Країна
12 Лютого 2019
1 452

Банки Президентів: Вкладники чи виборці

Скажи, хто твій друг? Investory News дослідили, в яких банках кандидати у президенти України відкривають накопичувальні рахунки власних виборчих фондів

Банки разом з кандидатами розпочали боротьбу за вкладників та виборців. У п’ятницю, 8 лютого, Центральна виборча комісія (ЦВК) завершила реєстрацію кандидатів на пост Президента України. За результатами засідання, цього року ЦВК зареєструвала рекордну для країни кількість кандидатів – 44 особи. Загалом документи до ЦВК подали 94 осіб.

Наразі кожен претендент на крісло глави держави має відкрити накопичувальні рахунки своїх виборчих фондів в одному з українських банків. Законодавство не вимагає, аби фінансова установа була державною чи з часткою держави у статутному фонді. Тому кожен обирав той банк, де комфортно й надійно. Майбутні президенти найчастіше зупинялись на довірених та перевірених фінансових установах. Investory News дослідили, де кандидати відкрили накопичувальні рахунки своїх виборчих фондів, та як будуть реагувати вкладники й виборці банків на неприязних кандидатів.

Хто твій друг?

Станом на 1 січня в Україні налічувалось 78 банківських установ України, що мають банківські ліцензії. Іншими словами – конкурс з двох банків на одного кандидата. Та логіка виявилась протилежною і відкрила нові горизонти.

“Це своєрідний рейтинг надійності банків від кожного конкретного кандидата. Натомість є інший бік – банки беруть на себе репутаційні ризики претендентів. Для фінустанов це перший досвід публікації подібних даних і цікаво буде простежити результати незвичного політичного маркетингу”, – розмірковує керівник департаменту комунікацій одного з банків. За його словами, банки можуть відмовити у відкритті такого накопичувального рахунку, та цього ніхто публічно не робив. Фінансисти конкурують між собою за вкладників, частково розраховуючи на притік прихильників політиків, зокрема у регіонах.

Лідери перегонів не шукали складних шляхів та почали відкривати свої виборчі фонди в “дружніх” установах.

Наприклад, містер Зе – Володимир Зеленський рахунок свого виборчого фонду відкрив у банку “Глобус”. Власниками останнього є Олена Сильнягіна та Дмитро Полковський. Але його головою правління є відомий банкір Сергій Мамедов (екс-голова “Укргазбанку”). Хоча згідно з декларацією, Володимир Зеленський має депозити та відкриті рахунки ще у ОТП Банку та ПриватБанку.

Юлія Тимошенко відкрила рахунок у харківському “Мегабанку”. Її “Батьківщина” вже давно користується його послугами. Рахунок партії у “Мегабанку” діє ще з середини 2016-го та продовжує бути основним, саме з нього здійснюються партійні платежі та на нього надходять бюджетні кошти. Власником “Мегабанку” є генеральний директор “Турбоатому” Віктор Суботін.

Олександр Вілкул вкотре продемонстрував лояльність до найбагатшого українця Ріната Ахметова, розмістивши накопичувальний рахунок в його фінустанові – ПУМБ (Перший український міжнародний банк). Саме цей банк обрав ще один наближений до Ахметова кандидат у президенти – Сергій Тарута.

Юрій Бойко вважається соратником Дмитра Фірташа та Сергія Льовочкіна. Тому банк “Кліринговий дім”, власниками якого є сестра Сергія Льовочкіна Юлія та партнер Фірташа Іван Фурсін, став майже очевидним рішенням.

А от найбільш популярним банком серед претендентів є сьогодні державний ПриватБанк. На сьогодні державні фінустанови обрали 11 з 22 кандидатів у президенти, дані по яким оприлюднив ЦВК. Євген Мураєв та Андрій Садовий надали перевагу Укргазбанку. А в Укрексімбанку опинився рахунок виборчого фонду Анатолія Гриценко.

Цікаво, що іноземні банки залишились поза увагою кандидатів. Лише австрійському Райффайзен Банку Аваль довірились чотири потенційних президентів. Чи то рейтинги у іноземців не влаштували, чи складність фінансових комунікацій, залишилось загадкою.

На 11 лютого ЦВК повідомив про відкриття накопичувальних рахунків своїх виборчих фондів рівно для половини кандидатів – 22 з 44. Investory News продовжить відслідковувати звіти ЦВК та доповнювати банки, де кандидати у президенти України розміщують накопичувальні рахунки своїх виборчих фондів.

Банки, в яких відкрито рахунки виборчого фонду кандидатів у президенти (за даними ЦВК)

Президентські бренди чи product placement по-українськи

Незважаючи на збільшення відомих облич у рекламних компаніях брендів, до політиків бізнес традиційно ставиться з обережністю. Особливо до українських. Адже знаменитість повинна відображати цінність бренду, відповідати креативній ідеї просування і відповідати стандартам споживчої поведінки. У випадку з вітчизняними політичними зірками – ризиків для брендів на порядок більше за потенційні переваги. Хоча Юлія Тимошенко в соціальній рекламі малого та середнього бізнесу в цьому політичному сезоні спробувала використовувати свій імідж для просування українського підприємництва. Натомість, за опитуванням маркетологів, кращий ефект для брендів матиме негативний характер використання політиків, така реклама має більше шансів перетворитись на вірусну.

На заході втягувати політиків до рекламних компаній вважається моветоном. Лише не для Дональда Трампа. Президент США не просто є великим шанувальником фастфуду – в 2002 році він знявся в рекламі одного з бургерів McDonald’s, де майбутній господар Білого дому спілкувався з другом Рональда Макдональда на ім’я Гримас, випитуючи у нього секрет бургера Big N ‘Tasty. У січні 2019 року під час найтривалішого в історії США урядового шатдаун і браку обслуговуючого персоналу в Білому домі, він привернув увагу виборців тим, що замовив понад 300 бургерів, картоплю фрі з соусами і піцу з ресторанів швидкого харчування, аби пригостити на урочистому прийомі футболістів Clemson Tigers – переможців Національного студентського чемпіонату.

 

Більше новин та актуальних матеріалів у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram