Вже кілька тижнів у діалозі з великими міжнародними інвесторами.
Придивляються до України.
Ростислав Шурма, заступник голови ОП з економіки нещодавно резонно зауважив: “ми маємо розуміти, що не отримаємо державної допомоги на $700 млрд”.
І це 100% правда.
Розраховувати можемо лише на приватний капітал та інвестиції.
Декілька тез про те, що цікаво іноземним інвесторам і що їх лякає.
Що цікавить:
1. Відновлення інфраструктури та будівництво.
За досвідом завершення будь-яких війн інвестори розуміють, що активно зростатиме попит на:
– Будівельні та конструкційні матеріали (арматура, прокат)
– Будівельні послуги
– Будівельну техніку (машини, крани, екскаватори…)
– Інжинірингові послуги
– Сировинні ресурси (глини, пісок, крейда, алебастр, щебінь)
– та супутні матеріали та сервіси
Обсяг нового ринку обчислюватиметься десятками мільярдів доларів.
Тут можуть будувати нові цементні заводи і нові виробництва інших будівельних матеріалів.
Лише обсяг будівельних робіт наступні 10 років UIF оцінює мінімум у $100 млрд, не рахуючи інвестицій у створення нових заводів.
2. Агропереробка.
Інвестори розуміють, що Україна має потенціал як до підвищення врожайності (за більш інтенсивного застосування сучасних технологій) так і до глибшої переробки агропродукції.
Війна вже показала важливість України як центр продовольчої безпеки. І цей сектор цікавий інвесторам.
Оцінка обсягу інвестицій у цей сектор — від $5-$10 млрд із потенціалом збільшити експорт більш ніж у 5 разів!
3. Енергетика.
Це дуже капіталомісткий сектор, але тут є дуже великий інтерес, незважаючи на те, що споживання електроенергії скоротилося на 30% через війну та падіння економіки.
Україні потрібна дешева енергія для економічного відновлення та зростання.
Плюс Україні потрібні свої, а не імпортні енергоресурси.
Тут цікаві не так зелена енергетика, хоча і вона теж, скільки:
– Добудова атомних старих енергоблоків — близько $10 млрд.
– Будівництво нових близько $30 млрд.
– Розвідка та видобуток газу для покриття українського ринку та виходу не європейський — близько $20 млрд.
– Забезпечення України власними нафтопродуктуми (видобуток та переробка) ще близько $15 млод.
– інвестиції в системи зберігання енергії -$1-$2 млрд (для балансування енергосистеми).
– Виробництво водню для поставок на європейський ринок — від $1 млрд.
Тільки в енергетику загальний обсяг інвестицій понад $75 млрд.
4. МілТек та HiTech.
Україна стала центром тестування оборонних технологій, нових типів озброєнь та тактики їх застосування.
Ринок оборонних технологій вже понад $600 млрд. і має тенденцію до зростання не менше 5% на рік.
За скромними оцінками, Україна може залучити щонайменше 1 млрд інвестицій у цей сектор у форматі кооперації та створення екосистеми.
Потенціал зростання експорту не менше $1 млрд. на рік.
Плюс з екосистемою ВПК тісно пов’язана системою інновацій та освіти. Тут також буде пожвавлення.
5. Медицина та реабілітація.
Найближчим десятиліттям це буде один із найбільш зростаючих секторів.
Лікування та відновлення поранених.
Застосування нових технологій імплантації та реабілітації.
Крім цього, всі знають, що через менш жорстке регулювання Україна до вторгнення вже була Мекка медичних туристів у секторі репродуктивних технологій, омолодження, стоматології та інших.
Україна має шанси стати одним із центрів європейського медичного тризму.
А розвинена українська фармакологія потенційно може стати фокусом для поглинання міжнародними корпораціями.
Тут потенційний обсяг інвестицій (з урахуванням убитої українською медичною інфраструктурою) понад $1-$2 млрд.
6. Роботи та машинобудування.
Відновлення промисловості вимагатиме нових підходів та технологій.
Наприклад, немає сенсу відновлювати металургійний завод із доменним виробництвом та десятками тисяч людей.
На сучасних підприємствах працюватиме в 10 разів менше людей, а технологічні процеси будуть роботизовані.
Нові підходи до промисловості створюють великий попит на роботів та сучасне машинобудування.
Масштабні проекти відновлення українських міст та інфраструктури створять величезний попит на будівельну техніку, машини та обладнання.
Потенціал інвестицій у цьому секторі майже обмежений. І інвестиції зростатимуть у міру створення умов розвитку промисловості та одночасним перенесенням виробництв з Азії до Європи (і в Україну).
7. IT.
Традиційно, що розвивається та перспективний сектор для інвестування.
Після закінчення війни ризики сектора знизяться, і замовники повернуться на український ринок.
Що цікаво, незважаючи на військовий 2022 рік, доходи сектора не впали, а навпаки, зросли.
Тут також можна очікувати як угод зі злиття так і масштабування вже існуючих бізнесів.
8. Логістика.
Рух України в ЄС відкриває не лише європейський ринок, а й нові перспективи.
Україна перебуває не лише на перетині кількох глобальних транспортних коридорів, вона, по суті, спільно з Польщею поділяє росію з Європою, стаючи прикордонним буфером.
Балто-чорноморський коридор є частиною Скандінава-Індійського, який має великі перспективи розвитку.
Україна маєт всі шанси стати не тільки виробничим новим Китаєм Європи, а й найважливішим регіональним транспортним Хабом з новими вантажними авіаперевезеннями терміналами, розвиненим логістичним господарством, новими глибоководними портами.
Це не вичерпний список.
З розвитком економіки сектори дробитимуться, складність збільшуватиметься разом із продуктивністю праці. Але (!)
Ми ж розуміємо, що за всіх цих перспектив в Україні ніхто не поспішає?
І причини не лише у війні.
Усі війни рано чи пізно закінчуються.
На думку інвесткомпаній, з якими веду сьогодні діалог, вони побоюються наступного (у порядку, який вони називали):
1. Некомпетентність влади.
Це найбільший страх для інвестицій в Україну.
Нерозуміння стратегії розвитку країни, пріоритетів, постійна конвульсивна зміна законодавства, соціалістичний порядок денний — не дозволяють інвесторам серйозно ставитися до України.
Історія 31 року незалежності майже не має успішних кейсів для іноземних інвесторів.
2. Відсутність безпеки (не воєнної).
Будь-який бізнес в Україні може бути заблокований силовиками чи податковою.
Повне свавілля і в західних ЗМІ про це вже багато написано.
Віри в те, що щось зміниться на краще у них немає.
Вони чекають на цих Месседжер від влади, але… інші пріоритети.
3. Правила.
Бізнес може пристосуватися до будь-яких правил. Крім того, коли вони регулярно змінюються.
Податкове законодавство в Україні за останні 10 років змінювалось 150 разів.
Жоден бізнес-план не витримає такого знущання.
Україна — ТОП в антирейтингу простоти ведення бухгалтерського обліку та сплати податків.
Ми постійно змінюємо правила видачі ліцензій та дозволів.
Термін отримання дозволів – додатковий привід для критики
4. Корупція.
…
5. Відсутність вільного переміщення капіталу.
Інвестори вже неодноразово обпалювалися в Україні. У нас “вхід гривня, вихід — дві”.
Ось і зараз, заведи інвестор в Україну, наприклад, 1 млрд дол одразу втратить.
– Адже оперувати в Україні можна лише у гривні.
– А продаж валюти можливий лише за офіційним курсом НБУ. Не встигнувши працювати у нього відразу заберуть на рівному місці 6%.
– А коли заробить прибуток, раптом виявиться, що виводити валюту з України не можна.
Питання, чи взагалі захоче хтось в Україну інвестувати?
6. Стимули.
Усі наші “інвестняні”, “індустріальні парки” всуху програють навіть нашим сусідам за умовами для інвесторів.
У Туреччині 20 вільних економічних зон, у Польщі — 13.
Кожна третя європейська країна повертає інвестору від 30% до 50% від зроблених капітальних інвестицій за рахунок майбутніх податків.
Вже три європейські країни мають податок на виведений капітал, що спрощує податковий облік та стимулює реінвестиції.
Доїмо цього – спеціальні програми підключення до мереж, гранти, пільги…
Що пропонує інвесторам Україна, окрім перших 4 пунктів?)
…
Діалог я, звичайно, продовжую вести, відповідаю на запитання, намагаюся говорити про майбутнє та можливості. Але інвестори прагматичні.
Як правило, великі фонди інвестують на користь своїх вкладників та співвідношення ризиків з прибутковістю — ключовий критерій (!)
І в нас цей критерій дуже не на нашу користь.
Будемо дивитись.
Але поки що все дуже і дуже песимістично.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах