Генеральний директор компанії “Inkerman Україна” – про $1 млн інвестицій, винні вподобання, книги та мандрівки
#1. Яка подія стала переломною у вашому бізнес-житті?
Події 2014 року стали поворотними у житті багатьох людей, і я – не виняток. Саме цього року, коли відбувався юридичний сюрреалізм у житті українського бізнесу з активами в Криму, треба було надати неабияку професійну підтримку групі компаній, до складу Ради директорів якої я входила. Шалена кількість сил була витрачена на вибудовування абсолютно нової бізнес-моделі українського бізнесу, для збереження частки ринку та для втримання репутації. Все це перетворило мене з юриста на управлінця з утіленою мрією – відродженим з попелу брендом, який наразі впевнено почуває себе на домашньому ринку та поширює свою славу на міжнародній арені.
#2. Пам’ятаєте свій перший успіх? Яким він був?
Для мене успіх – у маленьких щоденних перемогах. Успіх – мати повагу колег, визнання щоденної праці, посмішки дітей вдома. Успіх – це не результат і не червона дата в календарі. Успіх – це алгоритм послідовних правильних дій, які забезпечують досягнення мети певної групи людей.
#3. Що ви ніколи не зробили б у житті?
Дуже складне запитання, адже життєві обставини можуть вимагати від людини складних рішень. Єдине, що я точно не зробила б у своєму житті, так це свідомо не нашкодила б своїм близьким.
#4. У що ви б інвестували $1 млн, якби ці кошти могли бути витрачені виключно на бізнес-інвестиції?
Я б розділила цю суму на дві частини: одну я б інвестувала у власну торгову марку вина. Більше подробиць не розкажу, а то раптом мрія не здійсниться.
#5. Що є найголовнішим у вині?
Якість винограду відіграє ключову роль у готовій продукції. Саме від сировини залежить вся подальша доля вина, його шанси на успіх, час його життя та любов споживача до нього. Є дуже влучний афоризм: “Істина – у вині”, я б його у контексті цього запитання сформулювала інакше, сказавши, що істина – у винограді.
#6. Якому вину ви особисто надаєте перевагу?
Я надаю перевагу червоним винам. Червоні вина з витримкою у дубі зі складним ароматом та насиченим смаком – моя ідеальна пара до м’яса, салатів і просто хорошого вечірнього настрою. Такими винами є Cabernet Sauvignon Reserve 2014 або Saperavi Reserve 2014. Білі вина я майже не п’ю, за виключенням спекотних днів влітку. Легкі та добре охолоджені сорти вин, такі як Совіньйон або Шардоне, можуть стати хорошим додатком до свіжих салатів. До речі, саме білі вина в країнах Азії споживають із жирними м’ясними стравами. Так, в Японії, наприклад, до баранини або яловичини пропонують келих холодного білого вина, що допомагає перетравити жирну їжу. Влітку ми з родиною проводимо багато часу за містом, куди до нас приїздять друзі та родичі. Цього року улюбленими винами наших зустрічей стало Rose – нове вино у нашій класичній колекції сухих вин, та, звичайно, Brut – без гарного ігристого жодне свято не минає.
#7. Як бути постійно в робочому тонусі, але не перегорати? Маєте особливі поради?
Робочий тонус залежить виключно від ставлення до справи, якою займаєшся. Це як в особистому житті – хіба можна перегоріти, коли закоханий. Ні, не можна. Доти, доки твої дії, мрії, зусилля продиктовані не лише розумом, а й закоханістю у свою справу, перегоріти неможливо.
#8. Яка книжка/фільм, останнім часом прочитана/побачений, вас дуже сильно вразила?
Я дуже люблю читати, хоча часу на це хобі все менше. Однак кожна прочитана книга, як і зустріч з кожною новою людиною, додає у скарбничку знання, висновки, ідеї. Кожна по-своєму, кожна дуже таргетовано. Так, свого часу мене вразила книжка Маргарет Тетчер “Мистецтво управління державою”, також не залишив байдужою Джон Перкінс зі своєю “Сповіддю економічного убивці”. Цю книжку я читала під час розквіту активності інвестиційних фондів в Україні. Дуже поміркованою, хоча і суперечливою стала для мене “Sapience” Юваля Ноя Харарі. Розкласти по поличках знання та думки щодо управління колективом допомогли “First break all the rules” (Дон Кліфтон) та “Emotional Intelligence 2.0” (Тревіс Бредберрі та Джин Грівз).
До фільмів у мене простіше ставлення. Якщо книжка живе в мені тривалий час, я її продовжую обмірковувати, аналізувати прочитане ще довго після того, як перегорнула останню її сторінку, то із закінченням фільму мені головне одне – висновок, чи не був це дарма витрачений час. Тому тут основне – емоція, яку викликає фільм. Без застереження скажу, що з останніх стрічок найбільшу позитивну емоцію я отримала від перегляду з родиною діснеївського “Аладдіна”. Це просто 100% позитиву, який інколи є таким необхідним.
#9. Якщо б у добі з’явилась зайва година, на що ви б її витрачали?
На сім’ю. Я завинила їй багато часу.
#10. Які країни ви хотіли би відвідати протягом п’яти найближчих років?
Чим більше тих, де ми ще не були разом із сім’єю, тим краще. Якщо говорити про тривалі поїздки, то я б хотіла відвідати країни Південної Америки та здійснити подорож Австралією.
Більше новин та актуальних матеріалів у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах