Соцмережі
29 Серпня 2023
1 803

Анатолій Амелін: Провальна змова рф та Китаю

Чому без Китаю не було б війни в Україні і чим це все обернеться?

Почнемо з того, що війна в Україні розпочалася не у 2022 році і навіть не у 2014 році.

А у 2013 році, у рік першого візиту Сі Дзінь Піна до росії.

Саме тоді офіційно виник проект “Велике Євразійське Партнерство”, який передбачав створення союзу держав потужнішого, ніж усі наявні на сьогоднішній день (!)

Метою ВЄП було створення єдиного економічного простору, що охоплює країни Євразії від Атлантичного до Тихого океану.

Тобто. Країни західної та східної Європи, колишні країни-члени СНД, країни Південно-Східної Азії.

Нагадаю, що на відміну від західних країн, китайці живуть 50-річними стратегіями.

І навіть якщо на момент початку цей проект здавався абсурдним, і на нього не звертали увагу, то сьогодні він набрав великого прогресу.

росія та Китай вже реалізують низку спільних проектів у рамках ВЕП. До них відносяться:

– створення зони вільної торгівлі між Китаєм та Євразійським економічним союзом (ЄАЕС),

– розвиток транспортних коридорів, що з’єднують Китай та Європу,

– співпраця у галузі енергетики, промисловості, технологій та інновацій.

І ці починання вже мають низку реалізованих проєктів:

– Будівництво транспортних коридорів та забезпечення дешевої логітики до Європи китайських товарів.

– Будівництво нафтопроводів та газопроводів “Сила Сибіру” до Китаю (який сьогодні допомагає росії обходити санкції).

– Участь у розробці космічних технологій та проєктів.

– Співпраця у військово-промисловому комплексі.

За даними Міністерства промисловості та торгівлі російської федерації, в росії налічується понад 100 китайських заводів (!).

Це переважно автомобільні заводи, заводи з виробництва електроніки та комплектуючих.

Уявіть собі потенційний успіх та вплив такого союзу:

– Найбільша територія у світі (!)

– Найбільші запаси критичних матеріалів (!)

– Найбільші промислові виробництва (!)

– Найбільші запаси з корисними копалинами, зокрема енергетичних (уран, нафту, газ).

– Найбільша армія (!)

– Домінування на двох континентах (мінімум на двох, слід згадати про зростаючу роль Китаю в Африці).

Але метою (і активним важливим членом) цього союзу була ще й Німеччина (!), якою він також був вигідним.

Ще в 2006 році Меркель підписала з Китаєм низку стратегічних документів.

У 2006 році на Китайсько-німецькому форумі економічного та технологічного співробітництва двостороння співпраця між Китаєм та Німеччиною в енергетичній сфері переросла у стратегічне партнерство.

У 2014 році Глава МЗС Китаю на брифінгу прямо говорив про стратегічне партнерство Німеччини та Китаю.

Китай останні 10 років є одним із найбільших ринків для німецької хімічної, автомобільної та машинобудівної галузей.

– Німецька BASF у липні 2022 року оголосила про остаточне схвалення плану будівництва величезного заводу на півдні Китаю, який коштуватиме €10 млрд.

– Aldi, німецький дискаунтер, планує відкрити сотні нових магазинів у Китаї.

– Постачальник автозапчастин Hella вдвічі збільшує потужність свого заводу в Шанхаї, а Siemens повідомить про велике розширення підрозділу “цифрових індустрій” у Китаї.

– Volkswagen продає 20% своїх машин у Китаї, а 13% доходів Siemens та 15% доходів BASF припадають на Китай.

І це лише верхівка айсбергу.

У 2021 році Китай шостий рік поспіль став найбільшим торговим партнером Німеччини — того року саме йому продали 9,5% усіх товарів, що експортуються.

Ангела Меркель за 16 років свого правління 12 разів (!) була у Китаї, часто у супроводі величезних ділових делегацій.

У свою чергу, Китай нарощує свої інвестиції до Німеччини.

А тепер уявіть силу союзу КИТАЮ — НІМЕЧЧИНИ та рОСІЇ?

Це ж Джек пот!

Військова, фінансова, технологічна, територіальна міць ставлять хрест на англо-саксонському домінуванні у Світі!

– Потенційний ВВП такого союзу — $33 трлн проти $27 у США.

– Населення 2 млрд осіб проти 340 млн у США.

– Порівнянні у них лише військові бюджети.

– Але тут важлива не лише сума, а й здатність виробляти масово величезну кількість різного типу озброєння.

А якщо сюди додати доступ до технологій та контроль значної частини критичних матеріалів, то такий союз явно вибивається вперед на світовій шахівниці, говорячи словами Бжезинського.

Тож московський карлік зробив велику дурість, що напав на Україну.

Він у результаті помножив на нуль перспективи цього союзу.

І тут можна лише аплодувати грі американців.

Нижче кілька тез, які пояснюють це:

Як ви вже зрозуміли, поява такого Великого Євразійського партнерства критично підривала б існування США як такої.

– По-перше, це був би удар по долару як по світовій резервній валюті.

– Все менше розрахунків та резервів центральних банків залишалося б у доларі.

– Долар би девальвував, а довіра, що впала до американських казначейських зобов’язань, зруйнувала б фінансову систему США.

– По-друге, роль і вплив, а також присутність на ринках Європи та Євразії загалом у США почала б різко скорочуватися.

А разом із цим впав би і експорт та обсяги виробництва продукції, що призвело б до економічної кризи в США.

– По-третє, Африка та Близький Схід для США були б втрачені назавжди.

– У четвертих, в Америці виявилися б ризики сепаратизації багатих штатів, які відмовилися б “годувати” бідніші. А це вже припинення США як цілісної держави.

Питання поглинання Тайваню Китаєм було б простим юридичним кроком, а водночас і отримання Китаєм технічних переваг перед США напівпровідниками.

Отже, такий крок як успішне функціюнування ВЄП створювало критичну загроз існуваню США!

У 2014 році, коли росія розпочала анексію Криму, ми могли б цього недопустити.

Поспілкуйтеся з військовими, вони пояснять.

Україна мала ресурси та можливості відстояти Крим.

Але виконувач обов’язків Президента України Турчинов заблокував цей сценарій. Пам’ятаєте?

Як писали тоді ЗМІ, таке рішення було обґрунтоване “жорсткими рекомендаціями” США (погугліть).

Для США це була вдала наживка (Крим), за якою світова спільнота, у тому числі Німеччина, була зобов’язана запровадити проти росії санкції і почати віддалятися від неї.

Пам’ятаєте, як боляче було Німеччині, яка намагалася поставити турбіни Сіменс у Крим?

Але запровадження санкцій у 2014 році не критично вплинуло на росію.

Вона продовжувала переозброєння своєї армії, яке мало закінчитися в 2020 році.

Тобто, з 2021 року російська армія повинна була вважатися повністю переозброєною і такою, що відповідає духу часу і готова до військових конфліктів.

За деякими сценаріями, росія ще в 2020-2021 році мала провести “маленьку переможну війну” в Європі, захопивши за 24 години 1 або кілька країн Балтії, що паралізувало б, на їхню думку, НАТО.

5-ту статтю статуту, як вони вважали, НАТО не зможе застосувати протягом перших тижнів-двох із-за бюрократії, а після цього вже немає жодного сенсу.

Все було б представлено за кримсько-донецьким сценарієм:

– російськомовні активісти, які просять росію вести війська,

– референдум,

– створення європейських народних республік,

– глубока стурбованість західних лідерів.

Далі за сценарієм — повний розвал НАТО та світової системи колективної безпеки.

А ще далі — ланцюжок “переможних воєн” у Європі та Азії та завершення створення “Великого Євразійського Партнерства”…

Але тут була одна проблема.

Китай до великої війни буде готовий тільки до 2027 року, саме цей термін ними позначений для повного переозброєння своєї армії.

Загалом свої плани в Європі росія не реалізувала і в неї на прицілі було кілька країн, які раніше входять до СРСР, який так мріяв забрати карлик.

Найцікавіші з них — Україна та Казахстан.

Але у Казахстану Китай уже став найбільшим торговим партнером, на частку якого припадало 25%.

Тому після отримання повного контролю над білоруссю фокусом недоімперії стала Україна.

За різними оцінками, з 2014 по 2022 рік росія витратила на розвиток своєї агентурної мережі в Україні понад $5 млрд.

Ну як витратила? Освоїла))

Карлик розраховував на швидку успішну військову компанію в Україні.

Він мав свої телеканали, контрольовані кумом, масу агентів у СБУ, Міноборони та інших відомствах, титушки на зарплаті.

І він готувався до “прогулянки” червоною доріжкою.Це підтверджує амуніція частини підготовленого контингенту.

Американці детально відстежували цей трек і на відміну від путіна мали інший план.

Саме собою вторгнення в Україну (у будь-якому сценарії) вже відкривало нові можливості для США.

– По-перше, це потужний мобілізуючий фактор для НАТО.

– По-друге, це хороша можливість сильніше задушити росію в економічних санкціях.

– По-третє, окупація України витягла б у росії додаткові ресурси, довгостроково послаблюючи її.

– У четвертих — це перезавантаження американського ринку виробництва озброєнь із багатомільярдними контрактами.

Захід не був зацікавлений в окупації України росією.

США були і залишаються зацікавленими в утилізації військового потенціалу росії в Україні та силами українців та зниженні майбутнього військового потенціалу союзу росії та Китаю.

Для чого їм це?

Ви ж пам’ятаєте про 2027?

Рік завершення переозброєння Китаю?

Саме цей рік військові аналітики називають роком потенційного початку великої війни між США та Китаєм, яка швидко перетвориться на 3-ту світову війну!

А росія — природний союзник Китаю у цій великій війні.

Країна з потужним військово-промисловим комплексом, актуальними військовими технологіями та великим населенням, яке можна мобілізувати проти “злого поганого заходу”.

Так ось.

Віра в ефективну роботу агентурної мережі за витрачені $5 млрд, віра в зруйновану українську армію (зусиллями російської агентури), віра у відсутність супротиву, віра в підтримку проросійськи налаштованих українців, віра в те, що український президент злякається — зробили своє діло.

Підсилили позитивні очікування карлика… лютневі заяви Пентагону про те, що Україна за їх розрахунками не протримається більше 72 годин…

Ось тут потрібно включити логіку та знання.

– росія підготувала 200 тисячний контингент, яким хотіла захопити Київ, місто, з населенням 3 млн осіб.

– Столицю країни в якій понад 400 тис осіб мали бойовий досвід.

– Де силові відомства з армією чисельністю перевищують 700 тис осіб.

– Країну в якій лише легальної зброї на руках близько 1 млн одиниць і вдвічі більше за незареєстровану…

Для порівняння, маленький Грозний з населенням 400 тис осіб, російська армія не могла взяти протягом 2-х місяців.

Звідки з’явилася впевненість у взятті Києва з 72 години?)

За 3 тижні до вторгнення путін отримав благословення у Сі Дзінь Піня, відвідавши Пекінську олімпіаду, де вони разом розкритикували гегемонію США.

До чого б це?

Але… карлик зі своїм наступом облажався.

Він проковтнув наживку “ілюзії легкої перемоги” і російська армія зазнала найважчих втрат у своїй історії.

Маленька Україна утилізувала більшу частину російського військового потенціалу.

2-а армія світу вже 1,5 року відступає від 21-ї армії світу.

За кількістю санкцій росія випередила всі країни світу разом узяті, їх уже понад 14 тис.

росія стала ізгоєм і та ж Німеччина вже постачає Україні танки та озброєння… хоча, давайте будемо чесними, вони це роблять вкрай неохоче.
Згадайте швидкість прийняття рішення щодо Леопардів.

А що Китай?

Готуючись до майбутньої війни за Тайвань, вони практично втратили союзника в особі росії.

США ж здобули безцінний досвід вивчаючи в Україні сучасні тактичні рішення.

Західним світ активізував перенесення виробництва мікропроцесорів з Азії до Європи та Америки.

Товарообіг із Китаєм скорочується другий рік поспіль і Китай на порозі серйозної економічної кризи, завершивши епоху 40-річного зростання.

А чому?

Тому що вирішили зруйнувати гегемонію “глобального поліцейського” США та побудувати свій Новий СВІТ…

Що далі?

Найцікавіше, що саме Україна та українці змінили хід світової історії.

Жодні прогнози про 72 години не виправдалися і в цьому велика роль саме українського народу, який показав унікальні здібності мобілізуватися перед загальною загрозою.

Україна сьогодні одержує безпрецедентні обсяги допомоги від західних країн.

Кількість візитів до Києва перших осіб Світу за останні 1,5 перевищує всю попередню 30-річну норію України.

Англосакси вже ухвалили рішення про перемогу України та реалізація цього плану — питання часу, ресурсів та дій української влади. Існує маса ознак, що вказують на це.

Україна міцно закріпилася на карті інтересів американців та британців, і вони від свого інтересу не відмовляться, що підтверджує історія.

Україна завтра – не просто буферна зона між росією та Європою.

Україна — “перспективний стартап”, який має унікальний набір корисних копалин, родючу землю, добре навчений народ та дуже низьку базу для старту. Яка забезпечить колосальні заробітки інвесторам, які інвестують до України після завершення війни.

По суті, на Україну чекає досвід Південної Кореї, яка під парасолькою США з бідної аграрної країни перетворилася на процвітаючу технологічну державу. Пройшовши масу корупційних скандалів і вийшовши з 3-го світу до першого.

росія назавжди стане ізгоєм і на неї чекає розпад на кілька територій.

Частина територій контролюватиметься із Києва.

Китай, зважаючи на все, на найближчі десятиліття відмовиться від ідеї військового захоплення Тайваню і переживе важку кризу зі зміною влади.

США збережуть свою роль “глобального поліцейського”.

А Британці стануть одним із найбільших інвесторів в українську економіку і намагатимуться повернути колишній вплив у Європі.

От якось так.

Ви ж знаєте, що “Найтемніший час доби — перед світанком”?

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram