, розсуваються межі шерінгової і бартерної економіки. А, якщо додати до цього 3D-друк на дому і можливості, що надаються криптовалютою, стає все простіше створювати власний продукт, просувати і продавати його. І одночасно стає все важче контролювати господарську та фінансову діяльність людей з боку держави.
Якщо зараз основним фактором, що формує тіньову економіку, виступає слабке або відсутнє економічне зростання і податкові бар’єри, то в майбутньому основним фактором формування тіньового сектора стане саме нова модель економіки. У високорозвинених країнах помітно зростає число працюючих самостійно (в тому числі без офіційної реєстрації) за допомогою можливостей, які дають сучасні інформаційно-комунікаційні технології.
Відзначається швидке збільшення цієї форми тіньової зайнятості в країнах Європи. Можна припустити, що подальша цифровізація економік у всіх країнах вплине на співвідношення офіційного та тіньового секторів. І Україна не буде винятком, а з урахуванням просунутості нашої країни в інформтехнологіях не виключаю, що нові форми тіньової економіки почнуть домінувати у нас раніше, ніж ми припускаємо. Це, звичайно, не говорить про те, що зараз ми не повинні задіяти заходи боротьби з нинішньою формою тіньової економіки (деякі з них я описав).
Коли ми говоримо про боротьбу з тіньовою економікою, треба розуміти: з чим ми в силах боротися, а з чим – ні. Повної перемоги в боротьбі з тіньовою економікою навряд чи вдасться досягти. Ідеального рецепту протидії звичним проявам тіньової економіки не знайдено. А бурхливий розвиток технологій – інформаційних, фінансових і виробничих – говорить про те, що приборкати рух «в тінь», який набуватиме нових форм, буде все складніше.
Більше новин та актуальних матеріалів у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах