Андрій Герус: Майбутнє “зелених” тарифів

Три шляхи розвитку – відміна, урізання, спецподаток

Сьогодні парламент має розглядати законопроект 8449-д про «зелені» тарифи.

Вчора комітет відмовився понизити «зелені» тарифи на сонце та вітер вже у 2019 р., а у законопроект попали всякі різні «хотєлки». Існуюча версія у стилі української імітації реформ – щоб ніби і робити якісь зміни, але щоб і ніяк не зачепити інтереси важливих людей.

По великому рахунку не має особливого значення, буде сьогодні цей закон прийнятий чи ні – думаю, у вже у 2 половині наступного року наступить «зелений» дефолт. Вже тоді «зелені» тарифи будуть забирати із ринку понад 35 млрд грн проти сьогоднішніх 16 млрд грн. Таке не зможе далі жити ні по технічних причинах, ні по фінансових причинах. Далі буде якийсь із трьох варіантів:

а) зелені тарифи відмінять для усіх, десь на рівні 4%-5% наш розвиток зеленої енергетики і зупиниться,
б) ретроспективне урізання «зелених» тарифів для вже збудованих промислових станцій
в) спецподаток на доходи вже існуючих промислових станцій

Думаю, найбільш імовірний третій варіант – він не порушує гарантованого законом «зеленого» тарифу і не дає підстав для арбітражу.

На малюнку свіжий графік промислового виробництва. В принципі ще за 2018 рік промислове виробництво давало тривожні сигнали, адже при зростанні ВВП на 3,4% промисловість зросла лише на 1%, а суттєвий приріст ВВП дала торгівля, зокрема імпортними товарами. У січні падіння промисловості вже 3,3% (січень до січня). Саме на промисловість лягає основний тягар сплати «зелених» тарифів.

Більше новин та актуальних матеріалів у нашому каналі в Telegram