Герої
26 Червня 2019
149

Андрій Логвін: Криза – це точно можливості

Співзасновник і генеральний директор компанії Kasta – про партнерство в бізнесі, розвиток під час криз і конкуренцію за людей

Фото: Асоціація Рітейлерів України

Про мотивацію

Стів Джобс казав, що якби не вм’ятина (слід. – Ред.) у Всесвіті, то навіщо взагалі жити.

Наша локальна задача – робити набагато більше, ніж робимо зараз, тому що в нас є велика кількість розумних і працездатних людей, прекрасна країна, яка мені дуже подобається. А основна наша задача – зайняти належне місце у всій цій екосистемі.

Про life and work balance

Мені здається, що тут можна провести аналогію зі спортом. Якщо ти займаєшся бігом, щоб зігрітися, то баланс знайти досить непросто. А якщо ти бігаєш і хочеш обігнати найшвидшого, тобі доведеться серйозно напружуватись. Якщо ти робиш якісь неординарні речі або речі, які до тебе ніхто не робив, тобі буде непросто постійно залишатись у зоні комфорту і не виходити з неї. Сем Уолтон, засновник Walmart, говорив: “Якщо ви прийшли у ритейл і не працюєте 6 днів на тиждень, у мене для вас погані новини – вас скоро не буде”. Навіть при всій любові до роботи потрібно виходити із зони комфорту, надриватися і показувати колегам своїм прикладом, як потрібно вкладатися.

Партнерство не має народжуватись з дружби, а дружба – з партнерства. Мій досвід підказує, що ти не повинен обирати за показником “кльові хлопці, знаємо один одного ще з дитячого садочка, давайте зробимо бізнес”

Про партнерство в бізнесі

В нашому бізнесі – ритейл, ІТ – досить важко знайти людину, в якій поєднуються усі важливі навички і сильні сторони. Я в цьому глибоко переконаний. Кожен з партнерів має доповнювати один одного в будь-якому випадку. Не знаю, чому саме в Україні так складно з партнерством. Можливо, тому що в нас є певний менталітет. У нас досить складно побудувати відносини, у нас досить високі амбіції, і прикладів успішних партнерств у зрілому віці я знаю небагато.

Мені подобається думка щодо того, що партнерство не має народжуватись з дружби, а дружба – з партнерства. Мій досвід підказує, що ти не повинен обирати за показником “кльові хлопці, знаємо один одного ще з дитячого садочка, давайте зробимо бізнес”. Звичайно, є випадки успіху таких історій, але більшість з них все ж таки неуспішні.

Треба розвивати не лише бізнес, а й один одного. У бізнесі якщо хтось росте, а хтось залишається на місці, це призводить до розбалансування “корабля”. І тут критично важливий спільний розвиток.

Є така американська приказка “Чим довше ви товаришуєте, тим товще має бути ваша партнерська угода”. А в нас, як? Ми ж товаришуємо, тому розберемося в проблемі. І взагалі говорити на початку побудови власної спільної справи якось “не по-пацанські”. А згодом починаються складнощі.

Про розвиток під час криз

Я вважаю, що криза – це прекрасна історія, тому що під час криз відбувається розвиток. У цілому, філософи сходяться на думці, що найвища мотивація в людини у кризу в тому, що це – близькість смерті. Ніщо так не мобілізує твої сили, як знання того, що ти зникнеш. І в цей момент усе починається по-чесному, по-дорослому, людина розуміє, що важливо, а що ні, закінчуються питання про мотивацію, прокрастинацію тощо.

Криза – це точно можливості. Я завжди наводжу приклад розвинутих ринків. Улюблений мій приклад – це південнокорейський ринок, де зараз працюють десятки тисяч інтернет-магазинів з маржею до 10%, де просто дика конкуренція. Ми ж знаходимось в умовах, на мою думку, ще досить низького рівня конкуренції. І криза – це природний людський відбір за Дарвіном: слабкі вмирають, сильні стають ще сильнішими. І з’являється вікно можливостей, щоб зрозуміти, хто є хто на ринку. Тому в кризу слід намагатись вижити в рамках законів і людських цінностей.

Ні Alibaba, ні Amazon, ні колега з нашого міста не зможуть заборонити нам робити класний продукт

Про конкуренцію

Ми дивимось на західні ринки, на продукти, які там створюються, і розуміємо, що ми знаходимось все ще в “теплій ванні”. І в таку велику країну з 45-46 мільйонами населення і з таким низьким проникненням у сфері e-commerceзнайти досить важко. Ми розуміємо, що в нас є конкуренти, але при цьому ми ще на початку “фільму”, в нас величезний ринок з проникненням максимум 4-5%. Впродовж наступних 4-5 років він має збільшитись у 5 разів, і ми повинні дати таку якість продукту споживачеві, щоб він був задоволений. Й у цьому зупинити нас ніхто не зможе: ні Alibaba, ні Amazon, ні колега з нашого міста не зможуть заборонити нам робити класний продукт.

Зараз ми знаходимось в хорошій ситуації, коли все залежить від нас. І що буде, коли сюди зайде Amazon? Ми бідніші, голодніші, в нас немає плану Б, на відміну від Amazon, але це наша країна і це буде наш найважливіший головний бій. І точно не треба падати раніше пострілів. Прикладів, де Amazon програв ринки, досить багато. Тобто нічого навіть вигадувати не потрібно, варто лише повторити чийсь досвід.

Світ стає плоским, і всі можливості зараз знаходяться в руках наших колег. Багато хто робить вибір на користь зрозумілих речей, особливо айтішники, яким не важливо, де вони знаходяться. І в нашій сфері дуже-дуже велика проблема утримання цих хлопців. Для розуміння: під час навчання в Стенфорді я почув, що якщо спеціаліст розбирається в machine learning, його річна заробітна плата стартує від $400 тис. на рік, якщо він розуміється на тому, як імплементувати ці знання, використовувати їх у процесі створення продукту, це зарплатня в $1 млн на рік. Ми – дуже благодатне середовище для виховання таких спеціалістів.

До мене прийшов хлопець з Полтави і сказав: “Любою тебе, Андрій, твої палкі доповіді. Але ж ти розумієш: у мене сім’я і таке інше”. І таких випадків дуже багато. І рецепт тут один: ми знаходимось в глобальному світі, тож мусимо навчитись платити конкурентні гроші за своїх людей. А для цього треба розвивати бізнес. Час, коли ти придбав свічний заводик і виробляєш 5-10 свічок, платиш співробітникам по 500-800 євро, вже пройшов. Ти мусиш розвивати бізнес, який зростатиме, ти маєш давати конкурентні зарплати. Чим далі, тим більше.

Ми – суперприваблива нація з працездатним й інтелектуальним населенням. А це великий ризик для локального ринку.

Про залучення інвестицій

Ми заснували Kasta 2010 р. і розуміли, що на цей ринок ми вийшли одними з останніх. Я завжди дуже активний в інвестиційних рамках. Відомо, що зараз банківський ринок для бізнесу майже закритий і отримати кредит під прийнятну ставку досить складно. Тому в нас на різних етапах тривають перемовини з венчурними інвесторами, розглядаємо інші можливості залучення капіталу.

Будучи в США, я пройшовся по багатьох американських фондах – всі прекрасні хлопці. Але 95% зустрічей закінчувались на запитанні, з якої ми країни. У відповідь ми чули: “Вибачте, після Румунії ми не покриваємо другі ринки в Європі”.

Питання про інвестиції доволі актуальне. Коли ти швидко розвиваєшся, тобі потрібно “пальне для заправки”. Але якщо в басейні немає води, то й відер для прийняття цієї води немає. Тому треба самостійно шукати джерела.

Записано під час RAU Investment Forum 2019

Більше новин та актуальних матеріалів у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram