Богдан Данилишин: Банки, кредитування та очікування бізнесу

Про проблеми та доцільність кредитування
Обсяг непрацюючих кредитів у банківській системі знизився на 100,5 млрд. гривень за 2020 рік. Це дозволило знизити частку проблемних активів в активах банків до 41%, яка хоч і залишається найвищою з-поміж країн Європи, але є майже на третину меншою від свого максимального значення у 2017 році (58%). Найвищий обсяг проблемної заборгованості продовжує зберігатися на балансах державних банків (310,2 млрд. гривень або 57,4% від кредитного портфелю). Обсяг непрацюючих кредитів банків з іноземним капіталом та приватним українським капіталом становить 95,9 та 24,0 млрд. гривень відповідно.
Перешкодою для прискорення врегулювання непрацюючих кредитів українськими банками є відсутність в Україні ефективного ринку проблемної заборгованості. В результаті – найбільш поширеним інструментом врегулювання NPL залишається їх списання за рахунок резервів (передусім, державними банками).
Враховуючи дію тимчасових заходів Національного банку із пом’якшення вимог до оцінки банками ризиків за активними операціями, поточні дані можуть не повною мірою відображати реальний стан якості кредитних портфелів банків. А тому, на мою думку, Національний банк має поступово та обережно переглядати відповідні нормативно-правові акти з банківського регулювання, щоб зберегти стійкість банківського сектору до наслідків коронакризи.
Водночас обсяг працюючих кредитів банків відновився лише до рівня початку 2019 року. Так, обсяг працюючих кредитів банківського сектору зріс у 2020 році на 9,2% або на 52,4 млрд. гривень, у тому числі корпоративних кредитів – на 8,5% або 33,1 млрд. гривень. Працюючі кредити фізичним особам зросли у 2020 році на 6,4% або 9,0 млрд. гривень.
На сьогодні обсяг працюючих гривневих корпоративних кредитів банківського сектору в 1,8 рази нижчий від обсягу гривневих ОВДП у портфелях банків (418 та 229 млрд. гривень відповідно), а працюючих корпоративних кредитів в іноземній валюті становить 1/2 від обсягу ОВДП, номінованих в іноземній валюті, у портфелях українських банків.
Попри те, що капіталізація банків є майже удвічі вище від нормативного значення, їх несхильність до ризику обмежує кредитування реального сектору. Це посилює важливість реалізації державних програм з підтримки кредитування. Так, обсяг наданих банками кредитів в рамках програми «Доступні кредити 5-7-9%» перевищив 20 млрд. гривень (+523 млн. гривень за тиждень). Позитивною тенденцією є зростання частки кредитів, виданих на капітальні інвестиції та антикризову підтримку підприємств малого та мікробізнесу. Разом з тим, у структурі наданих за програмою кредитів продовжують домінувати позики на рефінансування існуючої заборгованості за кредитами ММП в банках (близько 59%)
На мою думку, негативні очікування бізнесу поряд із несхильністю банків до кредитування створюють ризик потрапляння української економіки до негативного циклу погіршення економічної активності, якщо не буде здійснено рішучих кроків та не забезпечено достатню фіскальну та монетарну підтримку економіки. Зважаючи на те, що поточна криза не є результатом надмірно ризикової поведінки економічних суб’єктів, а наслідком екзогенного шоку, широкомасштабна фіскальна підтримка економіки є необхідною для пом’якшення економічних та соціальних наслідків кризи. В цих умовах завданням центрального банку є створення сприятливих умов для здійснення державних запозичень на ринку та забезпечення неперервного потоку кредитних ресурсів в економіку, що дозволить запобігти поширенню корпоративних дефолтів та погіршенню якості активів банківського сектору.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram