В умовах війни цінова стабільність має надзвичайно важливе значення. Але, на відміну від мирного часу, тут потрібна скоординована робота Уряду, НБУ, Антимонопольного комітету, місцевих органів влади.
Споживчі ціни у березні 2022 р. зросли на 4,5% порівняно з лютим. В річному вимірі інфляція прискорилась з 10,7% до 13,7%. В лютому 2021 р. місячний індекс споживчих цін становив +1,7%.
З початком війни немонетарні чинники кардинально посилили свій вплив на інфляційну динаміку. Загострення проблем безпеки та логістики призвели до випереджаючого зростання цін на продукти харчування, ліки, паливо, транспортні послуги. Так, лише за березень:
– продукти харчування подорожчали на 6,4% (в річному вимірі +19,6%);
– фармацевтична продукція – на 7,7% (в річному вимірі +13,0%);
– автомобільне паливо – на 7,7% (в річному вимірі +30,0%);
– транспортні послуги – на 2,6% (в річному вимірі +20,3%).
Ще до початку війни економіка України потерпала від дії таких немонетарних чинників інфляції як зростання світових цін на енергоносії та інші сировинні товари, епідеміологічні втрати, запровадження ринкового ціноутворення у національній енергетиці. Так, в лютому поточного року річне зростання цін промислових товарів досягло рекордного за останні 27 років — 66%, в т. ч. послуги електро-, газо- та теплопостачання подорожчали в 2,5 разу, вартість сирої нафти і природного газу — в 2,1 разу, кам’яного вугілля — в 2,3 рази, продуктів нафтоперероблення — в 1,6 разу, продукції хімічної промисловості — в 1,5 разу.
Прискорення інфляції єврозони і особливо здорожчання енергоносіїв посилюватиме імпорт інфляції в економіку України. В довоєнній Україні імпорт газу, нафти та продуктів нафтоперероблення складав майже 45% від потреб внутрішнього використання; енергоносії складали 9% в структурі споживчого кошика населення та 13% в структурі проміжного споживання економіки.
Агресія РФ кардинально змінює ціноутворення на ринках України. В умовах воєнної економіки монетарні стимули не в змозі змінити споживчі/інвестиційні настрої населення та підприємств, а ринкові інфляційні очікування просто відсутні. Постійні руйнування об’єктів критичної інфраструктури (зокрема нафтопереробних заводів та нафтобаз) обмежують пропозицію товарів та ускладнюють логістику, що посилює ефекти імпорту інфляції, тисне на ціни.
Саме тому 7 березня Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке дозволяє обласним військовим адміністраціям спільно з Нацполіцією та Держлікслужбою здійснювати контроль за цінами на соціально значущі продукти харчування, ліки та паливо. За ланцюгом це впливатиме і на промислових виробників, пом’якшуватиме вплив воєнних та зовнішніх шоків на внутрішні ціни.
Внаслідок воєнних дій руйнується продуктивний потенціал національної економіки, знижується і без того низький рівень доходів населення. Навіть в умовах мирного 2021 р. валові заощадження населення не покривали потрібних витрат, зменшившись на рік на 82 млрд.грн. (1,5% ВВП). А це означає, що під час та після війни сукупний попит ще тривалий час буде залишатися пригніченим і не справлятиме надмірного впливу на інфляційні процеси. В умовах воєнної економіки здатність ключової процентної ставки впливати на функціонування грошово-кредитного та валютного ринків і створювати антиінфляційні монетарні імпульси практично зводиться до “нуля”.
Тут можна вітати рішучі дії Правління НБУ, прийняті в перші ж дні війни в сфері валютного обігу та грошово-кредитних відносин, які дозволили швидко модифікувати дизайн монетарної політики відповідно до вимог воєнного часу, що сприяло нормалізації грошово-кредитних відносин та підтримало національну економіку. Запроваджені Національним банком обмеження на валютному ринку стримали коливання обмінного курсу гривні, а фіксація облікової ставки на рівні 10% річних — сприяла передбачуваності грошово-кредитного ринку.
В даних економічних обставинах політика центрального банку повинна бути цілком і повністю бути підпорядкованою цілі підтримки економіки відповідно до Статті 6 Закону України “Про Національний банк України”.
Можливість повернення до класичного монетарного режиму інфляційного таргетування варто розглядати лише після закінчення воєнних дій, відновлення безпекового середовища та відновлення ринкових засад функціонування економічної та фінансової системи країни.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах